Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 2(87): 21-27. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).2127
Бірюк І. Г.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Бірюк ІГ. (2025). Топографо-анатомічні взаємовідношення нервів і артерій у м’язах підвищення мізинця кисті в плодів людини. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(87): 21-27. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).2127.
Стаття надійшла до редакції 15.01.2024 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

На сучасному етапі для проведення операцій у ділянці кисті слід деталізувати та описати особливості кровопостачання і джерела іннервації окремих м’язів кисті, а також знати особливості внутрішньом’язового розподілу нервів і артерій.
Мета – вивчити топографо-анатомічні взаємовідношення нервів і артерій у м’язах підвищення мізинця кисті в плодів людини.
Матеріали і методи. Досліджено 32 препарати кистей 16 плодів людини 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини із застосуванням макромікроскопічного препарування, ін’єкції артеріальних судин і морфометрії без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або уроджених вад розвитку кісток фасціально-м’язових і судинно-нервових утворень верхніх кінцівок. Застосовано власну методику послідовного анатомічного препарування судин і нервів долонної ділянки кисті людини.
Результати. У плодів людини кожний м’яз підвищення мізинця кисті має певне джерело іннервації і кровопостачання. Джерел кровопостачання зазвичай кілька; їх можна поділити на основні – постійні, а також на додаткові – непостійні. У досліджених плодів людини в іннервації короткого долонного м’яза бере участь поверхнева гілка ліктьового нерва. Відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз-згинач мізинця та протиставний м’яз мізинця отримують іннервацію переважно від глибокої гілки ліктьового нерва. Рідше іннервація відвідного м’яза мізинця кисті забезпечується стовбуром ліктьового нерва або його поверхневою гілкою, а іннервація короткого м’яза-згинача мізинця – гілкою нерва відвідного м’яза мізинця кисті. Основним джерелом кровопостачання м’язів гіпотенара є м’язові гілки ліктьової артерії, рідше – глибока гілка ліктьової артерії, власна долонна пальцева артерія V пальця, IV долонна п’ясткова артерія, гілка артерії відвідного м’яза мізинця кисті. У товщі відвідного м’яза мізинця кисті наявні артеріальні анастомози й нервові зв’язки. У товщі черевця короткого долонного м’яза виявлено одиничні артеріальні і нервові анастомози у формі петель.
Висновки. Ворота вступу нервів та артерій у м’язи підвищення мізинця розміщені в проксимальній третині їхнього черевця, причому нерви й артерії зазвичай супроводжують один одного. У товщі м’язів підвищення мізинця виявляються артеріальні анастомози і нервові зв’язки, які слід враховувати в практичній роботі. Отримані результати щодо топографо-анатомічних взаємовідношень нервів і артерій м’язів гіпотенара можуть бути застосовані хірургами для анатомічного обґрунтування розрізів під час міопластичних операцій із найбільшим щадінням внутрішньом’язових нервів та артерій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гіпотенар, кисть, нерви, артерії, анатомічна мінливість, плід.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ambike S, Mattos D, Zatsiorsky VM, Latash ML. (2016). Synergies in the space of control variables within the equilibrium-point hypothesis. Neuroscience. 315: 150-61. https://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2015.12.012; PMid:26701299 PMCid:PMC4716006

2. Aparisi Gómez MP, Aparisi F, Battista G, Guglielmi G, Faldini C, Bazzocchi A. (2019). Functional and Surgical Anatomy of the Upper Limb: What the Radiologist Needs to Know. Radiol Clin North Am. 57(5): 857-881. https://doi.org/10.1016/j.rcl.2019.03.002; PMid:31351538

3. Бірюк ІГ, Хмара ТВ, Паньків ТВ, Марценяк ІВ, Сикирицька ТБ, Куковська ІЛ. (2024). Особливості препарування судин і нервів долонної ділянки кисті. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 23(4). https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.4.2024.74

4. Bookman J, Hacquebord J. (2021). Peripheral Nerve Injuries in the Upper Extremity. Bull Hosp Jt Dis (2013). 79(1): 11-16.

5. Bordes S, Jenkins S, McBain L, Hanna A, Loukas M, Tubbs RS. (2020). The clinical anatomy of crucifixion. Clin Anat. 33(1): 12-21. https://doi.org/10.1002/ca.23386; PMid:30989719

6. Born CT, Gil JA, Goodman AD. (2017). Joint Contractures Resulting From Prolonged Immobilization: Etiology, Prevention, and Management. J Am Acad Orthop Surg. 25(2): 110-116. https://doi.org/10.5435/JAAOS-D-15-00697; PMid:28027065

7. Clavet H, Hébert PC, Fergusson D, Doucette S, Trudel G. (2008). Joint contracture following prolonged stay in the intensive care unit. CMAJ. 178(6): 691-697. https://doi.org/10.1503/cmaj.071056; PMid:18332384 PMCid:PMC2263098

8. Dahlin LB, Wiberg M. (2017), Nerve injuries of the upper extremity and hand. EFORT Open Rev. 2(5): 158-170. https://doi.org/10.1302/2058-5241.2.160071; PMid:28630754 PMCid:PMC5467675

