HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6(151-152): 43-47; doi 10.15574/HW.2020.151-152.43
Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Вітовський Я. М., Наритник Т. Т., Лакатош П. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

При ультрасонометричному дослідженні плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, було встановлено 36/129 (27,9%) випадків розвитку неімунної водянки плода у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у ІІ триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів при підтвердженому інфікуванні матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево.
У ході проведення дослідження було встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії госпіталізовано 11 вагітних з неімунною водянкою плода, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4–25,7 тижня вагітності (у середньому – 24,0±0,2 тижня). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках була підтверджена тяжка фетальна анемія. У решти 6 плодів стан був термінальний через відмову матері від спроб проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії або через невчасне прибуття до стаціонару. Ураховуючи результати виконаного дослідження, було проведено оцінювання ефективності лікування неімунної водянки плода, інфікованого парвовірусом В19, з тяжкою фетальною анемією та проаналізовані наслідки.
Установлено, що успішне лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією, у ІІ триместрі вагітності відбувається у 72,7% (OR=95%) випадків після проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії порівняно зі 100% летальністю при тяжкій фетальній анемії у плодів з неімунною водянкою, яким не проводили лікування. Установлені критерії ефективності проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії, такі, як: вчасна діагностика тяжкої фетальної анемії у інфікованого плода з неімунною водянкою, вибір оптимального терміну для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії, визначення показників віремії у пуповинній крові, компенсаторних можливостей плода на підставі допплерометричних даних пікової систолічної швидкості кровотоку у середній мозковій артерії та змін кровотоку у венозній протоці плода. Це сприяє зниженню перинатальних втрат.
Ключові слова: парвовірусна інфекція, неімунна водянка плода, внутрішньоутробна гемотрансфузія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко Н.П. Эхографическая симптоматика внутриутробного инфицирования плода парвовирусом В19 / Н.П. Бондаренко, С.В. Осадчук //Репродуктивное здоровье. Восточная Европа – 2018 – Том 8, № 1 – С. 76–83.

2. Веропотвелян Н.П. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода на совреме-нном этапе./ Веропотвелян Н.П., Бондаренко А.A //Здоровье женщины. – 2012. – № 8 (74). – С. 106–111.

3. Сафонова И.Н. Антенатальные допплерографические мониторинги при беременности высокого перинатального риска. Обзор современной литературы / Сафонова И.Н // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2014. 83(8): C. 2-12.

4. Chauvet A. Ultrasound diagnosis, management and prognosis in a consecutive series of 27 cases of fetal hydrops following maternal parvovirus B19 infection /Chauvet A^., Dewilde A., Thomas D., Joriot S., Vaast P., Houfflin-Debarge V., Subtil D.//Fetal Diagn Ther. https://doi.org/10.1159/000323821; PMid:21502743 Epub 2011 Apr 18 Fetal Diagn Ther. 2011;30:41–47.

5. Chan LW. Fetal anemia as a cause of fetal injury: diagnosis and management /Chan LW, Lau TK,Chung TK// Curr Opin Obstet Gynecol. – 2006; 18(2):100-105. https://doi.org/10.1097/01.gco.0000192981.69352.dc; PMid:16601468

6. Cosmi E. Noninvasive diagnosis by Doppler ultrasonography of fetal anemia resulting from parvovirus infection /Cosmi E, Giancarlo M., Chiaie L.D. et al //American Jornal of Obstetrics Gynecology. – 2002; 187(5): 1290-1293. https://doi.org/10.1067/mob.2002.128024; PMid:12439522

7. Chiasaka H. Parvovirus B19 and the pathogenesis of anaemia / Chiasaka H., Morita, Yaegashi N., Sugamura K. // Rev Med Virol. 2003 Nov-Dec: 13 (6) : 347-59. https://doi.org/10.1002/rmv.395; PMid:14625883

8. Delle Chiaie L. Prediction of fetal anemia with Doppler measurement of the middle cerebral Artery peak systolic velocity in pregnancies complicated by maternal blood group alloimmunization or parvovirus B19 infection. / Delle Chiaie L, Buck G, Grab D, Terinde R //Ultrasound Obstet Gynecol. – 2001; 18(3):232-236. https://doi.org/10.1046/j.0960-7692.2001.00540.x; PMid:11555452

