Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 2(165): 28-34; doi 10.15574/HW.2023.165.28
Голяновський О. В., Голеня І. М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Голяновський ОВ, Голеня ІМ. (2023). Ведення вагітності та розродження жінок з оперованою маткою і локалізацією плаценти на передній стінці матки (огляд літератури). Український журнал Здоров’я жінки. 2(165): 28-34; doi 10.15574/HW.2023.165.28.
Стаття надійшла до редакції 17.01.2023 р.; прийнята до друку 18.04.2023 р.

Мета – довести до широкого загалу акушерів-гінекологів актуальність вивчення впливу локалізації плаценти на передній стінці матки в жінок з оперованою маткою після кесаревого розтину (КР) на перебіг вагітності та розродження з профілактикою і мінімізацією виникнення можливих ускладнень.
Розташування плаценти на передній стінці матки у вагітних із рубцем на матці після КР є об’єктом досліджень сучасного акушерства. Фактор локалізації плаценти може впливати на перебіг вагітності та пологів, а також створювати підвищений ризик ускладнень, пов’язаних зі здоров’ям матері та плода.
Оперована матка з локалізацією плаценти на передній стінці може стати потенційним етіологічним фактором перинатальної захворюваності, що може супроводжуватися затримкою росту плода, збільшенням частоти невиношування вагітності й передчасних пологів, передлежанням плаценти і аномально інвазивною плацентою (АІП), а також підвищеним ризиком розриву матки при спробі вагінальних пологів.
Вважається, що оптимальні умови для розвитку плода створює плацента в дні матки, але при цьому в пологах часто спостерігається слабкість пологової діяльності. Збільшення відсотка КР та вагітність у жінок із рубцем на матці часто є причиною дефекту децидуальної оболонки та збільшує частоту випадків АІП-рlacenta accretа/increta/percreta до 30%. Одним із можливих факторів, що призводить до прикріплення плаценти на передній стінці матки, є наявність рубця на матці після попереднього КР. Численні дослідження вказують на значне збільшення частоти випадків прирощення плаценти за останні 20 років у зв’язку зі зростанням розродження шляхом КР і широким впровадженням допоміжних репродуктивних технологій.
Досліджень за встановленими критеріями ще недостатньо в сучасному акушерстві через обмежену кількість вагітних із локалізацією плаценти на передній стінці після КР. Більша увага в дослідженнях приділяється перебігу вагітності та способу розродження вагітних із рубцем на матці.
Саме тому в статті акцентується увага на важливості вивчення патогенезу, профілактики ускладнень і розродженні вагітних із рубцем на матці після КР з розташуванням плаценти на передній стінці. Ці дані підтверджують необхідність подальших наукових досліджень щодо цієї акушерської проблеми. Розуміння механізмів, що стоять за цим етіологічним зв’язком, може сприяти розробленню кращих стратегій моніторингу, діагностики і різних варіантів розродження таких вагітних із мінімізацією можливих перинатальних ускладнень.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, вагітність, рубець на матці, локалізація плаценти, вагінальні пологи з рубцем на матці, аномально інвазивна плацента (АІП), невиношування вагітності, передлежання плаценти, кесарів розтин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adair CD, Sanchez-Ramos L, Whitaker D et al. (1996, Mar).Trial of labor in patients with a previous lower uterine vertical cesarean section. Am J Obstet Gynecol. 174(3): 966-970. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(96)70334-4; PMid:8633677

2. Al Adami MA. (2007). Placental Localization and its In fluence on Presentation of the Fetusin the Uterus. Medical Journal of Tikrit. 2; 132: 27.

3. Ananth CV, Cnattingius S. (2007). Influence of maternal smoking on placenta labruptionin successive pregnancies: a population-based prospective cohortstudy in Sweden. Am J Epidemiol. 166: 289-295. https://doi.org/10.1093/aje/kwm073; PMid:17548787

4. Ananth CV, Demissie K, Smulian JC, Vintzileos AM. (2001). Placental abruption, placenta previa, and the risk of preterm birth: A population-basedstudy. Obstet Gynecol. 98: 299-306. https://doi.org/10.1097/00006250-200108000-00021; PMid:11506849

5. Ananth CV, Keyes KM, Hamilton A et al. (2015). An international contrast of rates of placental abruption: an age-period-cohortanalysis. PLoSOne. 10: e0125246. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0125246; PMid:26018653 PMCid:PMC4446321

6. Baldwin HJ, Patterson JA, Nippita TA etal. (2018). Antecedents of abnormally invasive placenta in primi parous women: risk as sociated with gynecologic procedures. Obstet Gynecol. 131: 227-233. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002434; PMid:29324602

7. Belfort MA.(2010).Placenta accreta. Publications Committee, Society for Maternal-Fetal Medicine. Am J Obstet Gynecol. 203(5): 430. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.09.013; PMid:21055510

8. Bowman ZS, Eller AG, Bardsley TR, Greene T, Varner MW, Silver RM. (2014). Risk factors for placenta accreta: a large prospective cohort. Am J Perinatol. 31: 799. https://doi.org/10.1055/s-0033-1361833; PMid:24338130

9. Brandt JS, Ananth CV. (2023, May). Placental abruption at near-term and term gestations: pathophysiology, epidemiology, diagnosis, and management. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 228(5S): S1313-S1329. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.06.059; PMid:37164498

10. Broder MS, Bovone S. (2002). Improving treatment outomes with a clinical path way for hysterectomy and myomectomy. J. Reprod. Med. 47; 12: 999-1003.

