Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 51-58. doi: 10.15574/SP.2024.138.51
Квашніна Л. В., Ігнатова Т. Б., Матвієнко І. М., Майдан І. С., Кравченко О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ, Матвієнко ІМ, Майдан ІС, Кравченко ОМ. (2024). Вегетативні розлади та адаптаційні поведінкові реакції при синдромі вегетативної дисфункції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 51-58. doi: 10.15574/SP.2024.138.51.
Стаття надійшла до редакції 04.01.2024 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Мета – вивчити особливості вегетативного гомеостазу як одного з маркерів порушення адаптаційних механізмів організму та розвитку патології в дітей після перенесеної інфекції, викликаної SARS-CoV-2.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 95 дітей віком 7-14 років. Основну групу становили 75 дітей без хронічної патології, які мали легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 та лабораторно підтверджене перенесене захворювання, групу порівняння – 20 дітей, які не хворіли на COVID-19. Стан вегетативної нервової системи оцінено за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця «Кардіо-спектр» за загальноприйнятою методикою з обчислюванням індексу напруження (індексу Баєвського), що відображає баланс симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм “Statistica 10.0 for Windows” методом варіаційної статистики.
Результати. Усі діти обох груп мали симптоми, характерні для клініки соматоформної вегетативної дисфункції. З аналізу показників вегетативного гомеостазу встановлено, що в 54,7% дітей, які перехворіли на COVID-19, спостерігалася ваготонія, у 24% – симпатикотонія, у 21,3% – ейтонія. Це значно відрізнялося від розподілу в групі порівняння. При цьому спрямованість показників вегетативної реактивності мала однакову тенденцію. За результатами аналізу хвильової структури варіабельності ритму серця в дітей, які перехворіли на COVID-19, відзначалося значне підвищення всіх складових спектра, що характеризує підвищення абсолютного рівня активності регуляторних систем. Враховуючи різноспрямованість вегетативних зсувів у дітей, які перехворіли на COVID-19, запропоновано комплексний метод корекції, який передбачає, крім медикаментозних препаратів, раціональне харчування, нормалізацію фізичного та розумового навантаження, психотерапію, нівелювання факторів, що підтримують хронічний стрес.
Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до напруженості адаптаційних механізмів вегетативної регуляції зі зміщенням у бік значного напруження компенсаторних механізмів.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, вегетативний гомеостаз, COVID-19, соматоформна вегетативна дисфункція, варіабельність ритму серця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aragón-Benedí C, Oliver-Forniés P, Galluccio F et al. (2021, Mar 24). Is the heart rate variability monitoring using the analgesia nociception index a predictor of illness severity and mortality in critically ill patients with COVID-19? A pilot study. PLoS One. 16(3): e0249128. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0249128; PMid:33760875 PMCid:PMC7990300

2. Чекман ИС, Гущина ЛН, Гущин НВ, Коренкова СГ. (2002). Клиническая эффективность препарата Кратал при амбулаторном лечении больных с нейроциркуляторной дистонией. Український медичний часопис. 4: 127-130.

3. Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK et al. (2020). Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study. Lancet Child Adolesc Health. 4(9): 669-677. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(20)30215-7; PMid:32653054

4. Горбенко НИ, Иванова ОВ, Бориков АЮ. (2016). Оксидативный стресс как патофизиологический механизм в развитии диабетических макроангиопатий и перспективы его коррекции с помощью флавоноидов. Проблеми ендокринної патології. 3: 91-99. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2016.3.10

5. Горчакова НА. (2001). Кратал – новый препарат отечественного производства с кардиопротекторным действием. Еженедельник Аптека: 293.

6. Городкова ЮВ, Курочкін МЮ, Давидова АГ, Подліанова ОІ. (2022). Клінічні прояви ураження серцево-судинної системи у дітей як наслідок перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) (клінічний випадок). Запорізький медичний журнал. 3(132): 375-380. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.251076

7. Говорин АВ, Филев АП. (2012). Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в лечении больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. 8(1): 95-102. https://doi.org/10.20996/1819-6446-2012-8-1-95-102

8. Холбоєв СБ, Юсупов ША, Юлдашова НЕ. (2021). Результати спостереження за особами, які перенесли COVID-19, на первинній ланці охорони здоров’я. Інфекційні хвороби. 1(103): 18-22. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.1.11948

9. ІПАГ. (2019). Звіт про НДР Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. 1: 1-57.

10. Kaliyaperumal D, Rk K, Alagesan M, Ramalingam S. (2021). Characterization of cardiac autonomic function in COVID-19 using heart rate variability: a hospital based preliminary observational study. J Basic Clin Physiol Pharmacol. 32(3): 247-253. https://doi.org/10.1515/jbcpp-2020-0378; PMid:33705614

11. Карпов ЮА. (2014). œ-3-полиненасыщенные жирные кислоты: применение сегодня и перспективы использования в клинической практике. Атмосфера. Новости кардиологии. 2: 43-45.

12. Li K, Huang T, Zheng J et al. (2014). Effect of marine-derived n-3 polyunsaturated fatty acids on C-reactive protein, interleukin 6 and tumor necrosis factor: a meta-analysis. PLoS One. 9(2): e88103. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0088103; PMid:24505395 PMCid:PMC3914936

13. Максютина НП, Мойбенко АА, Мохорт НА и др. (2012). Биофлавоноиды как органопротекторы. Кверцетин. Корвитин. Квертин. К.: Наукова думка: 274.

14. Pacheco FJ, Almaguel FG, Evans W et al. (2014). Docosahexanoic acid antagonizes TNF-induced necroptosis by attenuating oxidative stress, ceramide production, lysosomal dysfunction, and autophagic features. Inflamm. Res. 63(10): 859-871. https://doi.org/10.1007/s00011-014-0760-2; PMid:25095742 PMCid:PMC4205108

15. Ross JA, Kasum CM. (2002). Dietary flavo- noids: bioavailability, metabolic effects, and safety. Annu Rev Nutr. 22:19-34. https://doi.org/10.1146/annurev.nutr.22.111401.144957; PMid:12055336

16. Su KP, Lai HC, Yang HT et al. (2014). Omega-3 Fatty acids in the prevention of interferon-alpha-induced depression: results from a randomized, controlled trial. Biol. Psychiatry. 76(7): 559-566. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2014.01.008; PMid:24602409