• Сучасний погляд на цервіковагінальний дисбіоз, викликаний сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих бактерій та дріжджоподібних грибів роду Candida (Огляд літератури та власні дані)
ua До змісту

Сучасний погляд на цервіковагінальний дисбіоз, викликаний сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих бактерій та дріжджоподібних грибів роду Candida (Огляд літератури та власні дані)

HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 74-83; doi 10.15574/HW.2020.153.74
Носенко О. М.
Одеський національний медичний університет

У статті приведені сучасні літературні дані про дефініцію та етіопатогенез цервіковагінального дисбіозу, спричиненого умовно-патогенною мікрофлорою, а також власні дані проведеного порівняльного дослідження ефективності лікування симптомного цервіковагінального дисбіозу, викликаного сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, за допомогою комбінованих препаратів, що містять тернідазол, неоміцин, ністатин і солі Na-метасульфобензоату преднізолону (Тержинан®) або метронідазол і міконазол.
Мета дослідження: порівняння ефективності лікування симптомного цервіковагінального дисбіозу, викликаного сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, за допомогою комбінованих препаратів, що містять тернідазол, неоміцин, ністатин і солі Na-метасульфобензоату преднізолону або метронідазол і міконазол.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 107 жінок репродуктивного віку з симптомним змішаним цервіковагінальним дисбіозом, викликаним сполученням бактеріальний вагіноз асоційованих мікроорганізмів і грибів роду Cаndida, та 30 умовно гінекологічно та соматично здорових осіб контрольної групи з цервіковагінальним еубіозом. Обстежені жінки з цервіковагінальним дисбіозом сліпим методом були розподілені на дві групи: основна – 56 пацієнток, які отримували лікування інтравагінальними таблетками Тержинан®, група порівняння – 51 жінка, яка використовувала вагінальні супозиторії, що містять метронідазол і міконазол. Оцінювали динаміку клінічних даних та стан цервіковагінальної мікробіоти методом ПЛР перед початком, через один і три місяці після закінчення лікування.
Результати. Відкритий порівняльний аналіз засвідчив, що при топічній терапії вагінальними таблетками Тержинан® через місяць після закінчення лікування спостерігався позитивний клінічний ефект у 89,29% жінок і мікробіологічний ефект – у 91,07% пацієнток, через три місяці – у 85,71% і у 89,29% осіб відповідно, тоді як при топічній терапії вагінальними супозиторіями, що містять 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу, – відповідно через місяць після закінчення лікування такий ефект спостерігався у 68,73% і 72,55% випадків і через три місяці – у 62,75% і 66,67%.
Заключення. Топічна монотерапія вагінальними таблетками Тержинан® порівняно з вагінальними супозиторіями, які містять метронідазол і міконазол, демонструє клінічні та мікробіологічні переваги Тержинану® під час лікування цервіковагінальних дисбіозів, викликаних бактеріальний вагіноз асоційованою  мікрофлорою та дріжджоподібними грибами роду Candida.
Ключові слова: цервіковагінальна мікробіота, цервіковагінальний дисбіоз, умовно-патогенні мікроорганізми, Тержинан®, бактеріальний вагіноз асоційовані мікроорганізми, дріжджоподібні гриби роду Candida, вагінальні супозиторії з метронідазолом і міконазолом, клінічна ефективність, мікробіологічна ефективність, безпека, віддалені результати.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Калугина ЛВ, Татарчук ТФ, Шакало ИН, Герман ДГ. Неспецифический вульвовагинит смешанной этиологии: местное лечение – терапия выбора. Репродуктивная эндокринология. 2016;1(27):94-100. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.27.94-100

2. Maмчур ВИ, Дронов СН. Тержинан глазами фармаколога: инновационный подход к терапии вагинитов различного генеза. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2015;9(95):50–57.

3. Мороз ВА. Фармакологические аспекты использования комбинированных противомикробных средств в лечении инфекций женской половой сферы. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2010;1-2:184-191.

4. Носенко ЕН, Москаленко ТЯ, Смирнова ЕВ, Рутинская АВ. Комплексное лечение дисбиоза вагинальной экосистемы, вызванного условно-патогенной бактериальной и грибковой флорой. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2018; 4(117): 41-49.

5. Пирогова ВІ, Шурпяк СО, Фейта ЮР, Малачинська МЙ, Кузь НМ. Порівняльне дослідження ефективності топічної терапії комбінованими препаратами змішаних вагінітів, асоційованих з цервіцитами. Здоровье женщины. 2018;6: 42-49.

