Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 1(90): 6-13. doi: 10.15574/PS.2026.1(90).613
Левицький А. Ф.^1,2, Бензар І. М.^1,2, Русак П. С.^3,4, Притула В. П.^1,2
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
²ДНП «Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України», м. Київ, Україна
³Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
⁴КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна

Для цитування: Левицький АФ, Бензар ІМ, Русак ПС, Притула ВП. (2026). Травми в дітей, що пов’язані з війною: досвід багатопрофільної лікарні. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(90): 6-13. doi: 10.15574/PS.2026.1(90).613.
Стаття надійшла до редакції 15.11.2025 р., прийнята до друку 16.03.2026 р.

Однією з особливостей війни в Україні є атаки на цивільну інфраструктуру з великою кількістю жертв, зокрема дітей.
Мета – оцінити ефективність надання спеціалізованої медичної допомоги пораненим дітям у багатопрофільній лікарні в зоні бойових дій та визначити роль терапії ран негативним тиском  у комплексному лікуванні воєнних травм.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз дванадцяти історій хвороб дітей із травмами, які були отримані внаслідок військових дій та були госпіталізовані у період з 25 лютого по 1 квітня 2022 року. Здійснено аналіз демографічних даних пацієнтів, механізму
травми, анатомічної локалізації ушкодження, способу транспортування, категорії сортування, життєво важливих показників, проведених діагностичних та лікувальних маніпуляцій, результатів лікування та терміну перебування в стаціонарі.
Результати. Вік пацієнтів коливався від 3 місяців до 15 років. Механізмами травм були: мінно-вибухова травма (50,0%), кульові та осколкові поранення внаслідок обстрілу транспортного засобу під час евакуації (50,0%). Більшість пацієнтів отримали травми кінцівок
(66,7%) і мали ураження в більш ніж одній анатомічній ділянці (50,0%). Чотири пацієнти були розподілені в червону зону, сім – у жовту зону, і
один – у чорну зону. У жовтій зоні, на додаток до фізичного огляду, обстеження включали: FAST (Focused Assessment with Sonography for
Trauma) протокол (75,0%), комп’ютерну томографію голови та шиї (25,0%) і клінічні аналізи крові. Основною особливістю вогнепальних
поранень була велика площа дефекту м’яких тканин (58,3%), що вимагало проведення терапії ран негативним тиском із різними режимами. Результати лікування були наступними: виписка з одужанням у 4 (33,3%) пацієнтів, евакуація в безпечне місце для подальшого лікування у 6 (50,0%) пацієнтів та 2 (16,7%) летальні випадки.
Висновки. Багатопрофільна дитяча лікарня в зоні бойових дій може забезпечити ефективну спеціалізовану допомогу пораненим дітям за умов  дотримання принципів сортування та зонування. Застосування терапії ран негативним тиском після радикальної хірургічної обробки та рясного промивання забезпечує оптимальні умови загоєння та профілактику інфекційних ускладнень.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: війна в Україні, дитяча воєнна травма, багатопрофільна дитяча лікарня, терапія ран негативним тиском.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асланян СА, Білий ВЯ, Заруцький ЯЛ, Король СО, Лакша АМ, Собко ІВ. (2025). Вакуумна терапія в хірургії. Київ: ФОП Буря О.Д.: 256.

2. Benzar I, Levytskyi A, Khrapach V, Unukovych D. (2024). Warzone pediatric trauma care: Lessons from civilian medical staff in Kyiv. World Journal of Surgery. 48(3): 540-546. https://doi.org/10.1002/wjs.12091; PMid:38319195

3. Bitterman Y, Benov A, Glassberg E, Satanovsky A, Bader T, Sagi R. (2016). Role 1 pediatric trauma care on the Israeli – Syrian border – first year of the humanitarian effort. Military Medicine. 181(8): 849-853. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-15-00427; PMid:27483523

4. Guha-Sapir D, Schlüter B, Rodriguez-Llanes JM, Lillywhite L, Hicks MH. (2018). Patterns of civilian and child deaths due to war-related violence in Syria: a comparative analysis from the violation documentation center dataset, 2011-16. The Lancet Global Health. 6(1): e103-e110. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(17)30469-2; PMid:29226821

5. Jain RP, Meteke S, Gaffey MF, Kamali M, Munyuzangabo M, Als D et al. (2020). Delivering trauma and rehabilitation interventions to women and children in conflict settings: a systematic review. BMJ Global Health. 5; Suppl 1: e001980. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-001980; PMid:32399262 PMCid:PMC7204922

