Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 2(165): 4-9; doi 10.15574/HW.2023.165.4
Цмур О. В., Гецко Н. В.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Цмур ОВ, Гецко НВ. (2023). Ультразвукові критерії затримки росту плода при передчасних пологах. Український журнал Здоров’я жінки. 2(165): 4-9. doi: 10.15574/HW.2023.165.4.
Стаття надійшла до редакції 10.01.2023 р.; прийнята до друку 18.04.2023 р.

Мета – підвищити ефективність прогнозування та ранньої діагностики затримки росту плода (ЗРП) при недоношеній вагітності на підставі проведення ультразвукового дослідження (УЗД).
Матеріали та методи. Обстежено 165 вагітних: 30 пацієнток із неускладненою вагітністю, що завершилася фізіологічними своєчасними пологами – контрольна група (КГ); 45 пацієнток із передчасними пологами (ПП) (І група); 45 жінок із доношеною вагітністю і ЗРП (ІІ група) та 45 пацієнток із ПП і ЗРП (ІІІ група). Проведення УЗД включало серійну динамічну фетометрію та плацентографію, допплерографію судин пуповини, венозної протоки, середньомозкової артерії та аорти плода з визначенням систолічної швидкості кровотоку та систолічної пікової швидкості кровотоку, систоло-діастолічного відношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. Достовірне зниження параметрів біпарієтального розміру голівки плода у вагітних ІІІ групи виявлено у 24-25 тижнів вагітності: у КГ – 66,4±0,65 мм, у ІІІ групі – 65,02±0,31 мм (р<0,05), у ІІ групі – 66,2±0,46 мм. Більш виражене уповільнення темпу зростання біпарієтального розміру голівки плода виявлено у вагітних у 28-29 тижнів гестації, коли спостерігалося достовірне зниження (р<0,05) темпів його зростання у вагітних ІІ та ІІІ груп. Особливості формування і функціонування фетоплацентарного комплексу в цих групах характеризувалися порушенням плодової гемодинаміки: збільшення швидкості кровообігу у венозній протоці – 74,43±2,24 см/с проти 46,54±1,62 см/с, відповідно; р<0,05; підвищення пульсаційного індексу в матковій артерії – 1,611±0,04 проти 1,424±0,07; р<0,05, а в середньомозковій – 1,527±0,02 проти 1,251±0,03; р<0,005, що свідчить про напруження субкомпенсаторних реакцій.
Висновки. Ультразвукова фето- і плацентометрія у вагітних із ПП на тлі ЗРП показала, що в пацієнток із ПП статистично значущі відхилення в розмірах плода та плаценти спостерігаються з 24-25 тижнів гестації. Про порушення плодової гемодинаміки свідчить достовірне збільшення швидкості кровообігу у венозній протоці між показниками в ІІ та ІІІ групі (74,43±2,24 см/с проти 46,54±1,62 см/с, р<0,05).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передчасні пологи, синдром затримки росту плода, плацентарна дисфункція, фетометрія, плацентометрія, допплерометрія.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2019). ACOG Practice Bulletin No. 204: fetal growth restriction. Obstetrics and gynecology. 133 (2): e97-e109. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003070; PMid:30681542

2. Baser E et al. (2020). Abnormal Umblical Artery Doppler is Utilized for Fetuses with Intrauterine Growth Restriction Birth at 280/7-336/7 Gestational Weeks. Fetal and Pediatric Pathology. 39 (6): 467-475. https://doi.org/10.1080/15513815.2020.1716900; PMid:31997690

3. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 221 (5): 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

4. Державна служба статистики України. (2020). Розповсюдження cтатистичних видань Держстату. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Care A, Nevitt SJ, Medley N, Donegan S, Good L, Hampson L et al. (2022, Feb 15). Interventions to prevent spontaneous preterm birth in women with singleton pregnancy who are at high risk: systematic review and network meta-analysis. BMJ. 376: e064547. https://doi.org/10.1136/bmj-2021-064547; PMid:35168930 PMCid:PMC8845039

6. Jin Y, Mankadi PM, Rigotti JI, Cha S. (2018). Cause-specific child mortality performance and contributions to all-cause child mortality, and number of child lives saved during the Millennium Development Goals era: a country-level analysis. Global health action. 11 (1): 1546095. https://doi.org/10.1080/16549716.2018.1546095; PMid:30474513 PMCid:PMC6263110

7. Kesavan K, Devaskar SU. (2019). Intrauterine growth restriction: postnatal monitoring and outcomes. Pediatric Clinics. 66 (2): 403-423. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.12.009; PMid:30819345

8. Lees CC et al. (2020). ISUOG Practice Guidelines: diagnosis and management of small-for-gestational-age fetus and fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 56 (2): 298-312. https://doi.org/10.1002/uog.22134; PMid:32738107