6. Савичева АМ, Спасибова ЕВ. Действие комбинированного препарата Тержинан® на микроорганизмы, выделенные из урогенитального тракта женщин. Опыт in vitro. Журнал акушерства и женских болезней. 2017; LXVI;5:21-26. https://doi.org/10.17816/JOWD66521-26

7. Al-Nasiry S, Ambrosino E, Schlaepfer M, Morrй SA, Wieten L, Voncken JW, et all. The Interplay Between Reproductive Tract Microbiota and Immunological System in Human Reproduction. Front Immunol. 2020; 11: 378. Published online 2020 Mar 16. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00378; PMid:32231664 PMCid:PMC7087453.

8. Amsel R, Totten PA, Spiegel CA, Chen KC, Eschenbach D, Holmes KK. Nonspecific vaginitis: diagnostic criteria and microbial and epidemiologic associations. Am J Med. 1983;74(1):14–22. https://doi.org/10.1016/0002-9343(83)91112-9.

9. Anahtar MN, Gootenberg DB, Mitchell CM, Kwon DS. Cervicovaginal microbiota and reproductive health: the virtue of simplicity. Cell Host and Microbe. 2018; 23:159–68. https://doi.org/10.1016/j.chom.2018.01.013; PMid:29447695.

10. Barrientos-Durбn A, Fuentes-Lуpez A, de Salazar A, Plaza-Dнaz J, Garcнa Julio. Reviewing the Composition of Vaginal Microbiota: Inclusion of Nutrition and Probiotic Factors in the Maintenance of Eubiosis. Nutrients. 2020 Feb; 12(2): 419. Published online 2020 Feb 6. https://doi.org/10.3390/nu12020419; PMid:32041107 PMCid:PMC7071153.

11. Beghini J, Linhares IM, Giraldo PC, Ledger WJ, Witkin SS. Differential expression of lactic acid isomers, extracellular matrix metalloproteinase inducer, and matrix metalloproteinase-8 in vaginal fluid from women with vaginal disorders. BJOG. 2015;122(12):1580–1585. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13072; PMid:25196575.

12. De Seta F, Campisciano G, Zanotta N, Ricci G, Comar M. The Vaginal Community State Types Microbiome-Immune Network as Key Factor for Bacterial Vaginosis and Aerobic Vaginitis. Front Microbiol. 2019;10:2451. Published online 2019 Oct 30. https://doi.org/10.3389/fmicb.2019.02451; PMid:31736898 PMCid:PMC6831638.

13. Deng ZL, Gottschick C, Bhuju S, Masur C, Abels C, Wagner-Dobler I. Metatranscriptome Analysis of the Vaginal Microbiota Reveals Potential Mechanisms for Protection against Metronidazole in Bacterial Vaginosis. mSphere. 2018;3:e00262-18. https://doi.org/10.1128/mSphereDirect.00262-18; PMid:29875146 PMCid:PMC5990888.

14. Gajer P, Brotman RM, Bai G, Sakamoto J, Schьtte UM, Zhong X, et all. Temporal dynamics of the human vaginal microbiota. Sci Transl Med. 2012 May 2;4(132):132ra52. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3003605; PMid:22553250 PMCid:PMC3722878.

15. Hardy L, Jespers V, Van den Bulck M, Buyze J, Mwambarangwe L, Musengamana V, et al. The presence of the putative Gardnerella vaginalis sialidase A gene in vaginal specimens is associated with bacterial vaginosis biofilm. PLoS ONE. 2017;12(2):e0172522. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0172522; PMid:28241058 PMCid:PMC5328246.

16. Kalia N, Singh J, Kaur M. Microbiota in vaginal health and pathogenesis of recurrent vulvovaginal infections: a critical review. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2020; 19: 5. Published online 2020 Jan 28. https://doi.org/10.1186/s12941-020-0347-4; PMid:31992328 PMCid:PMC6986042.

17. Kroon SJ, Ravel J, Huston WM. Cervicovaginal microbiota, women’s health, and reproductive outcomes. Fertil Steril. 2018;110:327–336. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.036; PMid:30098679.

18. Lewis WG, Robinson LS, Gilbert NM, Perry JC, Lewis AL. Degradation, foraging, and depletion of mucus sialoglycans by the vagina-adapted Actinobacterium Gardnerella vaginalis. J Biol Chem. 2013;288(17):12067–12079. https://doi.org/10.1074/jbc.M113.453654; PMid:23479734 PMCid:PMC3636892.