6. Kornblith AE, Addo N, Plasencia M et al. (2022). Development of a Consensus-Based Definition of Focused Assessment With Sonography for Trauma in Children. JAMA Network Open. 5(3): e222922. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.2922; PMid:35302632 PMCid:PMC8933745

7. Kotwal RS, Scott LLF, Janak JC et al. (2018). The effect of prehospital transport time, injury severity, and blood transfusion on survival of US military casualties in Iraq. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 85(1S); suppl 2: S112-S121. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000001798; PMid:29334570

8. Laville V, Lebleu C, Desterke C, Mornand P, Aigle L, Hornez E. (2019). Pre-hospital management of pediatric polytrauma during modern conflict: experience and limits of the French military health service. European Journal of Trauma and Emergency Surgery. 45(3): 437-443. https://doi.org/10.1007/s00068-018-0915-x; PMid:29396756

9. Lawry LL, Korona-Bailey J, Juman L, Janvrin M, Donici V, Kychyn I et al. (2024). A qualitative assessment of Ukraine's trauma system during the Russian conflict: experiences of volunteer healthcare providers. Confl Health. 25; 18(1): 10. https://doi.org/10.1186/s13031-024-00570-z; PMid:38268019 PMCid:PMC10809523

10. Levytskyi A, Povoroznyuk V, Velykyi O, Vityaz V. (2004). Polytrauma in children as medical and social problem. Trauma. 5(1): 7-8.

11. Liu X, Zhang H, Cen S, Huang F. (2018). Negative pressure wound therapy versus conventional wound dressings in treatment of open fractures: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Surgery. 53: 72-79. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2018.02.064; PMid:29555530

12. McIntyre J. (2020). Syrian civil war: a systematic review of trauma casualty epidemiology. BMJ Military Health. 166: 261-265. https://doi.org/10.1136/jramc-2019-001304; PMid:32111672

13. Nazarchuk O, Denysko T, Dmytriiev D, Chornopyshchuk N, Hruzevskyi O, Burkot V et al. (2023). In vitro evaluation of antimicrobial and anti-biofilm properties of antiseptics against multidrug resistant clinical Escherichia coli strains, isolated from combat wounds. Paediatric Surgery (Ukraine). 3(80): 8-20; https://doi.org/10.15574/PS.2023.80.8

14. Ordoñez CA, García C, Parra MW, Angamarca E, Guzmán-Rodríguez M, Orlas CP. (2020). Implementation of a new single-pass whole-body computed tomography protocol Is it safe, effective and efficient in patients with severe trauma? Colombian Medical Journal. 51(1): e4224. https://doi.org/10.25100/cm.v51i1.4224; PMid:32952231 PMCid:PMC7467117

15. Pouzet L, Lancien U, Hamel A, Perrot P, Duteille F. (2021). Negative Pressure Wound Therapy in children: A 25 cases series. Annales de Chirurgie Plastique Esthétique. 66(3): 242-249. https://doi.org/10.1016/j.anplas.2020.06.002; PMid:32665064

16. Quintero L, Meléndez-Lugo JJ, Palacios-Rodríguez HE, Caicedo Y, Padilla N, Gallego LM et al. (2021). Damage control in the emergency department, a bridge to life. Colombian Medical Journal. 52(2): e4004801. https://doi.org/10.25100/cm.v52i2.4801; PMid:34188318 PMCid:PMC8216048

17. Samuel N, Epstein D, Oren A et al. (2021). Severe pediatric war trauma: A military-civilian collaboration from retrieval to repatriation. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 90(1): e1-e6. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002974; PMid:33021604

18. Slone M, Mann S. (2016). Effects of war, terrorism and armed conflict on young children: a systematic review. Child Psychiatry and Human Development. 47(6): 950-965. https://doi.org/10.1007/s10578-016-0626-7; PMid:26781095

19. Unukovych D. (2022). Surgical services during the war in Ukraine: challenges and call for help. British Journal of Surgery. 109(9): 785-786. https://doi.org/10.1093/bjs/znac168; PMid:35640878

20. Wren SM, Wild HB, Gurney J, Amirtharajah M, Brown ZW, Bulger EM et al. (2020). A consensus framework for the humanitarian surgical response to armed conflict in 21st century warfare. JAMA Surgery. 155(2): 114-121. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2019.4547; PMid:31722004 PMCid:PMC6865259