HEALTH OF WOMAN. 2019.6(142): 80–83

Я.А. Рубан
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: розроблення сучасної тактики прогнозування формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода після застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. Було проведено контрольоване дослідження, у результаті якого сформовано дві групи: до 1-ї групи увійшли 190 пацієнток з одноплідною вагітністю, що настала у результаті застосування методів допоміжних репродуктивних технологій; до контрольної групи включено 30 пацієнток із одноплідною вагітністю, що настала спонтанно. Цих жінок спостерігали з ранніх термінів вагітності. Додатково пацієнтки отримали поглиблене клініко-лабораторне та функціональне обстеження за єдиним стандартом.
Результати. Отримані результати дозволили сформувати комплекс правил прогнозу розвитку плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода при одноплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій на підставі параметрів ультразвукового і гемостазіологічного досліджень. Розрахунок вірогідності формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода здійснюється індивідуально для кожного тижня вагітності з 6-го до 17-го включно способом, розробленим у процесі дослідження інформативних маркерів, характерних для даного терміну.
Заключення. Застосування розробленого нами комплексу правил дозволяє ефективно прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода до появи їхніх клінічних проявів і своєчасно застосовувати заходи профілактики даного ускладнення вагітності. Отримані результати дають нам право рекомендувати використання розробленої методики у практичній охороні здоров’я.
Ключові слова: плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода, прогнозування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Башмакова Н.В., 2018. К обоснованию профилактики плацентарной недостаточности при беременности, наступившей в результате применения вспомогательных репродуктивных технологий // Уральский медицинский журнал : 12 : 49-54.

2. Бызова Т.Е., 2017. К обоснованию УЗИ-мониторинга ранних сроков беременности, наступившей после вспомогательных репродуктивных технологий // Вестник Российского университета дружбы народов : 7 : 110-116.

3. Радзинский В.Е. 2016. Плацентарная недостаточность у женщин после вспомогательных репродуктивных технологий // Акушерство и гинекология: 1: 11-16.

4. Сидорова И.С., Макаров И.О., 2016. Плацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты. М.: Знание: 126.

5. Чайка В.К., 2013. Основы репродуктивной медицины: практическое руководство. Донецк: Альматео: 275-321.

6. Трапезникова Ю.М., 2017. Поиск ранних ультразвуковых маркеров осложненного течения и неблагополучного исхода беременности, наступившей после вспомогательных репродуктивных технологий // Уральский медицинский журнал : 10 : 21-26.

7. Янчук Т.В., 2018. Сравнительный анализ течения и исходов беременности после применения вспомогательных репродуктивных технологий при различных вариантах гормональной поддержки // Акушерство и гинекология: 5 : 139-144.