Paediatric surgery.Ukraine.2019.4(65):48-54; DOI 10.15574/PS.2019.65.48

В.О. Дмитряков, В.М. Свєкатун, Г.В. Корнієнко
Запорізький державний медичний університет, Україна

Для цитування: Дмитряков ВО, Свєкатун ВМ, Корнієнко ГВ. (2019). Таргетування процесів гетерохронії у раціональному підході до діагностики та лікування обструктивного уретерогідронефрозу у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(65): 48-54. doi 10.15574/PS.2019.65.48
Стаття надійшла до редакції 12. 08.2019 р., прийнята до друку 05.12.2019 р.

Остаточне формування функціональних систем організму дитини завершується в ході постнатального онтогенезу. Для створення оптимальних умов функціонування органу необхідне або зниження рівня вимог до незрілої функціональної системи, або створення нових умов функціонування, за яких подовжується фактор часу дозрівання. У даний час для лікування обструктивних уропатій найчастіше застосовується хірургічний метод. Перспективною альтернативою відкритого хірургічного лікування обструктивного мегауретера є ендоскопічне стентування сечоводу, засноване на визначенні явищ диспропорції росту та дисфункції дозрівання тканин і органів сечовидільної системи.
Мета: обґрунтування і впровадження в практику малоінвазивних ендоскопічних дренуючих методик, спрямованих на відновлення уродинаміки шляхом використання внутрішньопросвітного поліхлорвінілового дренажу (стента).
Матеріали і методи. Досліджено можливість стентування з визначенням розмірів вічка сечоводу. Обстежено 32 дитини у віці від народження до трьох років. Проведено ретроспективний аналіз раніше пролікованих 41 пацієнта з обструктивним уретерогідронефрозом.
Результати. Встановлено, що оптимальним віком для ендоскопічної корекції інтрамурального відділу сечоводу є вік до 3-х місяців життя, коли з великим ефектом можна провести телескопічне бужування з дилатацією інтрамурального відділу скомпрометованого сечоводу з калібруванням вічка і стентуванням сечоводу відповідним стентом. Ретроспективно проведений аналіз раніше пролікованих пацієнтів дозволив визначити таку саму залежність. Так, з 41 пацієнта з обструктивним уретерогідронефрозом позитивний результат досягнутий у 29 (70,73%) дітей до року і 6 (14,63%) старше року. Неможливість проведення ендоскопічної корекції вічка і стентування сечоводів у віковій групі до року була відзначена тільки у 1 (2,43%) пацієнта, тоді як в групі від 1 року до 3 років – у 5 (12,19%) пацієнтів.
Висновки. Запропонована тактика лікування обструктивних уропатій у дітей має переваги щодо відкритих оперативних методів у технічній простоті, малоінвазивності, максимальній фізіологічності, зменшенні частоти післяопераційних ускладнень. При цьому необхідно пам’ятати, що ефективність ендоскопічного стентування нижніх відділів сечоводу залежить від віку дитини.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гетерохронія, уретерогідронефроз, стентування, сечовід, діти, уродинамика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акилов ХА, Хаккулов ЭБ. (2015). Лечение уретерогидронефроза в сочетании с уретероцеле у детей. Вісник проблем біології і медицини. 1;3(122): 75-78. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_3(1)__17

2. Бухмин АВ, Россихин ВВ, Кривошей АВ, Туренко ИА. (2016). Фенотипические проявления дисплазии соединительной ткани при дисметаболической нефропатии и хроническом пиелонефрите у детей. Урология, андрология, нефрология – 2016. Материалы научно-практической конференции. Харьков: 34-36.

3. Дмитряков ВА, Свекатун ВН, Стоян МС и др. (2017). Патогенетическое обоснование малоинвазивных методик в коррекции гетерохронии органов мочевыводящей системы. Запорожский медицинский журнал.4: 436-440. https://doi.org/10.14739/2310-1210.

4. Дмитряков ВА, Свекатун ВН, Стоян МС, Корниенко ГВ. (2018). Селективно-сегментарная резекция почки как альтернатива органоуносящим операциям при гидронефрозе у детей. Современная педиатрия.2(90): 26-30. https://doi.org/10.15574/SP.2018.90.26

5. Дмитряков ВО, Стоян МС, Свекатун ВН и др. (2016). Эндоскопическое лечение гидронефроза у детей. Урология, андрология, нефрология – 2016. Материалы научно-практической конференции. Харьков: 186-187.

6. Журавлев ВН, Баженов ИВ, Истокский КН и др. (2013). Клиническая реабилитация пациентов после реконструктивных ретроперито-неоскопических (РПС) операций на пузырно-мочеточниковом сегменте. Уральский медицинский журнал.9: 34-40. eLIBRARY ID: 21057011

7. Лук’яненко НС, Кенс КА, Петріца НА, Короляк ОЯ. (2015). Природжені вади розвитку сечовидільної системи в дітей раннього віку та синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Почки.1(11): 12–17. eLIBRARY ID: 23591424. https://doi.org/10.22141/2307-1257.0.1.11.2015.75392

8. Меновщикова ЛБ, Левицкая МВ, Гуревич АИ и др. (2015). Малоинвазивный метод лечения нерефлюксирующего мегауретера у младенцев. Пермский медицинский журнал. 32;2: 19-24. eLIBRARY ID: 23498948

9. Петербургський ВФ, Головкевич ВВ, Гуйван ГІ. (2013). Ехографічні маркери декомпенсації уродинаміки при нерефлюксуючому мегауретері у дітей молодшого віку. Урологія.3(66): 11-13. eLIBRARY ID: 25676068

10. Сальников ВЮ, Губарев ВИ, Зоркин СН и др. (2016). Эндоскопическая баллонная дилатация высокого давления как метод лечения первичного обструктивного мегауретера у детей. Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского.95;5: 48-52. eLIBRARY ID: 26685007

11. Стрижаковская ЛА, Хмара ТВ. (2013). Современные ведомости про врожденные пороки мочеточника. Вестник проблем биологии и медицины. 1;2(99): 35-39. eLIBRARY ID: 19421860

12. Goldsmith Z, Oredein-McCoy O, Gerber L et al. (2013). Emergent ureteric stent vs percutaneous nephrostomy for obstructive urolithiasis with sepsis: patterns of use and outcomes from a 15-year experience. BJU International. 112(2): E122–E128. https://doi.org/10.1111/bju.12161; PMid:23795789

13. Parente A, Angulo J, Romero R et al. (2013). Management of Ureteropelvic Junction Obstruction With High-pressure Balloon Dilatation: Long-term Outcome in 50 Children Under 18 Months of Age. Urology. 82(5): 1138-1144. https://doi.org/10.1016/j.urology.2013.04.072; PMid:23992967

14. Sertic M, Amaral J, Parra D et al. (2014). Image-Guided Pediatric Ureteric Stent Insertions: An 11-Year Experience. Journal of Vascular and Interventional Radiology. 25(8): 1265-1271. https://doi.org/10.1016/j.jvir.2014.03.028; PMid:24837979