11. Brosens I, Dixon HG, Robertson WB. (1977). Fetal growth retardation and the arteries of the placental bed. Br J ObstetGynaecol. 84: 656-663. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1977.tb12676.x; PMid:911717

12. Brosens I, Pijnenborg R, Vercruysse L, Romero R. (2011). The «Great Obstetrica Syndromes» areas sociated with disorders of deep placentation. Am J Obstet Gynecol. 204: 193-201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

13. Brosens I, Puttemans P, BenagianoG. (2019, Nov). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 221(5): 437-456. Epub 2019 Jun 1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

14. Calì G, Timor-Tritsch IE, Palacios-Jaraquemada J et al. (2018). Outcome of Cesarean scar pregnancy managed expectantly: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet. Gynecol. 51(2): 169-175. https://doi.org/10.1002/uog.17568; PMid:28661021

15. Chen D, Xu J, Ye P et al. (2020). Risk scoring system with MRI for intraoperative massive hemorrhage in placenta previa and accrete. J. Magn. ResonImaging. 51: 947-958. https://doi.org/10.1002/jmri.26922; PMid:31507024

16. Clark SL, Koonings PP, Phelan JP. (1985). Placenta previa/accreta and prior cesarean section. Obstet Gynecol. 66(1): 89.

17. Eshkoli T, Weintraub AY, Sergienko R, Sheiner E. (2013). Placenta accreta: risk factors, perinatal outcomes, and consequences for subsequent births. Am J Obstet Gynecol. 208(3): 219.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.12.037; PMid:23313722

18. Guise JM, Denman MA, Emeis C, Marshall N, Walker M, Fu R et al. (2010). Vaginal birth after cesarean: new in sights on maternal and neonatal outcomes. Obstet Gynecol.115(6): 1267. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181df925f; PMid:20502300

19. Harper LM, Odibo AO, Macones GA, Kran JP, Cahill AG. (2010). The impact of placental location on fetal growth. Am J ObstetGynecol. 203: 330.e1-330.e5. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.05.014; PMid:20599185 PMCid:PMC3128804

20. Harris LK, Benagiano M, D'Elios MM, Brosens I., Benagiano G. (2019, Nov). Placental bed research: II. Functional and immunological investigations of the placental bed. Obstet Gynecol. 221(5): 457-469. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.07.010; PMid:31288009

21. Jauniaux E, Burton GJ. (2018). Pathophysiology of placenta accreta spectrum disorders: a review of current findings. Clin. Obstet. Gynecol. 61: 743-754. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000392; PMid:30299280

22. Jauniaux E. (2018, Feb). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Amer. J Obstet. Gynecol. 218; 2: 605-880. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577; PMid:29422210

23. Kalaniti LE, Illuzzi JL, Nosov VB et al. (2007). Delayed intrauterine growth and placental location. J Ultrasound Med. 26: 1481-1489. https://doi.org/10.7863/jum.2007.26.11.1481; PMid:17957042

24. Kayem G, Grange G, Goffinet F. (2015). Management of placenta accrete. Gynecol. Obstet. Fertil. 35; 3: 186-192. https://doi.org/10.1016/j.gyobfe.2007.01.021; PMid:17317266

25. Labarrere CA, Di Carlo HL, Bammerlin E, Hardi JW. (2017, Mar). Failure of physiologic transformation of spiral arteries, endothelial and trophoblast cell activation, and acute atherosis in the basal plate of the placenta. 216(3): 287.e1-287.e16. Epub 2016. Dec. 27. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.12.029; PMid:28034657 PMCid:PMC5881902

26. Lavin JP, Stephens RJ, Miodovnik M, Barden TP. (1982). Vaginal delivery in patients with a prior cesarean section. Obstet Gynecol. 59(2):135. https://doi.org/10.1097/00132582-198209000-00006

27. Lisle F, Robson SC, Bulmer JN. (2013). Spiral artery remodeling and trophoblastin vasion in preeclampsia and fetal growth restriction: relationship with clinical outcome. Hypertension. 62: 1046-1054. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01892; PMid:24060885

28. NICE. (2021). Caesarean Section: Guidance. National Institute for Health and Care Excellence (NICE) Guidelines [NG192]. Published: March 31, 2021.

29. Piñas-Carrillo A, Chandraharan E. (2021). Conservative surgical approach: The Triple P procedure. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 72: 67. Epub 2020 Jul 20. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.07.009; PMid:32771462

30. Schwickert A, van Beekhuizen HJ, Bertholdt C, Fox KA et al. Risks and benefits of hypotensive resuscitation in patients with traumatic hemorrhagic shock: a meta-analysis. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2018; 26: 107. https://doi.org/10.1186/s13049-018-0572-4; PMid:30558650 PMCid:PMC6296142

31. Shamshirsaz AA, Fox KA, Erfani H, Clark SL, Shamshirsaz AA, Nassr AA et al. (2018). Outcomes of Planned Compared With Urgent Deliveries Using a Multidisciplinary Team Approach for Morbidly Adherent Placenta. ObstetGynecol. 131(2): 234. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002442; PMid:29324609

32. Tikkanen M. (2011). Placental abruption: epidemiology, risk factors and consequences. Acta Obstet Gynecol Scand. 90: 140-149. https://doi.org/10.1111/j.1600-0412.2010.01030.x; PMid:21241259