19. Mason MJ, Winter AJ. How to diagnose and treat aerobic and desquamative inflammatory vaginitis. Sex Transm Infect. 2017 Feb; 93(1):8-10. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052406; PMid:27272705.

20. Morrill S, Gilbert NM, Lewis AL. Gardnerella vaginalis as a Cause of Bacterial Vaginosis: Appraisal of the Evidence From in vivo Models. Front Cell Infect Microbiol. 2020; 10: 168. Published online 2020 Apr 24. https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.00168; PMid:32391287 PMCid:PMC7193744.

21. Nelson TM, Borgogna J-LC, Brotman RM, Ravel J, Walk ST, Yeoman CJ. Vaginal biogenic amines: biomarkers of bacterial vaginosis or precursors to vaginal dysbiosis? Front Physiol. 2015;6:253. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00253.

22. Parnell LA, Briggs CM, Mysorekar IU. Maternal microbiomes in preterm birth: recent progress and analytical pipelines. Semin Perinatol. 2017;41:392–400. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2017.07.010; PMid:28823578 PMCid:PMC6280966.

23. Petrova MI, Lievens E, Malik S, Imholz N, Lebeer S. Lactobacillus species as biomarkers and agents that can promote various aspects of vaginal health. Front Physiol. 2015;6:81. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00081; PMid:25859220 PMCid:PMC4373506.

24. Piyathilake CJ, Ollberding NJ, Kumar R, Macaluso M, Alvarez RD, Morrow CD. Cervical Microbiota Associated with Higher Grade Cervical Intraepithelial Neoplasia in Women Infected with High-Risk Human Papillomaviruses. Cancer Prev Res. 2016;9:357–366. https://doi.org/10.1158/1940-6207.CAPR-15-0350; PMid:26935422 PMCid:PMC4869983.

25. Ravel J, Gajer P, Abdo Z, Schneider GM, Koenig SS, McCulle SL, et all. Vaginal microbiome of reproductive-age women. Proc Natl Acad Sci. 2011;108 (Supplement 1):4680–4687. https://doi.org/10.1073/pnas.1002611107; PMid:20534435 PMCid:PMC3063603.

26. Schellenberg JJ, Patterson MH, Hill JE. Gardnerella vaginalis diversity and ecology in relation to vaginal symptoms. Res Microbiol. 2017;168(9–10):837–844. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.02.011; PMid:28341009.

27. Severi E, Hood DW, Thomas GH. Sialic acid utilization by bacterial pathogens. Microbiology. 2007;153(9):2817–2822. https://doi.org/10.1099/mic.0.2007/009480-0; PMid:17768226.

28. Srinivasan S, Hoffman NG, Morgan MT, Matsen FA, Fiedler TL, Hall RW, et al. Bacterial communities in women with bacterial vaginosis: high resolution phylogenetic analyses reveal relationships of microbiota to clinical criteria. PLoS ONE. 2012;7:e37818. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0037818; PMid:22719852 PMCid:PMC3377712.

29. Torcia MG. Interplay among vaginal microbiome, immune response and sexually transmitted viral infections. Int J Mol Sci. 2019;20:E266. https://doi.org/10.3390/ijms20020266; PMid:30641869 PMCid:PMC6359169.

30. Van de Wijgert JHHM, Jespers V. The global health impact of vaginal dysbiosis. Res Microbiol. 2017;168:859–864. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.02.003; PMid:28257809.

31. Witkin SS, Mendes-Soares H, Linhares IM, Jayaram A, Ledger WJ, Forney LJ. Influence of Vaginal Bacteria and d- and l-Lactic Acid Isomers on Vaginal Extracellular Matrix Metalloproteinase Inducer: Implications for Protection against Upper Genital Tract Infections. mBio. 2013;4(4):e00460-13; https://doi.org/10.1128/mBio.00460-13; PMid:23919998 PMCid:PMC3735189.

32. Zilnyte M, Venclovas Č, Zvirbliene A, Pleckaityte M. The cytolytic activity of vaginolysin strictly depends on cholesterol and is potentiated by human CD59. Toxins. 2015;7(1):110–128. https://doi.org/10.3390/toxins7010110; PMid:25590277 PMCid:PMC4303817.

33. Workowski K, Berman S. Centers for disease control and prevention. Sexually transmitted diseases treatment guidelines, 2010. MMWR. Recomm. Rep. 2010;59;12: 1–110.