Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 45-53; doi 10.15574/PP.2020.81.45
Давидова Ю. В., Лук'янова І. С., Лиманська А. Ю., Дзюба О. М., Бутенко Л. П., Кравець О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Давидова ЮВ, Лук'янова ІС, Лиманська АЮ та ін. (2020). Сучасні підходи до проблеми затримки внутрішньоутробного росту плода: від причин до віддалених наслідків. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 45–53; doi 10.15574/PP.2020.81.45
Стаття надійшла до редакції 07.11.2019 р.; прийнята до друку 04.03.2020 р.

Внутрішньоутробне обмеження росту плода (IUGR, FGR) означає стан, при якому плід не в змозі досягти генетично визначеного потенційного розміру за різних умов. Таке функціональне визначення має на меті відокремити популяцію плодів, перинатальні наслідки яких можна модифікувати (запобігти антенатальнiй загибелі або народженню дитини з тяжкою інвалідністю). Таким чином, завданням клініциста та експерта з ультразвукової діагностики (плодово-материнської медицини) є виявлення плодів з обмеженням росту плода (ОРП), які мають найвищий ризик антенатальної загибелі внаслідок «несприятливого внутрішньоутробного середовища» та потребують окремого алгоритму контролю й ятрогенного втручання для дострокового розродження. Також необхідно чітко виокремити плоди з малою гестацiйною вагою (МГВ) для зниження ятрогенних ризиків. Найактуальнішою є розробка такого діагностично-клінічного алгоритму в клініці екстрагенітальної патології, оскільки ризик ОРП значно зростає в жінок із тяжкою патологією, насамперед із системним червоним вовчаком, артеріальною гіпертензією, «ціанотичними» вадами серця матері (неоперованими), хворобою Аерзи, онкологічною патологією, виявленою під час вагітності, та в разі проведення поліхіміотерапії.
У статті проаналiзовано данi cвiтових та власних дослiджень із вищезазначеного питання. Систематизовано дані про види, причини, термiни виникнення та особливостi показникiв залежно вiд форм ОРП. Основною причиною ОРП є недостатнє забезпечення плода киснем і поживними речовинам, порушення системи доставки кисню або пошкодження структур плацентарного бар'єру внаслідок захворювань матері. При ОРП виникає багато ускладнень, що потребують вчасної діагностики та проведення адекватних втручань для запобігання перинатальної захворюваності та смертності.
Розроблено алгоритм дiагностики ОРП на пiдставi клiнiчного перебiгу вагiтностi, даних лабораторного, ультразвукового, допплерометричного дослiджень та створено акушерську стратегiю при ОРП. У разі виявлення цієї патології мультидисциплінарна команда має скласти індивідуальний план спостереження за станом плода, оцінити ефективність терапії основного захворювання вагітної з екстрагенітальною патологією. Як програма максимум розглядається збільшення терміну гестації при розродженні, мінімізація ризиків захворюваності та смертності новонароджених. Короткотривала мета — виявити плід із підозрою на ОРП/МГВ і підтвердити або виключити ОРП. Середньотривала мета — створити алгоритм частоти та набору спостережень з урахуванням екстрагенітальної патології та акушерських ускладнень вагітної. Довготривала мета — оптимізувати термін пологів, щоб мінімізувати гіпоксемію і забезпечити максимально досяжний термін гестації для розродження й поліпшення результату для матері.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: обмеження росту плода, малий для гестаційного віку плід, екстрагенітальна патологія, допплерометрія, фетометрія, динамічне спостереження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anderson N, Sadler L, Stewart A, McCowan L. (2012). Maternal and pathological pregnancy characteristics in customized birthweight centiles and identification of at-risk small-for-gestational-age infants: a retrospective cohort study. BJOG. 119: 848—856. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2012.03313.x; PMid:22469096

2. Anderson NH, Sadler LC, McKinlay CJD, McCowan LME. (2016). INTERGROWTH-21st vs customized birthweight standards for identification of perinatal mortality and morbidity. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 214 (4): 509.e1-509.e7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.10.931; PMid:26546850.

