Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 5(125): 108-116. doi 10.15574/SP.2022.125.108
Гищак Т. В., Марушко Ю. В., Дмитришин О. А., Костинська Н. Г., Дмитришин Б. Я.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Гищак ТВ, Марушко ЮВ, Дмитришин ОА, Костинська НГ, Дмитришин БЯ. (2022). Толерантність до фізичного навантаження та її зміни у дітей, які перенесли COVID-19 (огляд літератури, власні дані). Сучасна педіатрія. Україна. 5(125): 108-116. doi 10.15574/SP.2022.125.108.
Стаття надійшла до редакції 14.06.2022 р., прийнята до друку 19.09.2022 р.

Мета – узагальнити дані літератури та власний досвід  щодо перебігу COVID-19 у дітей; визначити зміни толерантності до фізичного навантаження в дітей, які перенесли COVID-19.
У зв’язку з пандемією COVID-19 усе частіше порушується питання довгострокових і віддалених наслідків перенесеного COVID-19. Актуальною є і проблема змін функціонального стану організму, здоров’я та підвищення якості життя дітей, які перехворіли на COVID-19. Для аналізу цих параметрів доцільно застосовувати оцінку толерантності до фізичного навантаження. Толерантність до фізичного навантаження є сумарним показником фізіологічних можливостей організму, що дає змогу оцінити процеси споживання кисню міокардом і міокардіальні резерви, які мають значення в загальній адаптації організму. «Золотим стандартом» оцінки толерантності до фізичного навантаження є визначення максимального VO₂ та інших показників, контроль за якими в динаміці дасть змогу розробити лікувально-реабілітаційні заходи, спрямовані на ліквідацію постковідних симптомів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пост-COVID-19, толерантність до фізичного навантаження, велоергометрія, максимальне VO₂, якість життя, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. American Thoracic Society; American College of Chest Physicians. (2003). ATS/ACCP Statement on cardiopulmonary exercise testing. Am J Respir Crit Care Med. 167 (2): 211-277. https://doi.org/10.1164/rccm.167.2.211; PMid:12524257

2. Ariestika E, Widiyanto W, Nanda FA. (2020). Physical activities and vo2 max: Indonesian national team, is there a difference before and after covid-19? Jurnal SPORTIF: Jurnal Penelitian Pembelajaran. 6 (3): 763-778.

3. Baratto C, Caravita S, Faini A, Perego GB, Senni M, Badano LP, Parati G. (2021). Impact of COVID-19 on exercise pathophysiology: a combined cardiopulmonary and echocardiographic exercise study. Journal of applied physiology (Bethesda, Md. : 1985). 130 (5): 1470-1478. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00710.2020; PMid:33764166 PMCid:PMC8143785

4. Brackel CL, Lap CR, Buddingh EP, van Houten MA, van der Sande LJ, Langereis EJ, Terheggen‐Lagro SW. (2021). Pediatric long‐COVID: An overlooked phenomenon? Pediatric Pulmonology. 56 (8): 2495-2502. https://doi.org/10.1002/ppul.25521; PMid:34102037 PMCid:PMC8242715

5. Buonsenso D, Munblit D, De Rose C, Sinatti D, Ricchiuto A, Carfi A, Valentini P. (2021). Preliminary evidence on long COVID in children. Acta paediatrica (Oslo, Norway : 1992). 110 (7): 2208-2211. https://doi.org/10.1111/apa.15870; PMid:33835507 PMCid:PMC8251440

6. Burstein DS, Edelson J, O'Malley S, McBride MG, Stephens P, Paridon S, Brothers JA. (2022). Cardiopulmonary Exercise Performance in the Pediatric and Young Adult Population Before and During the COVID-19 Pandemic. Pediatric Cardiology: 1-6. https://doi.org/10.1007/s00246-022-02920-1; PMCid:PMC9062635

7. Buttar KK, Saboo N, Kacker S. (2019). A review: Maximal oxygen uptake (VO2 max) and its estimation methods. IJPESH. 6: 24-32.