9. Dastan AE, Vahabi A, Coskunol E, Aktuglu K. (2024). Comparison of the forearm rotation restriction capacities of four upper-extremity immobilization methods: there is no difference between single and double sugar tong splinting. J Orthop Surg Res. 19(1): 282. https://doi.org/10.1186/s13018-024-04772-2; PMid:38711065 PMCid:PMC11071321

10. Duparc F, Grignon B. (2019). Editorial: clinical anatomy for the upper limb surgeons. Surg Radiol Anat. 41(11): 1305. https://doi.org/10.1007/s00276-019-02369-7; PMid:31673763

11. Duparc F, Grignon B. (2023). Editorial August 2023: clinical anatomy of the upper limb. Surg Radiol Anat. 45(9): 1071. https://doi.org/10.1007/s00276-023-03238-0; PMid:37698597

12. Felici N, Alban A. (2024). Timing of surgery in peripheral nerve injury of the upper extremity. J Hand Surg Eur Vol. 49(6): 712-720. https://doi.org/10.1177/17531934241240867; PMid:38641934

13. Grignon B, Duparc F. (2021). Clinical anatomy of the upper limb: an overview. Surg Radiol Anat. 43(5): 617. https://doi.org/10.1007/s00276-021-02758-x; PMid:33907912

14. Gupta R, Herzog I, Phung L, Roth J, Weisberger J, Luthringer M, Lee ES, Ignatiuk A. (2024). Treatment of Brachial Plexus Injuries following Gunshot Injuries: A Systematic Review. Adv Orthop. 2024: 7708192. https://doi.org/10.1155/2024/7708192; PMid:39247210 PMCid:PMC11379507

15. Harhaus L, Dengler NF, Schwerdtfeger K, Stolle A. (2024). Clinical Practice Guideline: The Treatment of Peripheral Nerve Injuries. Dtsch Arztebl Int. 121(16): 534-538. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2024.0071; PMid:38831698 PMCid:PMC11542565

16. Latash ML. (2023). The control and perception of antagonist muscle action. Exp Brain Res. 241(1): 1-12. https://doi.org/10.1007/s00221-022-06498-1; PMid:36309879

17. Maw J, Wong KY, Gillespie P. (2016). Hand anatomy. Br J Hosp Med (Lond). 77(3): C34-3, C38-40. https://doi.org/10.12968/hmed.2016.77.3.C34; PMid:26961458

18. Pannell WC, Heckmann N, Alluri RK, Sivasundaram L, Stevanovic M, Ghiassi A. (2017). Predictors of Nerve Injury After Gunshot Wounds to the Upper Extremity. Hand (N Y). 12(5): 501-506. https://doi.org/10.1177/1558944716675294; PMid:28832207 PMCid:PMC5684927

19. Patel DS, Statuta SM, Ahmed N. (2021). Common Fractures of the Radius and Ulna. Am Fam Physician. 103(6): 345-354. PMID: 33719378.

20. Schwabl C, Hörmann R, Strolz CJ, Drakonaki E, Zimmermann R, Klauser AS. (2023). Anatomical Variants of the Upper Limb Nerves: Clinical and Preoperative Relevance. Semin Musculoskelet Radiol. 27(2): 129-135. https://doi.org/10.1055/s-0043-1761952; PMid:37011614 PMCid:PMC10069954

21. Shields LBE, Iyer VG, Zhang YP, Shields CB. (2024). Gunshot-related nerve injuries of the upper extremities: clinical, electromyographic, and ultrasound features in 22 patients. Front Neurol. 14: 1333763. https://doi.org/10.3389/fneur.2023.1333763; PMid:38274872 PMCid:PMC10808781

22. Stepan JG. (2024). Ballistic Nerve Injuries: State of the Evidence and Approach to the Patient Based on Experience. J Hand Surg Glob Online. 6(5): 743-748. https://doi.org/10.1016/j.jhsg.2024.01.021; PMid:39381398 PMCid:PMC11456629

23. Straszewski AJ, Schultz K, Dickherber JL, Dahm JS, Wolf JM, Strelzow JA. (2022). Gunshot-Related Upper Extremity Nerve Injuries at a Level 1 Trauma Center. J Hand Surg Am. 47(1): 88.e1-88.e6. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2021.03.020; PMid:34030933

24. Ucak M. (2019). Surgical restoration of drop-hand syndrome with tendon transfer in patients injured in the Syrian civil war. Mil Med Res. 6(1): 35. https://doi.org/10.1186/s40779-019-0225-6; PMid:31739804 PMCid:PMC6862848

25. Węgiel A, Karauda P, Zielinska N, Tubbs RS, Olewnik Ł. (2023). Radial nerve compression: anatomical perspective and clinical consequences. Neurosurg Rev. 46(1): 53. https://doi.org/10.1007/s10143-023-01944-2; PMid:36781706 PMCid:PMC9925568

26. Zimmermann KS, Aman M, Harhaus L, Boecker AH. (2024). Improving outcomes in traumatic peripheral nerve injuries to the upper extremity. Eur J Orthop Surg Traumatol. 34(7): 3687-3697. https://doi.org/10.1007/s00590-023-03751-3; PMid:37864051