- Тактика лікування дитини із черепно-мозковою травмою і укушеної скальпованою раною волосистої частини голови (клінічне спостереження)
Тактика лікування дитини із черепно-мозковою травмою і укушеної скальпованою раною волосистої частини голови (клінічне спостереження)
Paediatric surgery.Ukraine.2021.1(70):84-89; doi 10.15574/PS.2021.70.84
Захарчук Е. В.1,2, Захарчук І. А.2, Гаібов С. С.1,2, Утукіна А. А.2, Аксельров М. А.1,2, Кофанова А. С.1,2, Скрябін Е. Г.1,2
1Тюменський державний медичний університет, Росія
2Обласна клінічна лікарня № 2, м Тюмень, Росія
Для цитування: Захарчук ЕВ, Захарчук ІА, Гаібов СС, Утукіна АА та інш. (2021). Тактика лікування дитини із черепно-мозковою травмою і укушеної скальпованою раною волосистої частини голови (клінічне спостереження). Хірургія дитячого віку. 1(70): 84-89; doi 10.15574/PS.2021.70.84
Стаття надійшла до редакції 16.11.2020 р., прийнята до друку 09.03.2021 р.
Тотальний відрив шкіри голови – серйозна травма в клінічній практиці. Часто зустрічається в дорослих жінок, рідше – у дітей. Серед дітей найчастішою причиною таких травм є укуси тварин, у тому числі собак. Висвітлено досвід лікування дитини двох років, госпіталізованої до Обласної клінічної лікарні № 2 м. Тюмень (Росія) із великою укушеною скальпованою раною волосистої частини голови в поєднанні з черепно-мозковою травмою, травматичним шоком, множинними укушеними ранами м’яких тканин голови з порушенням цілісності верхнього слізного канальця. Відразу з моменту транспортування дитини бригадою швидкої медичної допомоги розпочато протишокову, антибактеріальну, протинабрякову, симптоматичну терапію, виконано первинну хірургічну обробку ран із відновленням цілісності верхнього слізного канальця правого ока. Показань до нейрохірургічного втручання в дитини не було. Стандартним лікуванням відриву шкіри голови є, за можливості, мікрохірургічна реплантація, але у зв’язку з неможливістю проведення в зазначеному випадку мікрохірургічної реплантації (інфікована рана, шкірний клапоть міждисциплінарним консиліумом визнаний нежиттєздатним) закриття дефекту проведено відстрочено повношаровим шкірним клаптем з урахуванням кровопостачання й анатомічних особливостей. У даному спостереженні в період виконання пластики шкіри голови не було післяопераційних ускладнень, приживлення аутодермального трансплантатів задовільне, загоєння донорських ран задовільне. Дитина виписана на амбулаторний етап спостереження через три місяці стаціонарного лікування. На нашу думку, основними причинами досягнення хорошого клінічного результату стали міждисциплінарний підхід до лікування, поєднання правильно виконаної первинної хірургічної обробки рани й подальшого своєчасного комплексного лікування в профільному відділенні, а також високий регенераторний потенціал дитини. Вибір способу реконструктивного втручання в пацієнтів із м’якотканинними і м’якотканинно-кістковими дефектами волосистої частини голови потребує диференційного підходу з урахуванням етіології дефекту, його анатомічних особливостей і можливості компенсації естетичних порушень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, черепно-мозкова травма, скальпована рана голови, авульсія шкіри волосистої частини голови, лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Alpert BS, Buncke HJ, Mathes SJ. (1982). Surgical Treatment of the Totally Avulsed Scalp. Clinics in Plastic Surgery. 9 (2): 145-159. https://doi.org/10.1016/S0094-1298(20)30343-6
2. Buncke HJ, Rose EH, Brownstein MJ, Chater NL, Buncke HJ. (1978). Successful replantation of two avulsed scalps by microvascular anastomoses. Plastic and Reconstructive Surgery. 61 (5): 666-672. https://doi.org/10.1097/00006534-197805000-00002; PMid:643955
3. Caldwell EH. (1976). Complete Scalp Avulsion. Archives of Surgery. 111 (2): 159. https://doi.org/10.1001/archsurg.1976.01360200065011; PMid:766730
4. Costantino P, Shamouelian D, Tham T, Andrews R, Dec W. (2016). The Laparoscopically Harvested Omental Free Flap: A Compelling Option for Craniofacial and Cranial Base Reconstruction. Journal of Neurological Surgery Part B: Skull Base. 78 (2): 191-196. https://doi.org/10.1055/s-0036-1597138; PMid:28321385 PMCid:PMC5357238
5. Furlanetti LL, de Oliveira RS, Santos MV, Farina JA, Machado HR. (2010). Multiple cranial burr holes as an alternative treatment for total scalp avulsion. Child's Nervous System. 26 (6): 745-749. https://doi.org/10.1007/s00381-010-1145-7; PMid:20390420
6. Игумнов ВА, Сентябов ЕВ, Игумнов АА, Михайлов ОМ. (2008). Использование баллонной дерматензии при хирургическом лечении посттравматической алопеции у детей. Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. 1: 28–31.
