Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).4(156): 126-131. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).126131
Солтис Р. І.¹, Назар Р. Я.², Дубей Л. Я.¹, Солтис І. М.², Коцай Б. Р.^1,5, Дорош О. І.^1,4, Лісний А. Є.¹, Камуть Н. В.¹, Дубей Н. В.¹, Шевців У. С.³
¹ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
²КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», Україна
³Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна
⁴КНП ЛОР «Клінічний центр дитячої медицини», м. Львів, Україна
⁵КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова», Україна

Для цитування: Солтис РІ, Назар РЯ, Дубей ЛЯ, Солтис ІМ, Коцай БР, Дорош ОІ та інш. (2026). Венозні тромбози в підлітків і молодих дорослих: епідеміологія та патогенетичні механізми. Сучасна педіатрія. Україна. 4(156): 126-131. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).126131.
Стаття надійшла до редакції 24.01.2026 р., прийнята до друку 12.05.2026 р.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ) традиційно асоціюється з похилим віком, проте за останні десятиліття спостерігається стале зростання її частоти серед підлітків і молодих дорослих. У цій популяції тромбоз розвивається на тлі відносно інтактного ендотелію та має інші порівняно зі старшими пацієнтами біологічні детермінанти, що свідчить про актуальність перегляду існуючих парадигм ризику.
Мета – узагальнити сучасні світові дані щодо епідеміології, патогенезу та факторів ризику ВТЕ в осіб віком 12-50 років із позицій концепції тромбозапалення; визначити перспективи персоналізованої профілактики
Обґрунтовано концептуальну модель ВТЕ в молодих осіб як імунокоагуляційного континууму, що поєднує генетичну схильність і запальну активацію. Запропоновано розширену стратифікацію ризику з огляду на біомаркери тромбозапалення та фібринолітичної дисфункції. Проведено аналітичний огляд міжнародних реєстрів, метааналізів і позиційних документів провідних професійних асоціацій, що висвітлюють особливості ВТЕ залежно від віку. Показано, що ВТЕ в молодому віці формується за multi-hit-моделлю, яка інтегрує генетичну тромбофілію (FV Leiden, протромбін G20210A, дефіцит антитромбіну, протеїну C та S), гормональні впливи, онкологічні та катетер-асоційовані фактори, метаболічні порушення та імунну активацію. Концепція тромбозапалення пояснює патогенез через взаємодію ендотеліальної дисфункції, гіперкоагуляції, NET-опосередкованих механізмів, цитокінового дисбалансу (IL-6) і пригнічення фібринолізу (PAI-1). Порушення функціонування фібринолітичної системи розглядається як недооцінений компонент рецидивної ВТЕ в молодих пацієнтів.
Висновки. Підлітки і молоді дорослі становлять окрему клініко-патобіологічну групу. Майбутні стратегії профілактики ВТЕ мають передбачати не лише антикоагулянтну терапію, але й таргетну модуляцію запальних механізмів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: венозна тромбоемболія, підлітки, молоді дорослі, тромбофілія, тромбозапалення, нейтрофільні позаклітинні пастки (NETs), інтерлейкін-6, інгібітор активатора плазміногену-1, фібриноліз, персоналізована профілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aziz D, Skeith L, Rodger MA, Sabri E, Righini M, Kovacs MJ et al. (2021). Long-term risk of recurrent venous thromboembolism after a first contraceptive-related event: Data from REVERSE cohort study. J Thromb Haemost. 19(6): 1526-1532. https://doi.org/10.1111/jth.15303; PMid:33724705

2. Cohen O, Barg AA, Nowak-Göttl U, Amado-Fernández C, Mazzolai L, Tiberio G et al. (2023). Venous thromboembolism characteristics, treatment and outcomes in young adults: findings from the Registro Informatizado de Enfermedad TromboEmbólica registry. J Thromb Haemost. 21(10): 2811-2823. https://doi.org/10.1016/j.jtha.2023.06.031; PMid:37406932

