Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).3(155): 82-86. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).8286
Наконечний Р. А., Наконечний А. Й.
ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна

Для цитування: Наконечний РА, Наконечний АЙ. (2026). Тактика лікування сечокам'яної хвороби в дітей у контексті об’єму конкременту. Сучасна педіатрія. Україна. 3(155): 82-86. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).8286.
Стаття надійшла до редакції 03.01.2026 р., прийнята до друку 13.04.2026 р.

Сечокам’яна хвороба (СКХ) у дітей є зростаючою проблемою. Ефективність лікування СКХ залежить від багатьох чинників, де ключовим є об’єм конкременту («stone burden»).
Мета – оцінити ефективність різних методів лікування СКХ у дітей залежно від об’єму конкременту; визначити його прогностичне значення для досягнення стану «вільний від каменю» (SFR).
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження 72 пацієнтів віком 1-17 років з одиничними конкрементами, які проходили лікування з січня 2023 по червень 2025 року. За об’ємом конкременту (за даними нативної комп’ютерної томографії) хворих поділено на три групи: І (менше 100 мм³) – 37 (51,4%) дітей, ІІ (101-200 мм³) – 21 (29,2%), ІІІ (201-370 мм³) – 14 (19,4%). Першою лінією лікування обрано екстракорпоральну ударнохвильову літотрипсію (ЕУХЛ); а за потреби додаткових втручань – уретерореноскопію та ретроградну інтраренальну хірургію. Показник SFR оцінено через 3 місяці. Статистичний аналіз виконано з використанням критеріїв Краскела-Волліса і Спірмена.
Результати. Загальний SFR становив 93,1%: у І групі – 100%, у ІІ групі – 90,5%, у ІІІ групі – 78,6%. Повторних втручань потребували 47,6% пацієнтів ІІ групи та 57,1% осіб ІІІ групи. Виявлено значущу позитивну кореляцію між об’ємом конкременту та кількістю повторних операцій, а також між віком пацієнта та об’ємом каменю. Критерій Краскела-Волліса показав статистично високозначущу відмінність результату лікування (одне втручання, повторне втручання, залишкові фрагменти каменю) залежно від об’єму конкременту в трьох групах.
Висновки. Об’єм конкременту є ключовим предиктором успішності лікування СКХ у дітей, який прямо корелює з потребою в повторних втручаннях. Для каменів до 100 мм³ ЕУХЛ є максимально ефективною. Зі збільшенням об’єму конкременту значно зростає ймовірність додаткових ендоурологічних процедур для досягнення SFR.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: уролітіаз, сечокам’яна хвороба, об’єм конкременту, «вільний від каменю», діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Dwyer ME, Krambeck AE, Bergstralh EJ, Milliner DS, Lieske JC, Rule AD. (2012). Temporal trends in incidence of kidney stones among children: a 25-year population based study. J Urol. 188(1): 247-252. https://doi.org/10.1016/j.juro.2012.03.022; PMid:22608745

2. El-Nahas AR, El-Assmy AM, Madbouly K et al. (2021). Predictors of success after extracorporeal shockwave lithotripsy (ESWL) for renal stones: a systematic review. Urolithiasis. 49(6): 471-481. doi: 10.1007/s00240-021-01267-2.

3. Jones P, Bechis SK, Sur RL. (2022). A comparison of stone-free rates for single-procedure retrograde intrarenal surgery, percutaneous nephrolithotomy, and shock wave lithotripsy for lower pole stones: a systematic review and meta-analysis. J Endourol. 36(1): 1-10. doi: 10.1089/end.2021.0456.

4. Jung JH, Woo SH, Kim TH et al. (2021). Effectiveness of Percutaneous Nephrolithotomy, Retrograde Intrarenal Surgery, and Extracorporeal Shock Wave Lithotripsy for Treatment of Renal Stones: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Clin Med. 10(23): 5663. https://doi.org/10.3390/jcm10235663; PMid:34884364 PMCid:PMC8658509

5. Manohar T, Ganpule A, Desai M. (2011). Pediatric extracorporeal shock wave lithotripsy: Predicting successful outcomes. Indian J Urol. 27(1): 62-67. https://doi.org/10.4103/0970-1591.78408; PMid:21716883 PMCid:PMC3114581

6. Nakonechnyy RA, Borzhievskyi AT, Nakonechnyi YA, Nakonechnyi AY. (2022). Simultaneous minimally invasive interventions in children with stones in the urinary tract. Paediatr Surgery (Ukraine). 2(75): 60-65. https://doi.org/10.15574/PS.2022.75.60

7. Panthier F, Traxer O, Yonneau L, Lebret T, Berthe L, Illoul L et al. (2021, Sep). Evaluation of a free 3D software for kidney stones' surgical planning: "kidney stone calculator" a pilot study. World J Urol. 39(9): 3607-3614. Epub 2021 Mar 29. https://doi.org/10.1007/s00345-021-03671-z; PMid:33779821 PMCid:PMC8006641

8. Routh JC, Baskin LS, Cisek MC. (2010). Pediatric urolithiasis. Curr Opin Urol. 20(4): 333-338. doi: 10.1097/MOU.0b013e32833a6976.

9. Sas DJ. (2011). An update on the changing epidemiology and metabolic risk factors in pediatric urolithiasis. Clin J Am Soc Nephrol. 6(8): 2070-2074. https://doi.org/10.2215/CJN.11191210; PMid:21737846

10. Tasian GE, Copelovitch L. (2018). AUA Guideline on Pediatric Urolithiasis: An Evidence-Based Approach to Clinical Care. Urology. 121: 169-170. https://doi.org/10.1016/j.urology.2018.04.032; PMid:29733869

11. Tekgül S, Stein R, Bogaert G et al. (2024). EAU-ESPU Guidelines on Paediatric Urology. European Association of Urology.

12. Zeng G, Zhao Z, Wan S et al. (2020). Effectiveness and complications of mini-percutaneous nephrolithotomy in children: one center experience with 232 kidney units. World J Urol. 38(1): 231-237. doi: 10.1007/s00345-019-02758-0.