8. Cade WT, Bohnert KL, Reeds DN, Peterson LR, Bittel AJ, Bashir A, Taylor CL. (2018). Peak oxygen uptake (VO2peak) across childhood, adolescence and young adulthood in Barth syndrome: Data from cross-sectional and longitudinal studies. PLoS One. 13 (5): e0197776. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0197776; PMid:29795646 PMCid:PMC5967725

9. Carfì A, Bernabei R, Landi F, Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. (2020). Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. JAMA. 324 (6): 603-605. https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603; PMid:32644129 PMCid:PMC7349096

10. Centers for disease control and prevention (CDC). (2021). Evaluating and Caring for Patients with Post-COVID Conditions: Interim Guidance. URL: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/clinical-care/post-covid-assessment-testing.html.

11. Dayton JD, Ford K, Carroll SJ, Flynn PA, Kourtidou S, Holzer RJ. (2021). The deconditioning effect of the COVID-19 pandemic on unaffected healthy children. Pediatric cardiology. 42 (3): 554-559. https://doi.org/10.1007/s00246-020-02513-w; PMid:33394120 PMCid:PMC7780912

12. Fernández-de-Las-Peñas C, Palacios-Ceña D, Gómez-Mayordomo V, Cuadrado ML, Florencio LL. (2021). Defining post-COVID symptoms (post-acute COVID, long COVID, persistent post-COVID): an integrative classification. International journal of environmental research and public health. 18 (5): 2621. https://doi.org/10.3390/ijerph18052621; PMid:33807869 PMCid:PMC7967389

13. Fernández-de-Las-Peñas C, Palacios-Ceña D, Gómez-Mayordomo V, Florencio LL, Cuadrado ML, Plaza-Manzano G, Navarro-Santana M. (2021). Prevalence of post-COVID-19 symptoms in hospitalized and non-hospitalized COVID-19 survivors: A systematic review and meta-analysis. European journal of internal medicine. 92: 55-70. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2021.06.009; PMid:34167876 PMCid:PMC8206636

14. Ferreira EVM, Oliveira RK. (2021). Mechanisms of exercise intolerance after COVID-19: new perspectives beyond physical deconditioning. Jornal Brasileiro de Pneumologia: 47.

15. Green S, Askew C. (2018). VO2peak is an acceptable estimate of cardiorespiratory fitness but not VO2max. Journal of Applied Physiology. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00850.2017; PMid:29420148

16. Greenhalgh T, Knight M, Buxton M, Husain L. (2020). Management of post-acute covid-19 in primary care. Bmj: 370. https://doi.org/10.1136/bmj.m3026; PMid:32784198

17. Hanff TC, Harhay MO, Brown TS, Cohen JB, Mohareb AM. (2020). Is there an association between COVID-19 mortality and the renin-angiotensin system? A call for epidemiologic investigations. Clinical Infectious Diseases. 71 (15): 870-874. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa329; PMid:32215613 PMCid:PMC7184340

18. Hoffmann M, Kleine-Weber H, Schroeder S, Krüger N, Herrler T, Erichsen S, Pöhlmann S. (2020). SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 181 (2): 271-280. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.02.052; PMid:32142651 PMCid:PMC7102627

19. Гищак ТВ. (2015). Стан толерантності серцево-судинної системи до фізичного навантаження та характеристика міокардіальних резервів за результатами велоергометричної проби в дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 22-25. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4660

20. Jankowski M, Niedzielska A, Brzezinski M, Drabik J. (2015). Cardiorespiratory fitness in children: a simple screening test for population studies. Pediatric cardiology. 36 (1): 27-32. https://doi.org/10.1007/s00246-014-0960-0; PMid:25070386 PMCid:PMC4284398