9. Lees CC et al. (2022). The diagnosis and management of suspected fetal growth restriction: an evidence-based approach. American journal of obstetrics and gynecology. 226 (3): 366-378. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1357; PMid:35026129 PMCid:PMC9125563

10. Lemish NY. (2019). Modern methods of great obstetrical syndromes prognostication (literature review). Wiad Lek. 72 (4): 702-706. https://doi.org/10.36740/WLek201904138

11. Malhotra A et al. (2019). Neonatal morbidities of fetal growth restriction: pathophysiology and impact. Frontiers in endocrinology. 10: 55. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00055; PMid:30792696 PMCid:PMC6374308

12. Medley N, Vogel JP, Care A, Alfirevic Z. (2018, Nov 14). Interventions during pregnancy to prevent preterm birth: an overview of Cochrane systematic reviews. Cochrane Database Syst Rev. 11 (11): CD012505. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012505.pub2; PMid:30480756 PMCid:PMC6516886

13. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 8: 112-118.

14. Moloney A, Hladunewich M, Manly E, Hui D, Ronzoni S, Kingdom J et al. (2020, Apr). The predictive value of sonographic placental markers for adverse pregnancy outcome in women with chronic kidney disease. Pregnancy Hypertens. 20: 27-35. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2020.02.004; PMid:32145525

15. Nazir Z, Hussain S, Azam M. (2021). Doppler Ultrasound Abnormalities In Intrauterine Growth Restrictions. Pakistan Journal of Medical and Health Sciences. 15 (1): 67-69.

16. Patel RM. (2016). Short- and Long-term outcomes for extremely preterm infants. American journal of perinatology. 33; 3: 318-328. https://doi.org/10.1055/s-0035-1571202; PMid:26799967 PMCid:PMC4760862

17. Pels A et al. (2020). Early‐onset fetal growth restriction: A systematic review on mortality and morbidity. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 99 (2): 153-166. https://doi.org/10.1111/aogs.13702; PMid:31376293 PMCid:PMC7004054

18. Сафонова ИН. (2019). Беременность высокого риска: допплер, биофизический профиль плода, фетометрия. Киев: Медицина Украины: 124. ISBN 978-617-7769-01-8.

19. Salomon LJ et al. (2019). ISUOG Practice Guidelines: ultrasound assessment of fetal biometry and growth. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 53 (6): 715-723. https://doi.org/10.1002/uog.20272; PMid:31169958

20. Shrivastava D, Master A. (2020). Fetal growth restriction. The Journal of Obstetrics and Gynecology of India. 70 (2): 103-110. https://doi.org/10.1007/s13224-019-01278-4; PMid:32255947 PMCid:PMC7109206

21. SMFM, Martins JG, Biggio JR, Abuhamad A. (2020). Society for Maternal-Fetal Medicine Consult Series# 52: diagnosis and management of fetal growth restriction: (replaces clinical guideline number 3, April 2012). American journal of obstetrics and gynecology. 223 (4): B2-B17. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.05.010; PMid:32407785

22. Souza RT, Costa ML, Mayrink J et al. (2020). Perinatal outcomes from preterm and early term births in a multicenter cohort of low risk nulliparous women. Sci Rep. 10: 8508. https://doi.org/10.1038/s41598-020-65022-z; PMid:32444773 PMCid:PMC7244568

23. Sun C et al. (2020). The placenta in fetal growth restriction: what is going wrong? Placenta. 96: 10-18. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.05.003; PMid:32421528

24. Tesfa D et al. (2020). Intrauterine growth restriction and its associated factors in South Gondar zone hospitals, Northwest Ethiopia, 2019. Archives of Public Health. 78 (1): 1-9. https://doi.org/10.1186/s13690-020-00475-2; PMid:33005403 PMCid:PMC7526174

25. Turcan N et al. (2020). Unfavorable influence of prematurity on the neonatal prognostic of small for gestational age fetuses. Experimental and Therapeutic Medicine. 20 (3): 2415-2422. https://doi.org/10.3892/etm.2020.8744

26. Vogel JP et al. (2022). Updated WHO recommendations on antenatal corticosteroids and tocolytic therapy for improving preterm birth outcomes. The Lancet. Global health. 10 (12): e1707-e1708. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(22)00434-X; PMid:36400080

27. Wu C, Bayer CL. (2018, Jul 9). Imaging placental function: current technology, clinical needs, and emerging modalities. Phys Med Biol. 63 (14): 14TR01. https://doi.org/10.1088/1361-6560/aaccd9; PMid:29902160

28. Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. (2020). The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 47 (1): 81-98. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008; PMid:32008673