Paediatric Surgery (Ukraine).2022.4(77):96-100; doi 10.15574/PS.2022.77.96
Лурін І. А.¹, Хорошун Е. М.^2,3, Негодуйко В. В.^2,3, Макаров В. В.^2,3, Бунін Ю. В.², Салютін Р. В.⁴, Тертишний С. В.^5
1ДУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
²Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Командування медичної служби Збройних Сил України, м. Харків
³Харківський національний медичний університет, Україна
⁴Національний інститут хірургії та трансплантології імені Шалимова НАН України, м. Київ
⁵Військово-медичний клінічний центр Південного регіону Командування медичної служби Збройних Сил України, м. Одеса

Для цитування: Lurin IA, Khoroshun EM, Nehoduiko VV, Makarov VV, Bunin YuV, Salyutin RV, Tertyshnyi SV. (2022). Videothoracoscopic removal of a foreign body (arrow-shaped element) of gunshot origin from the vertebral body, using radiation and magnetic technologies. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(77): 96-100; doi 10.15574/PS.2022.77.96.
Стаття надійшла до редакції 30.09.2022 р., прийнята до друку 19.12.2022 р.

Вогнепальні поранення грудей посідають особливе місце серед усієї сукупності вогнепальних поранень на тілі людини. На сьогодні одне з важливих завдань, що стоять перед Військово-Морським Флотом Збройних Сил України, – не тільки відновити пошкоджені анатомічні структури грудної клітки, але й створити оптимальні умови для відновлення функціональності. Це дасть змогу скоротити терміни лікування пораненого і повернути його в стрій (або на обійману посаду) у найкоротші терміни.
Використання мініінвазивних методів (відеоторакоскопія, променевий контроль і магнітні технології) під час лікування пораненого з проникаючим вогнепальним пораненням грудної клітки є ключовим у руках хірурга, завдання якого полягає у збереженні життя та ліквідації дефекту, що утворився внаслідок поранення. Такий підхід є не тільки прикладом вузькоспеціалізованої хірургічної допомоги пораненим на флоті, аде й демонструє високу якість запропонованої схеми надання медичної допомоги.
Мета – практичне впровадження нових організаційно-тактичних і професійних підходів до лікування вогнепальних поранень грудної клітки на прикладі клінічного випадку.
Наведено клінічний випадок пораненого Ш., 35 років, із вогнепальним осколковим сліпим пораненням задньої поверхні грудної клітки, вогнепальним переломом тіла Th7 хребця на тлі стороннього тіла (металевий стрілоподібний елемент).
У сучасній світовій літературі існує безліч варіантів хірургічної тактики лікування поранених із проникаючими вогнепальними пораненнями грудей. Однак у нашому клінічному випадку звернуто увагу на високу актуальність застосування і поєднання мініінвазивних методів (відеоторакоскопія, променевий контроль і магнітні технології). Це дає змогу скоротити час (або термін) оперативного втручання, виконати «розширену» ревізію плевральної порожнини, оглянути й оцінити стан ранового каналу, видалити стороннє тіло (уламки, кулі, стрілоподібний компонент), якнайшвидше компенсувати явища дихальної недостатності та відновити цілісність і функцію клітин грудної клітки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вогнепальні поранення грудей, відеоторакоскопія, променевий контроль, магнітні технології.

ЛІТЕРАТУРА

1. Boyd AD, Glassman LR. (1997). Lung injury. Chest Surg Clin N Am. 7: 263-284.

2. Hirsch M, Carli P, Nizard R, Riou B, Baroudjian B, Baubet T et al. (2015). The medical response to multisite terrorist attacks in Paris. Lancet Lond Engl. 386: 2535-2538. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)01063-6; PMid:26628327

3. Keneally R, Szpisjak D. (2013). Thoracic trauma in Iraq and Afghanistan. J Trauma Acute Care Surg. 74: 1292-1297. https://doi.org/10.1097/01586154-201305000-00016; PMid:23609281

4. Lesquen HD, Beranger F, Berbis J, Boddaert G, Poichotte A, Pons F et al. (2016). Challenges in war-related thoracic injury faced by French military sur-geons in Afghanistan (2009-2013). Injury. 47: 1939-1944. https://doi.org/10.1016/j.injury.2016.06.008; PMid:27418455

5. Lo Cicero J 3rd, Mattox KL. (1989). Epidemiology of chest trauma. Surg Clin North Am. 69: 15. https://doi.org/10.1016/S0039-6109(16)44730-4; PMid:2911786

6. Mykhailosov RM, Velikodny OM, Bilenky VA, Negoduyko VV, Borodai VO. (2015). Utility model patent No. 105452 (UA). A flexible device for removing ferromagnetic foreign bodies. Submitted on August 4, 2015; Publ. 25.03.2016. Bul. No. 6.

7. Poon H, Morrison JJ, Apodaca AN, Khan MA, Garner JP. (2013). The UK military experience of thoracic injury in the wars in Iraq and Afghanistan. Injury. 44: 1165-1170. https://doi.org/10.1016/j.injury.2013.01.041; PMid:23433661

8. Stephanopoulos PK, Hadjigeorgiou GF, Philippakis K, Giftokostas D. (2014). Gunshot wounds: a review of ballistics associated with penetrating trauma. Journal of Acute Disease. 3: 178-185. https://doi.org/10.1016/S2221-6189(14)60041-X