Paediatric Surgery (Ukraine).2022.2(75):26-30; doi 10.15574/PS.2022.75.26
Левицький А. Ф.¹, Бур’янов О. А.¹, Бензар І. М. ¹, Омельченко Т. М.¹, Овдій М. О.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Консультативно-діагностична поліклініка Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Левицький АФ, Бур’янов ОА, Бензар ІМ, Омельченко ТМ, Овдій МО. (2022). Тактика хірургічного лікування вроджених деформацій хребта в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 26-30; doi 10.15574/PS.2022.75.26.
Стаття надійшла до редакції 26.01.2021 р., прийнята до друку 19.04.2022 р.

Прогрес у хірургії хребта впродовж другої половини ХХ ст. став можливим завдяки глибшому вивченню тримірної природи нормальної та патологічної архітектури хребта. Проблема складних деформацій хребта залишається однією з найважливіших у клінічній вертебрології. В Україні понад 9 тис. дітей потребують оперативного втручання з приводу сколіотичних деформацій хребта. Серед них понад 15% дітей мають вроджені сколіотичні деформації.
Мета – провести ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування вроджених деформацій хребта в дітей.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 36 пацієнтів (від 9 до 12 років) із вродженими деформаціями хребта, які отримали лікування на базі кафедри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» м. Київ) у період 2008-2018 рр.
Пацієнтів поділено на дві групи: І (етапне лікування) – 18 дітей, які отримали лікування з використанням гало-гравітаційної тракції (ГГТ), після чого їм виконали інструментацію хребта; ІІ (одномоментне лікування) – 18 дітей, яким виконали хірургічну корекцію з остеотоміями (4-6 рівнів за Ponte, VCR-остеотомія на І-ІІ рівнях).
Результати. Досліджено дві групи пацієнтів. За даними ГГТ, деформація основної дуги поліпшилася до 55±25%. ГГТ-ускладнення спостерігалися у 12% (транзиторні неврологічні порушення). У пацієнтів, яким виконали інструментацію хребта без попереднього тракційного витягування, спостерігались ускладнення у 37% пацієнтів (неврологічні транзиторні порушення у вигляді дефіциту функцій спинного мозку).
У дітей із вродженими деформаціями хребта одномоментна імплантація конструкції, порівняно з етапним лікуванням за допомогою ГГТ, підвищує загрозу виникнення неврологічного дефіциту на 25%, ГГТ дає змогу виконати більшу корекцію та адаптувати спинний мозок до подальшої корекції.
Висновки. При оперативному лікуванні вроджених деформацій хребта ГГТ дає змогу знизити ризик неврологічних ускладнень, скоротити тривалість хірургічного втручання та зменшити об’єм крововтрати, а також  отримати дещо кращі результати корекції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гало-гравітаційна тракція, сколіотична деформація, хірургічне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Danielsson AJ, Wiklund I, Pehrsson K, Nachemson AL. (2017). Health-related quality of life in patients with adolescent idiopathic scoliosis: a matched follow-up at least 20 years after treatment with brace or surgery. Eur Spine J. 10 (4): 278-288. https://doi.org/10.1007/s005860100309; PMid:11563612 PMCid:PMC3611508

2. Everitt BS, Skrondal A. (2010). The Cambridge Dictionary of Statistics. Ed. 4. Cambridge University Press: 480. https://doi.org/10.1017/CBO9780511779633

3. Glotzbecker M, Johnston CE, Miller P. (2014). Is there a relationship between thoracic dimensions and pulmonary function in early-onset scoliosis? Spine. 39: 1590-1595. https://doi.org/10.1097/BRS.0000000000000449; PMid:24875963

4. Harms LR, Andras LM, Sponseller PD et al. (2018). Comparison of percen- tile weight gain of growth-friendly constructs in early-onset scoliosis. Spine Deform. 6: 43e7. https://doi.org/10.1016/j.jspd.2017.05.005; PMid:29287816

5. Johnston CE, Tran DP, McClung A. (2017). Functional and radiographic out- comes following growth sparing management of early-onset scoliosis. J Bone Joint Surg Am. 99: 1036-1042. https://doi.org/10.2106/JBJS.16.00796; PMid:28632593

6. Левицький АФ, Рогозинський ВО, Доляницький ММ. (2020). Гало-гравітаційна тракція при лікуванні складних (>100°) сколіотичних деформацій хребта в дітей: огляд клінічних випадків. Хірургія дитячого віку. 4(69): 67-71; https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.67

7. Li X, Zeng L, Li X, Chen X, Ke C. (2017). Preoperative halo-gravity traction for severe thoracic kyphoscoliosis patients from Tibet: radiographic correction, pulmonary function improvement, nursing, and complications. Med Sci Monit: 4021-4027. https://doi.org/10.12659/MSM.905358; PMid:28822231 PMCid:PMC5572782

8. Meirte, Jill et al. (2014). Classification of quality of life subscales within the ICF framework in burn research: identifying overlaps and gaps. Burns 40 (7): 1353-1359. https://doi.org/10.1016/j.burns.2014.01.015; PMid:24685352

9. Rohozynskyi VO, Levytskyi AF, Dolianytskyi MM, Benzar IM. (2020). Treatment of Severe Spinal Deformations in Children with Idiopatic Scoliosis Using Halo-Gravity Traction, Wiadomości Lekarskie J. 10 (73): 2144-2149. https://doi.org/10.36740/WLek202010107; PMid:33310937

10. Vasiliadis E, Grivas TB, Gkoltsiou K. (2016). Development and preliminary validation of Brace Questionnaire (BrQ): A new instrument for measuring quality of life of brace treated scoliotics, Scoliosis. 1: 7. https://doi.org/10.1186/1748-7161-1-7; PMid:16759366 PMCid:PMC1481574

11. Yang C, Zheng Z, Liu H, Wang J, Kim YJ, Cho S. (2016). Posterior vertebral column resection in spinal deformity: a systematic review. Eur Spine J. 25 (8): 2368-2375. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2020.03.044; PMid:32194269