• Ультразвукові параметри і стан гемодинаміки матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період
ua До змісту

Ультразвукові параметри і стан гемодинаміки матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період

HEALTH OF WOMAN. 2020.8(154): 30–36; doi 10.15574/HW.2020.154.30
Ковалишин О. А.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Вивчення гемодинамічних особливостей органів малого таза у жінок має велике клінічне значення, адже дає змогу оцінити ступінь відновлення регенерації ендометрія після менструації, можливість імплантації заплідненої яйцеклітини і розвитку плаценти. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, визначення якісних і кількісних параметрів гемодинаміки матки може бути корисним у виборі тактики лікування, оцінювання її ефективності, а також надасть істотну допомогу у прогнозуванні перспективи відновлення їхнього репродуктивного здоров’я.
Мета дослідження: за допомогою ультразвукового дослідження і допплерометрії вивчення гемодинаміки матки і оцінювання здатності ендометрія до імплантації у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період.
Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети було обстежено 120 жінок репродуктивного віку – від 19 до 32 років. За характером порушень основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції у пубертатний період, розподілено на три підгрупи (n=30): перша – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, друга – з пізнім віком менархе, третя – з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті.
Результати. На підставі результатів порівняльного аналізу ехографічних параметрів розмірів матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період (основна група), і жінок із правильним ритмом менструацій (контрольна група) встановлено, що у середню стадію секреції ендометрія об’єм матки у 1,2 разу менше у жінок основної групи (р<0,05) за рахунок ширини тіла матки (р<0,001). Співвідношення між довжиною тіла і шийки матки в обстежуваних групах достовірно не відрізнялось. Товщина передньої стінки матки менше контрольних значень у жінок з пізнім віком менархе (р<0,05) і пубертатними кровотечами (р<0,01), що слугувало предиктором відсутності поєднаної патології матки.
Під час ехографічного дослідження товщини ендометрія у пізню стадію фази проліферації в обстежуваних жінок достовірних відмінностей з контрольною групою не встановлено. У середню стадію фази секреції товщина ендометрія була менше у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертаті, – 9,50±0,27 мм проти 11,38±0,48 мм у групі з правильним ритмом менструацій (р<0,001), але залишались у межах референтних значень.
Для оцінювання функціональної активності і можливості секторної трансформації ендометрія проводили допплерометрію маткових артерій, яка не виявила достовірних відмінностей у жінок основної та контрольної груп.
Заключення. Аналіз співвідношення між довжиною тіла і шийки матки доводить відсутність ознак генітального інфантилізму у пацієнток, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період. Допплерометричні дослідження гемодинаміки в артеріях матки у цій групі жінок у різних фазах менструального циклу свідчать про адекватне кровопостачання матки. І хоча у результаті неповноцінної фази проліферації ендометрія його товщина у середню стадію секреції залишалась недостатньою (9,52±0,42 мм; р<0,01), нормальний кровотік у радіальних і базальних артеріях матки сприяв успішній імплантації бластоцисти.
Ключові слова: менархе, олігоменорея, пубертатні кровотечі, гемодинаміка матки, проліферація ендометрія, допплерометрія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Запорожченко МБ. 2015. Состояние регионарной гемодинамики в сосудах матки у женщин репродуктивного возраста с лейомиомой матки. Arta Medica. 1(54):41-4.

2. Кравченко ОВ, Варвус ВА. 2015. Оцінка кровотоку в судинах матки та екстраембріональних структур у ранні терміни гестації. Буковинський медичний вісник. 19, 2(74):121-4. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.2.74.2015.92

3. Алан ПЛ, Даббінс ПА, Позняк МА та ін. [редактори]. 2007. Клінічна допплерівська ультрасонографія. Пер. з англ., 2-е вид. Львів: Медицина світу, 374.

4. Дубчак АЄ, Баранецька ІО, Обейд НМ. 2016. Особливості тазової гемодинаміки у жінок репродуктивного віку з доброякісними утвореннями органів малого таза. Вісник Вінницького національного медичного університету. 1, 1(20): 88-91.

5. Льовкіна ОЛ. 2013. Зміни в ендометрії та особливості кровообігу в артеріях матки у жінок репродуктивного віку із первинним стрес-індукованим непліддям. Здоровье женщины. 5:146-9.

6. Кожема ІЯ, Михайлишин ЛО, Дорофєєва УС. 2014. Резистентний тонкий ендометрій. Що робити? Репродуктивная эндокринология. 5:103-7.

7. Воробий ВД. 2017. Допплерометрическая оценка кровотока артерий матки и яичников у больных генитальным эндометриозом. Запорожский медицинский журнал. 19, 4(103):457-61.