Paediatric Surgery (Ukraine).2023.2(79):99-104; doi 10.15574/PS.2023.79.99
Котенко О. Г., Матвієнків А. О., Григорян М. С., Мініч А. А., Котенко І. О., Михайлюк О. С.
Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ, Україна

Для цитування: Котенко ОГ, Матвієнків АО, Григорян МС, Мініч АА, Котенко ІО, Михайлюк ОС. (2023). Такролімус-асоційований синдром синусоїдальної обструкції після трансплантації частини печінки від живого родинного донора. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(79): 99-104. doi: 10.15574/PS.2023.79.99.
Стаття надійшла до редакції 18.03.2023 р., прийнята до друку 14.06.2023 р.

Синдром синусоїдальної обструкції (Sinusoidal obstruction syndrome – далі SOS), раніше відомий як печінкова венооклюзійна хвороба, проявляється облітеруючим запаленням термінальних печінкових вен. Характеризується гепатомегалією, болем у правому верхньому квадранті, жовтяницею та асцитом, найчастіше виникає в пацієнтів після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та на тлі застосування препаратів платини. У світовій літературі також зафіксовані випадки розвитку SOS у пацієнтів після трансплантації солідних органів (легень, підшлункової залози, печінки). Випадки розвитку SOS після трансплантації солідних органів є рідкісними, а після пересадки частки печінки від живого родинного донора – поодинокими та маловивченими.  Діагноз встановлюється на основі клінічних ознак, інструментально (за даними ультразвукового дослідження та радіологічних методів досліджень) і на основі морфологічного дослідження біоптату печінки. Повідомлялося, що такролімус є збудником, який потенційно відіграє роль у патофізіологічному механізмі виникнення SOS.
Мета – вивчити зв’язок між застосуванням такролімусу пролонгованої дії та розвитком SOS у пацієнтів після трансплантації частини печінки від живого родинного донора.
Клінічний випадок. Наведено випадок SOS після трансплантації частини печінки від живого родинного донора, пов’язаний з токсичною дією такролімусу пролонгованої дії («Енварсус»). У 55-річного чоловіка після трансплантації частки печінки від живого родинного донора зафіксовано високі концентрації такролімусу в крові, пов’язані з неконтрольованим застосуванням препарату. За результатами проведення ряду лабораторних та інструментальних методів дослідження у зв’язку з появою масивного асциту встановлено діагноз SOS. Виключивши інші можливі сприятливі фактори, у тому числі гострий криз відторгнення, зроблено висновок, що такролімус пролонгованої дії («Енварсус») є причиною SOS.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнта.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: синдром синусоїдальної обструкції (SOS), такролімус, трансплантація печінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Fan CQ, Crawford JM. (2014). Sinusoidal Obstruction Syndrome (Hepatic Veno-Occlusive Disease). Journal of Clinical and Experimental Hepatology. 4; 4: 332-346. ISSN 0973-6883. https://doi.org/10.1016/j.jceh.2014.10.002; PMid:25755580 PMCid:PMC4298625

2. Jiang JY, Fu Y, Ou YJ, Zhang LD. (2022, Dec 26). Hepatic sinusoidal obstruction syndrome induced by tacrolimus following liver transplantation: Three case reports. World J Clin Cases. 10 (36): 13408-13417. https://doi.org/10.12998/wjcc.v10.i36.13408; PMid:36683644 PMCid:PMC9851010

3. Kernan NA, Grupp S, Smith AR et al. (2018). Final results from a defibrotide treatment-IND study for patients with hepatic veno-occlusive disease/sinusoidal obstruction syndrome. Br J Haematol. 181 (6): 816-827. https://doi.org/10.1111/bjh.15267; PMid:29767845 PMCid:PMC6032999

4. Li C, Ma H, Sun C. (2022). Hepatic Sinusoidal Obstruction Syndrome Post-Liver Transplantation: A Rare Complication of Tacrolimus. Clin Gastroenterol Hepatol. 20: e347. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.08.049; PMid:32858201

5. Nauffal M, Kim HT, Richardson PG, Soiffer RJ, Antin JH, Cutler C et al. (2022, Jan 11). Defibrotide: real-world management of veno-occlusive disease/sinusoidal obstructive syndrome after stem cell transplant. Blood Adv. 6 (1): 181-188. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2021005410; PMid:34666352 PMCid:PMC8753224

6. Ruiz-Manriquez J, Kauffman-Ortega E, Gamboa-Dominguez A, Ríos-Valencia J, Ramirez-Quesada W, C Flores-García N. (2021). Sinusoidal obstruction syndrome after liver transplantation: An interplay between thrombotic and immunological factors. A case report, Journal of Liver Transplantation. 2: 100018. ISSN 2666-9676. https://doi.org/10.1016/j.liver.2021.100018

7. Sebagh M, Azoulay D, Roche B, Hoti E, Karam V, Teicher E et al. (2011). Significance of isolated hepatic veno-occlusive disease/sinusoidal obstruction syndrome after liver transplantation. Liver Transpl. 17: 798-808. https://doi.org/10.1002/lt.22282; PMid:21351239

8. Shen T, Feng XW, Geng L, Zheng SS. (2015, May 28). Reversible sinusoidal obstruction syndrome associated with tacrolimus following liver transplantation. World J Gastroenterol. 21 (20): 6422-6426. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i20.6422; PMid:26034381 PMCid:PMC4445123

9. Shin NY, Kim MJ, Lim JS, Park MS, Chung YE, Choi JY, Kim KW, Park YN. (2012, Apr). Accuracy of gadoxetic acid-enhanced magnetic resonance imaging for the diagnosis of sinusoidal obstruction syndrome in patients with chemotherapy-treated colorectal liver metastases. Eur Radiol. 22 (4): 864-871. https://doi.org/10.1007/s00330-011-2333-x; PMid:22108766

10. Starzl TE, Porter KA, Mazzaferro V, Todo S, Fung J, Francavilla A. (1991, Jan). Hepatotrophic effects of FK506 in dogs. Transplantation. 51 (1): 67-70. https://doi.org/10.1097/00007890-199101000-00010; PMid:1702912 PMCid:PMC2967279