Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 3(131): 46-51. doi 10.15574/SP.2023.131.46
Мітюряєва-Корнійко І. О.¹, Кулешов О. В.², Півторак К. В.², Медражевська Я. А.², Фік Л. О.^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Мітюряєва-Корнійко ІО, Кулешов ОВ, Півторак КВ, Медражевська ЯА, Фік ЛО. (2023). Відповідь вегетативної нервової системи в дітей з пролапсом мітрального клапана на фізичне навантаження. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 46–51. doi 10.15574/SP.2023.131.46.
Стаття надійшла до редакції 30.01.2023 р., прийнята до друку 11.04.2023 р.

Проблема діагностики серцево-судинних захворювань є актуальною. Поширеність пролапса мітрального клапана (ПМК) зростає за останні десятиріччя, що потребує диференційованого вивчення для попередження його ускладнень у дітей.
Мета – вивчити реакцію вегетативної нервової системи на фізичне навантаження в дітей з ПМК з урахуванням мітральної регургітації (МР).
Матеріали та методи. Обстежено 44 дитини віком від 13 років до 17 років із ПМК, розподілені на групи з урахуванням МР. Перша група – 20 (45,5%) дітей з ПМК з МР, друга – 24 (54,5%) дитини з ПМК без МР. Вивчено вплив фізичного навантаження на стан вегетативного гомеостазу в таких дітей. Оцінено показники, які відображають стан вегетативної нервової системи (ВНС) і варіабельності ритму серця (ВРС), з визначенням спектральних і частотних параметрів за допомогою кардіоінтервалографії. Оцінено зміни зазначених параметрів після навантаження відносно вихідних даних.
Результати. Спостерігалося збільшення VLf (Very Low Frequency – діапазон дуже низькочастотних коливань) та Lf (Low frequency – діапазон низькочастотних коливань) на 32,7% і 65,6% у дітей без МР, що свідчить про посилення симпатичного відділу ВНС, тоді як у дітей із МР – на 40,5% і 85%, відповідно, тобто більше на 7,8% і 19,5%, ніж у дітей без МР. Це можна пов’язати з посиленням симпатикотонії на тлі МР. Серед параметрів, які описують парасимпатичний відділ ВНС, відмічалося збільшення Hf (High frequency – діапазон високочастотних коливань) на 67% у дітей без МР, за її появи такий параметр зменшився на 9,1% – спостерігалося посилення відносної симпатикотонії. Підвищення симпатичного тонусу також відмічалося і в прирості Lf/Hf на 3,8% (без МР) і на 28% (з МР). Аналіз часових параметрів варіабельності ритму серця (ВРС) показав зміни у вигляді зменшення SDNN (Standard deviation of the NN (R-R) intervals – стандартне відхилення інтервалів R-R) майже удвічі (р<0,05) у дітей обох підгруп і збільшення rMSSD (root mean square of successive R-R interval differences – стандартне (середньоквадратичне) відхилення різниці послідовних інтервалів R-R) на 23,2% у дітей без МР (р<0,05), а за появи МР відмічалося зменшення цього параметра на 24,3%. Отже, у дітей з ПМК з появою МР посилювалися зміни параметрів, що відображають стан ВНС у вигляді посилення симпатикотонії та послаблення парасимпатикотонії.
Висновки. У дітей з ПМК на тлі фізичного навантаження посилюються зміни балансу ВНС незалежно від наявності або відсутності МР. У дітей з ПМК на тлі МР після фізичного навантаження збільшується вплив симпатичного відділу ВНС майже удвічі. Ці діти повинні бути під ретельним наглядом педіатрів, дитячих кардіологів і сімейних лікарів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, варіабельність ритму серця, вегетативна нервова система, ехокардіографія, кардіоінтервалографія, мітральна регургітація, фізичне навантаження, пролапс мітрального клапана.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bonow RO, Carabello BA, Kanu C et al. (2006). ACC/AHA 2006 guidelines for the management of patients with valvular heart disease: a report of the American College of Cardiology. American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 115 (5): 84-231.