21. Lai CC, Liu YH, Wang CY, Wang YH, Hsueh SC, Yen MY, Hsueh PR. (2020). Asymptomatic carrier state, acute respiratory disease, and pneumonia due to severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2): Facts and myths. Journal of Microbiology, Immunology and Infection. 53 (3): 404-412. https://doi.org/10.1016/j.jmii.2020.02.012; PMid:32173241 PMCid:PMC7128959

22. Lambert H, Gupte J, Fletcher H, Hammond L, Lowe N, Pelling M, Shanks K. (2020). COVID-19 as a global challenge: towards an inclusive and sustainable future. The Lancet Planetary Health. 4 (8): e312-e314. https://doi.org/10.1016/S2542-5196(20)30168-6

23. Li Z, Huang Y, Guo X. (2020). The brain, another potential target organ, needs early protection from SARS-CoV-2 neuroinvasion. Science China. Life Sciences. 63 (5): 771. https://doi.org/10.1007/s11427-020-1690-y; PMid:32246403 PMCid:PMC7118308

24. Ludvigsson JF. (2021). Case report and systematic review suggest that children may experience similar long-term effects to adults after clinical COVID-19. Acta paediatrica (Oslo, Norway : 1992). 110 (3): 914-921. https://doi.org/10.1111/apa.15673; PMid:33205450 PMCid:PMC7753397

25. Малий ВП, Асоян ІМ, Сай ІВ, Андрусович ІВ. (2020). Патогенез коронавірусної інфекції COVID-19. Інфекційні хвороби: 3: 73-83. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11555

26. Marshall M. (2020). The lasting misery of coronavirus long-haulers. Nature. 585 (7825): 339-342. https://doi.org/10.1038/d41586-020-02598-6; PMid:32929257

27. Marushko Y, Hyshchak T, Marushko T, Onufriev O, Zlobynets A, Khomych O, Moskovenko O. (2020). Health-related quality of life in pediatric patients with high-normal blood pressure and primary arterial hypertension. Family Medicine & Primary Care Review. 22 (4): 291-296. https://doi.org/10.5114/fmpcr.2020.100433

28. Марушко ЮВ, Костинская НГ, Гищак ТВ. (2021). Толерантність до фізичного навантаження при артеріальній гіпертензії в дітей шкільного віку залежно від маси тіла. Запорожский медицинский журнал. 23(4): 509-515. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.227348

29. Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Злобинець АС, Бойко НС. (2016). Результати велоергометричної проби у дітей з первиною артеріальною гіпертензією на фоні комплексного лікування із застосуванням Магне-В6. Врачебное дело. 5-6(1139): 137-145.

30. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2014). Проблема діагностики і корекції зниженої толерантності до фізичного навантаження у дітей шкільного віку. Современная педиатрия. 7(63): 34-40. https://doi.org/10.15574/SP.2014.63.34

31. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2014). Системні механізми адаптації. Стрес у дітей. Монографія. Київ: 138.

32. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2017). Особенности функциональных резервов сердечно-сосудистой системы по результатам велоэргометрии у детей с первичной артериальной гипертензией и дефицитом магния и коррекция выявленных нарушений. Современная педиатрия. 1 (81): 92-98. doi 10.15574/SP.2017.81.92.

33. National Institute for Health and Care Excellence (NICE), Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN) and Royal College of General Practitioners (RCGP). (2022). COVID-19 rapid guideline: managing the longterm effects of COVID-19. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng188/resources/covid19-rapid-guideline-managing-the-longterm-effects-of-covid19-pdf-51035515742.

34. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2020). COVID-19 guideline scope: management of the long-term effects of COVID-19. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng188/documents/final-scope.