9. De Jong EP. Parvovirus B19 infection in pregnancy/ De Jong EP, de Haan TR.Kroes AC et al //J Clin Virol.2006 May;36(1):1-7. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2006.01.004; PMid:16488187

10. Dijkmans AC. Parvovirus B19 in pregnancy: prenatal diagnosis and management of fetal complications./ Dijkmans AC. de Jong EP., Dijkmans BA., Loprion E., Vosses A., Walther FJ, et al.// Curr OpinObstet Gynecol 2012. 24. 95-101. https://doi.org/10.1097/GCO.0b013e3283505a9d; PMid:22249146

11. Enders M. Risk of fetal hydrops and non-hydropic late intrauterine fetal death after gestational parvovirus B19 infection / Enders M, Klingel K., Weidner A., Baisch C., Kandolf R., Schalasta G., Enders G.// J Clin Virol. 2010 Nov;49(3):163-8. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2010.07.014; PMid:20729141. Epub 2010 Aug. 21.

12. Enders M. Fetal morbidity and mortality after acute human parvovirus B19 infection in pregnancy: prospective evaluation of 1018 cases /Enders M., Weidner A., Zoellner I., Searle K., Enders G. et al. //Prenat Diagn. 2004 Jul;24(7):513-8. https://doi.org/10.1002/pd.940; PMid:15300741

13. Friszer S. Determination of optimal timing of serial in-utero transfusions in red-cell alloimmunization./ Friszer S, Maisonneuve E, Macé G., Castaigne V., Cortey A., Mailloux A., Pernot F., Carbonne B. //Ultrasound Obstet Gynecol. – 2015 – Nov;46(5):600-5. https://doi.org/10.1002/uog.14772; PMid:25523966

14. Goncalves L. Romero R, Silva M.F. Reverse flow in the ductus venosus: Anominoussign, Am J ObstetGynecol. 1995; 172(1), 266 p. https://doi.org/10.1016/0002-9378(95)90724-6

15. Hernandez-Andrade Е. Fetal middle cerebral artery peak systolic velocity in the investigation of non-immune hydrops /E. Hernandez-Andrade, M. Scheier, V. Dezerega, A. Carmo and K.H. NicolaidesI //Ultrasound Obstet Gynecol 2004; 23: 442–445 Published online 24 February 2004 in Wiley InterScience (www.interscience.wiley.com). https://doi.org/10.1002/uog.1009; PMid:15133792

16. Hofstaetter C. Venous Doppler in the Evaluation of Fetal Hydrops C. Hofstaetter S. Gudmundsson J.Obstetrics and Gynecology International Volume 2010 Article ID 430157 7 pages. https://doi.org/10.1155/2010/430157; PMid:20454533 PMCid:PMC2864890

17. Mari G. Middle cerebral artery peak systolic velocity for the diagnosis of fetal anemia: the untold story/ Mari G. /Ultrasound Obstet Gynecol 2005; 25: 323–330. https://doi.org/10.1002/uog.1882; PMid:15789353

18. Mackie FL Fetal Intracardiac Transfusions in Hydropic Fetuses with Severe Anemia /Mackie FL, Pretlove SJ, Martin WL, Donovan V, Kilby MD//.Fetal Diagn Ther. 2015; 38(1): 61-4. https://doi.org/10.1159/000369798; PMid:25659426. Epub 2015 Feb 3.

19. Moise K.J. Management and prevention of red cell alloimmunization in pregnancy: A systematic review /Moise K.J., Argoti P.S.// Obstet Gynecol 2012; 120(5):1132-9. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31826d7dc1; PMid:23090532

20. Samson J Middle cerebral artery Doppler for managing fetal anemia./ Samson J, Block D, Mari G.// Clin Obstet Gynecol. 2010 Dec;53(4):851-7. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181fbaf6d; PMid:21048452

21. Slaghekke F. Middle cerebral artery peak systolic velocity to predict fetal hemoglobin levels in twin anemia–polycythemia sequence / F. Slaghekke S. Pasman M. Veujoz J. M. Middeldorp L. Lewi et al //Ultrasound Obstet Gynecol; June 2015; 46: 432–436. https://doi.org/10.1002/uog.14925; PMid:26094734