7. Касторных ЕН, Матчин ЕН, Матюшкин РВ, Огольцова ВА. (2007). Лечение скальпированной раны волосистой части головы методом баллонной дермотензии. Вестник новых медицинских технологий. 14: 2.
8. Ходорковский МА, Петров БВ, Скорынин ОС, Глущенко АВ, Ходорковский ММ. (2012). Варианты пластического замещения дефектов волосистой части головы. Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. 3: 43–49.
9. Kpelao E, El Kader MA, Anthony BK, Alain A, Agbeko D, Hobli A, Anani A. (2018). Technique of Granulation Tissue Genesis from Diploe. Modern Plastic Surgery. 8 (2): 9-14. https://doi.org/10.4236/mps.2018.82002
10. Митиш ВА, Мединский ПВ, Налбандян РТ, Ионов ДВ. (2014). Демонстрация клинического случая. Хирургическое лечение обширного посттравматического дефекта волосистой части головы. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 4: 2.
11. Neumann CG. (1957). The expansion of an area of skin by progressive distention of a subcutaneous balloon. Plastic and Reconstructive Surgery. 19 (2): 124-130. https://doi.org/10.1097/00006534-195702000-00004; PMid:13419574
12. Novis S, Baker S. (2017). Local Flaps for Facial Reconstruction. Symptom Oriented OtolaryngologyHead and Neck Surgery: Rhinology and Facial Plastics. 2: 355-355. https://doi.org/10.5005/jp/books/12936_34
13. Перловская ВВ, Сапухин ЭВ, Козлов ЮА. (2014). Использование эндовидеохирургической техники для лечения детей с обширными дефектами кожи методом экспандерной дермотензии. Детская хирургия. 18: 6.
14. Saadi R, Oberman BS, Lighthall JG. (2018). Dog-Bite-Related Craniofacial Fractures among Pediatric Patients: A Case Series and Review of Literature. Craniomaxillofacial Trauma & Reconstruction. 11 (4): 249-255. https://doi.org/10.1055/s-0037-1604073; PMid:30574267 PMCid:PMC6224280
15. Сачков АВ, Шибаев ЕЮ, Кисель ДА. (2008). Отрыв скальпа: современные способы восстановления кожного покрова головы (к статье СВ Смирнова и соавт. «Восстановление мягких тканей головы после обширного кожного дефекта ее волосистой части»). Нейрохирургия. 2: 47–48.
16. Щипицын СИ, Щиров ВН, Тарасенко ОН. (2007). Обширная скальпированная рана височно-теменно-затылочной области головы у ребенка. Ukrainian Neurosurgical Journal: 2.
17. Singh K, Aggarwal K. (2020). Total Scalp Replantation after Traumatic Avulsion. Indian Journal of Plastic Surgery. 53 (2): 311-312. https://doi.org/10.1055/s-0040-1716309 PMid:32884203 PMCid:PMC7458840
18. Смирнов СВ, Борисов BC, Соколова ТА, Чернега ЕН, Картавая ОА. (2008). Восстановление мягких тканей головы после обширного кожного дефекта ее волосистой части. Нейрохирургия. 2: 44–46.
19. Трофимов ЕИ, Бжассо ДМ. (2008). Пластическое закрытие дефектов мягких тканей головы и шеи. Микрохирургия и экспандерная дерматензия. Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. 1: 32–39.
20. Valesky EM, Vogl T, Kaufmann R, Meissner M. (2015). Trepanation or Complete Removal of the Outer Table of the Calvarium for Granulation Induction: The Erbium: YAG Laser as an Alternative to the Rose Head Burr. Dermatology. 230 (3): 276-281. https://doi.org/10.1159/000368749; PMid:25720569
21. Zhao JX, Guo Q, Yuan Y, Xu W, Zhao NH. (2015). Scalp Avulsion Combined with Unusual Severe Open Craniocerebral Avulsion Injury. Chinese Medical Journal. 128 (20): 2839-2840. https://doi.org/10.4103/0366-6999.167374; PMid:26481762 PMCid:PMC4736888