35. Pennington C, Kinesiology MS. (2015). The exercise effect on the anaerobic threshold in response to graded exercise. International Journal of Health Sciences. 3 (1): 225-234. https://doi.org/10.15640/ijhs.v3n1a14

36. Price S, Wiecha S, Cieśliński I, Śliż D, Kasiak PS, Lach J, Mamcarz A. (2022). Differences between treadmill and cycle ergometer cardiopulmonary exercise testing results in triathletes and their association with body composition and body mass index. International Journal of Environmental Research and Public Health. 19 (6): 3557. https://doi.org/10.3390/ijerph19063557; PMid:35329246 PMCid:PMC8955092

37. Raghuveer G, Hartz J, Lubans DR, Takken T, Wiltz JL, Mietus-Snyder M, American Heart Association Young Hearts Athero, Hypertension and Obesity in the Young Committee of the Council on Lifelong Congenital Heart Disease and Heart Health in the Young. (2020). Cardiorespiratory fitness in youth: an important marker of health: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 142 (7): e101-e118. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000866; PMid:32686505 PMCid:PMC7524041

38. Rinaldo RF, Mondoni M, Parazzini EM, Baccelli A, Pitari F, Brambilla E, Centanni S. (2021). Severity does not impact on exercise capacity in COVID-19 survivors. Respiratory Medicine. 187: 106-577. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2021.106577; PMid:34416618 PMCid:PMC8364146

39. Rinaldo RF, Mondoni M, Parazzini EM, Pitari F, Brambilla E, Luraschi S, Centanni S. (2021). Deconditioning as main mechanism of impaired exercise response in COVID-19 survivors. European Respiratory Journal. 58: 2. https://doi.org/10.1183/13993003.00870-2021; PMid:33926969 PMCid:PMC8082950

40. Rubin R. (2020). As Their Numbers Grow, COVID-19 «Long Haulers» Stump Experts. JAMA. 324 (14): 1381-1383. https://doi.org/10.1001/jama.2020.17709; PMid:32965460

41. Rusdiana A. (2020). Analysis differences of Vo2max between direct and indirect measurement in badminton, cycling and rowing. International Journal of Applied Exercise Physiology. 9 (3): 162-170.

42. Santtila M, Häkkinen K, Pihlainen K, Kyröläinen H. (2013). Comparison between direct and predicted maximal oxygen uptake measurement during cycling. Military medicine. 178 (2): 234-238. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-12-00276; PMid:23495472

43. Sanyaolu A, Marinkovic A, Prakash S, Zhao A, Balendra V, Haider N, Okorie C. (2022). Post-acute Sequelae in COVID-19 Survivors: an Overview. SN Comprehensive Clinical Medicine. 4 (1): 1-12. https://doi.org/10.1007/s42399-022-01172-7; PMid:35411333 PMCid:PMC8985741

44. Singh I, Joseph P, Heerdt PM, Cullinan M, Lutchmansingh DD, Gulati M, Waxman AB. (2022). Persistent exertional intolerance after COVID-19: insights from invasive cardiopulmonary exercise testing. Chest. 161 (1): 54-63. https://doi.org/10.1016/j.chest.2021.08.010; PMid:34389297 PMCid:PMC8354807

45. Sykes DL, Holdsworth L, Jawad N, Gunasekera P, Morice AH, Crooks MG. (2021). Post-COVID-19 symptom burden: what is long-COVID and how should we manage it? Lung. 199 (2): 113-119. https://doi.org/10.1007/s00408-021-00423-z; PMid:33569660 PMCid:PMC7875681

46. Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, Rose EB, Shapiro NI, Files DC, IVY Network Investigators. (2020). Symptom duration and risk factors for delayed return to usual health among outpatients with COVID-19 in a multistate health care systems network-United States, March-June 2020. Morbidity and Mortality Weekly Report. 69 (30): 993. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6930e1; PMid:32730238 PMCid:PMC7392393

47. Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, Haberecker M, Andermatt R, Zinkernagel AS, Moch H. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 395 (10234): 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5

48. Zimmermann P, Pittet LF, Curtis N. (2021). How common is long COVID in children and adolescents? The Pediatric infectious disease journal. 40 (12): e482. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003328; PMid:34870392 PMCid:PMC8575095