3. Figueras F, Gratacos E. (2014). Stage-based approach to the management of fetal growth restriction. Prenat Diagn. 34 (7): 655—659. https://doi.org/10.1002/pd.4412; PMid:24839087

4. Gardosi J. (2011). Clinical strategies for improving the detection of fetal growth restriction. Clin Perinatol. 38: 21—31. https://doi.org/10.1016/j.clp.2010.12.012; PMid:21353087

5. Gordijn SJ, Beune IM, Thilaganathan B et al. (2016). Consensus definition of fetal growth restriction: a Delphi procedure. Ultrasound Obstet Gynecol. 48: 333—339. https://doi.org/10.1002/uog.15884; PMid:26909664

6. Graz MB, Tolsa J-F, Fumeaux CJF. (2015). Being small for gestational age: does it matter for the neurodevelopment of premature infants? A cohort study. PLoS One. 10 (5). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0125769; PMid:25965063 PMCid:PMC4428889.

7. Hales CN, Barker DJP. (2001). The thrifty phenotype hypothesis. British Medical Bulletin. 60 (1): 5—20. https://doi.org/10.1093/bmb/60.1.5; PMid:11809615

8. Heindel JJ, Balbus J, Birnbaum L et al. (2015). Developmental origins of health and disease: integrating environmental influences. Endocrinology.156 (10): 3416—3421. https://doi.org/10.1210/en.2015-1394; PMid:26241070 PMCid:PMC4588819

9. Kabiri D, Romero R, Gudicha DW et al. (2019). Prediction of adverse perinatal outcomes by fetal biometry: a comparison of customized and population-based standards. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. https://doi.org/10.1002/uog.20299; PMid:31006913.

10. McCowan Lesley M, Figueras F, Anderson Ngaire H. (2018, Feb 01). Evidence-based national guidelines for the management of suspected fetal growth restriction: comparison, consensus, and controversy. Expert review. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 218 (2): S855—S868. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.12.004; PMid:29422214

11. Morsing E, Asard M, Ley D, Stjernqvist K, Marsal K. (2011). Cognitive function after intrauterine growth restriction and very preterm birth. Pediatrics. 127 (4): e874—882. https://doi.org/10.1542/peds.2010-1821; PMid:21382944

12. Reeves S, Galan HL. (2012). Fetal growth restriction. In: Berghella V, editor. Maternal-fetal evidence based guidelines. 2nd ed. London: Informa Health Care: 329—344. https://doi.org/10.3109/9781841848235.044

13. Royal College of Obstetricians & Gynaecologists Small-for-Gestational-Age Fetus, Investigation and Management (Green-top Guideline No. 31).

14. Sharma D, Farahbakhsh N, Shastri S, Sharma P. (2016). Intrauterine growth restriction-part 2. J Matern Fetal Neonatal Med. 29: 4037—4048. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1154525; PMid:26979578

15. Villar J, Cheikh Ismail L, Victora CG et al. (2014). International standards for newborn weight, length, and head circumference by gestational age and sex: the Newborn Cross-Sectional Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet. 384: 857—868. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)60932-6

16. Wang N, Wang X, Li Q et al. (2017). The famine exposure in early life and metabolic syndrome in adulthood. Clinical Nutrition. 36 (1): 253—259. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2015.11.010; PMid:26646357

17. Warkany J, Monroe BB, Sutherland B. (1961). Intrauterine growth retardation. The American Journal of Diseases of Children. 102: 249—279. https://doi.org/10.1001/archpedi.1961.02080010251018; PMid:13783175

18. Vaughan OR, Forhead AJ, Fowden AL. (2011). Glucocorticoids and placental programming. In: Burton GJ, Barker DJ, Moffett A, Thornburg KL (editors). The placenta and human developmental programming. Cambridge: Cambridge University Press: 175—187. https://doi.org/10.1017/CBO9780511933806.015; PMid:20869523