3. Cunha De Nardi A, Coy-Canguçu A, Saito A et al. (2024). Immunothrombosis and its underlying biological mechanisms. Hematology, Transfusion and Cell Therapy. 46(1): 49-57. https://doi.org/10.1016/j.htct.2023.05.008; PMid:37451977 PMCid:PMC10935458

4. Eppenberger D, Nilius H, Anagnostelis B, Huber CA, Nagler M. (2022). Current Knowledge on Factor V Leiden Mutation as a Risk Factor for Recurent Venous Thromboembolism: A Systematic review and Meta-Analysis Front Cardiovasc Med. 9: 883986. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.883986; PMid:35463779 PMCid:PMC9021545

5. Gronich N, Lavi I, Rennert G. (2011). Higher risk of venous thrombosis associated with drospirenone-containing oral contraceptives: a population-based cohort study. CMAJ. 183(18): E1319-E1325. https://doi.org/10.1503/cmaj.110463; PMid:22065352

6. Heit JA. (2015). Epidemiology of venous thromboembolism. Nature Reviews Cardiology. 12: 464-474. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2015.83; PMid:26076949

7. Khizroeva J, Bitsadze V, Sukhikh G, Tretyakova M, Gris JC, Elalamy I et al. (2025). Combined Oral Contraceptives and the Risk of Thrombosis. Int. J. Mol. Sci. 26(22): 11010. https://doi.org/10.3390/ijms262211010; PMid:41303494 PMCid:PMC12652158

8. Poor HD. (2021). Pulmonary Thrombosis and Thromboembolism in COVID-19. Pulmonary Vascular: CHEST. Reviews. 160(4): 1471-1480. https://doi.org/10.1016/j.chest.2021.06.016; PMid:34153340 PMCid:PMC8213519

9. Potere N, Abbate A, Kanthi Y, Carrier M, Toldo S et al. (2023). Inflammasome Signaling, Thromboinflammation, and Venous Thromboembolism. JACC Journals. 8(9): 1245-1261. https://doi.org/10.1016/j.jacbts.2023.03.017; PMid:37791298

10. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2017, Jan). Combined hormonal contraceptives and the risk of venous thromboembolism: a guideline. Fertil Steril. 107(1): 43-51. Epub 2016 Oct 25. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.09.027; PMid:27793376

11. Shimony Sh, Raman HS, Flamand Y, Keating J, Paolino JD, Valtis YK et al. (2024). Venous thromboembolism in adolescents and young adults with acute lymphoblastic leukemia treated on a pediatric – inspires regimen. Blood Cancer Journal. 14: 191. https://doi.org/10.1038/s41408-024-01178-5; PMid:39482298 PMCid:PMC11527869

12. Sutanto H, Soegiarto G. (2023). Risk of Thrombosis during and after SARS‑CoV‑2 infection: Pathogenesis, Diagnosis,Diagnostic Approach, and Management. Hematol Rep. 15(2): 225-243. https://doi.org/10.3390/hematolrep15020024; PMid:37092518 PMCid:PMC10123679

13. Uno H, Xiong H, Cronin C, Schrag D, Connors JM. (2024). Predictors of Reccurent Venous Thromboembolism and Major Bleeding in patients with cancer: a secondary analysis of the CANVAS trial. Thrombosis research. 244: 109184. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2024.109184; PMid:39406159 PMCid:PMC12320474

14. Vermylen JG, Chamone DAF. (1979). The role of the fibrinolytic system in thromboembolism. Progress in Cardiovascular Diseases. 21(4): 255-266. https://doi.org/10.1016/0033-0620(79)90013-6; PMid:154121

15. Zuo Y, Zuo M, Yalavarthi S, Gockman K, Madison JA, Shi H et al. (2021). Neutrophil extracellular traps and thrombosis in COVID‑19. Journal of Thrombosis and Thrombolysis. 51: 446-453. https://doi.org/10.1007/s11239-020-02324-z; PMid:33151461 PMCid:PMC7642240