2. Boudoulas KD, Pitsis AA, Boudoulas H. (2016). Floopy mitral vlave (FMV) – mitral valve prolapse (MVP) – mitral valvular regurgitation and FMV/MVP syndrome. Hellenic Journal of Cardiology. 57: 73-85. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2016.03.001; PMid:27445020

3. Boudoulas KD, Pitsis AA, Mazzaferri EL, Gumina RJ, Triposkiadis F, Boudoulas H. (2020). Floopy mitral valve/mitral valve prolapse: A complex entity with multiple genotypes and phenotypes. Progress in Cardiovascular Diseases. 63: 308-326. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2020.03.004; PMid:32201287

4. Castelletti S. (2021). Mitral Valve prolapse and sport: how much prolapse is too prolapsing. Europian journal of Preventive Cardiology. 28: 1100-1101. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwaa043; PMid:33623979

5. Chang CJ, Chen YC, Lee CH, Yang IF, Yang TF. (2016). Posture and gender differentially affect heart rate variability of symptomatic mitral valve prolapse and normal adults. Archive of «Acta Cardiologica Sinica». 32: 467-476.

6. Heart rate variability. (1996). Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Eur Heart J. 17 (3): 354-381.

7. Hodzic E. (2018). Assesment of Rhythm Disorders in Classical and Nonclassical Mitral Valve Prolapse. Med Arch. 72 (1): 9-12. https://doi.org/10.5455/medarh.2018.72.9-12; PMid:29416210 PMCid:PMC5789557

8. Hu X, Zhao Q. (2011). Autonomic dysregulation as a novel underlying cause of mitral valve prolapse: A hypothesis. Med Sci Monit. 17 (9): HY27-31. https://doi.org/10.12659/MSM.881918; PMid:21873953 PMCid:PMC3560509

9. Кулешов ОВ, Медражевська ЯА, Фік ЛО, Андрікевич ІІ, Шаламай МО. (2019). Стан серцево-судинної системи у дітей з пролапсом мітрального клапана на фоні фізичного навантаження. Український журнал медицини, біології та спорту. 4 (6): 166-171. https://doi.org/10.26693/jmbs04.06.166

10. Кулешов ОВ. (2017). Особливості клінічного обстеження дітей з малими серцевими аномаліями. Biomedical and biosocial anthropology. 28: 144-147.

11. Кулешов ОВ. (2019). Вегетативне забезпечення у дітей з малими серцевими аномаліями. Вісник Вінницького національного медичного університету. 23 (3): 389-392.

12. Lancellotti P, Moura L, Pierard LA et al. (2010). European Association of Echocardiography recommendations for the assessment of valvular regurgitation. Part 2: mitral and tricuspid regurgitation (native valve disease). Eur. J. Echocardiogr. 11 (4): 307-332. https://doi.org/10.1093/ejechocard/jeq031; PMid:20435783

13. Макаров ЛМ. (2000). Холтеровское мониторирование. Руководство для врачей по использованию метода у детей и лиц молодого возраста. Москва: Медпрактика: 213.

14. Olexova LB, Visnovcova Z, Ferencova N, Jurko Jr A, Tonhajzerova I. (2021). Complex Sympathetic Regulation in Adolescent Mitral Valva Prolapse. Physiol, Res. 70 (3): S317-S325. https://doi.org/10.33549/physiolres.934830; PMid:35099250 PMCid:PMC8884399

15. Papatheodorou E, Anastasakis A. (2020). Arrhythmic Mitral Valve Prolapse: Implications for Family Screening and Sports Participation Eligibility. Journal of the Americal College of Cardiology. 76 (22): 2691. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.086; PMid:33243392

16. Уразалина СЖ, Бердыханова РМ, Исмаилова ШМ. (2020). Значение различных видов эхокардиографии в диагностике синдрома соединительной дисплазии сердца (лекция). Вестник КазНМУ. 3: 67-71.

17. Заремба ЄХ, Карпляк ВМ, Рак НО, Заремба-Федчишин ОВ, Заремба ВО. (2018). Оптимальний метод лікування артеріальної гіпертензії, поєднаної з дисплазією сполучної тканини. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 3: 61-68. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9276

18. Заремба ЄХ, Рак НО, Заремба-Федчишин ОВ. (2017). Особливості перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з дисплазією сполучної тканини, у практиці сімейного лікаря. Здоров’я суспільства. 6 (3): 20-27. https://doi.org/10.22141/2306-2436.6.3.2017.123485