Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 35-41. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).3541
Прилуцька А. Б., Мартинова Л. І., Кісіленко О. Л., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Сучасні підходи до лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 35-41. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).3541.
Стаття надійшла до редакції 28.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Мета – визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей препаратами як із сорбційно-дезінтоксикаційними, так і з імуномодулюючими властивостями.
Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки (після кесаревого розтину) і промежини (епізіо-, перінеотомія), яких залежно від методу лікування поділено на групи: І група – 42 породіллі з гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція); ІІ група – 45 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція) та імуномодулятором лафероном (внутрішньом’язово); ІІІ (контроль) група – 28 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування традиційними методами. Для визначення перебігу й ефективності лікування гнійних ран методом поляризаційної мікроскопії дослiджено структуру біологічних середовищ (кров, рановий ексудат) і субстрату – біоптату з рани у твердій фазі, якi забирали до, пiд час (3, 5-6, 8-9-ту добу) і пiсля лiкування.
Результати. Проаналізовано кристалограм мазків крові та біоптату з рани, виявлено перевагу комплексного лікування гентаксаном і лафероном над монотерапією гентаксаном і традиційними методами лікування за рахунок додаткового скорочення строку загоєння рани (на 1,5-2 доби; на 5-6 діб), що дало змогу рекомендувати його для застосування в лікуванні гнійних ран в акушерських відділеннях.
Висновки. Комплексна терапія гнійних ран препаратами із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулюючими властивостями підвищує ефективність лікування, прискорюючи перебіг репаративних процесів у рані, що профілактує контамінацію госпітальною інфекцією ран породілей і подальше поширення запального процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків від породілей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: акушерство, інфекція акушерської хірургічної рани, гнійно-септичні ускладнення, сорбенти, лікування, імуномодулятори, метод поляризаційної мікроскопії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асмолов АК, Головатая ИМ, Курык МВ, Лобенко АА, Тищенко ВГ, АЛ Цыкало, Чужина ЕС. (1992). Жидкие кристаллы в морской медицине. Под ред. А.А. Лобенко. К.: Наук. думка: 96.

2. Авраменко НВ. (2014). Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин как ведущий фактор формирования трубно-перитонеального бесплодия. Запорожский медицинский журнал. 4: 63-68].

3. Курык МВ. (1991). Мицеллярность и фрактальные кластеры биологических структур. Изв. АН СССР. 55; 9: 1798-1803.

4. Макаренко МВ, Говсеев ДА, Поповский АС. (2015). Роль урогенитальной инфекции в прегравидарной подготовке женщин фертильного возраста. Здоровье женщины. 1 (97): 118-121. doi: 10.15574/HW.2015.97.118.

5. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

6. Ozel A, Alici Davutoglu E, Yurtkal A, Madazli R. (2020). How do platelet-to-lymphocyte ratio and neutrophil-to-lymphocyte ratio change in women with preterm premature rupture of membranes, and threaten preterm labour? J Obstet Gynaecol. 40(2): 195-199. https://doi.org/10.1080/01443615.2019.1621807; PMid:31475592

7. Pei C, Kim Y, Baek K. (2019). Pathogenetic factors involved in recurrent pregnancy loss from multiple aspects.Obstet Gynecol Sci. 62(4): 212-223. https://doi.org/10.5468/ogs.2019.62.4.212; PMid:31338338 PMCid:PMC6629979

8. Постолов ПМ, Быков АВ, Мишин СГ. (1990). Исследование кристаллических структур желчи в диагностике желчнокаменной болезни. Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 10: 22-25.

9. Прилуцька АБ. (2003). Порівняльна оцінка ме-тодів лікування гнійних ран в акушерській практиці. Дис. …канд. мед. н. Київ: 170.

10. Прилуцька АБ, Авраменко СО, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Сучасні підходи до діагностування перебігу ранового процесу в породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани. Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 37-42. https://doi.org/10.15574/HW.2024.6(175).3742.

11. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Цитологічні та морфологічні предиктори комплексного лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей. Український журнал Здоров’я жінки. 1(170): 19-25. https://doi.org/10.15574/HW.2024.170.19

12. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Ярощук ОБ, Павлюченко КС, Говсєєв ДО. (2023). Стан загального імунітету в породілей із гнійними ранами під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 44-49. https://doi.org/10.15574/PP.2023.96.44.

13. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Мікробіологічні аспекти ранової інфекції в породілей під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 55-59. https://doi.org/10.15574/PP.2024.98.55.

14. Романенко ТГ, Кротик ОМ, Мітіна ОЛ. (2019). Репродуктивне здоров'я подружньої пари з урогенітальними інфекціями в анамнезі. Здоровье женщины. 4 (140): 82-91. https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.82.

15. Ромащенко ОВ, Яковенко ЛФ, Мироненко НО. (2015). Запальні захворювання органів малого таза у сексуально активних дівчат-підлітків як причина порушення репродуктивної функції у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 6 (102): 167-171. doi: 10.15574/HW.2015.102.167.

16. Schumacher A, Costa SD, Zenclussen AC. (2014, May 8). Endocrine factors modulating immune responses in pregnancy. Front Immunol. 5: 196. PMID: 24847324; PMCID: PMC4021116. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00196

17. Sel G. (2020). Perinatal Infections. In: Pract. Guid. to Oral Exams Obstet. Gynecol. Springer International Publishing. Cham: 45-50. https://doi.org/10.1007/978-3-030-29669-8_7

18. Shahshahan Z, Hashemi L. (2014). Maternal serum cytokines in predicting preterm labour and response to tocolytic therapy in preterm labour women. Adv Biomed Res. 3: 126. https://doi.org/10.4103/2277-9175.133243; PMid:24949297 PMCid:PMC4063106

19. Thinkhamrpop J, Hofmeyr J, Adetoro O, Lumbiganon P, Ota E. (2015). Antibiotic prophylaxis during the second and third trimester to reduce adverse pregnancy outcomes and morbidity. Cochrane Database Syst Rev. 26; 1: CD002250. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002250.pub2

20. Вернер ІЄ. (2018). Державна служба статистики України. За редакцією І.Є. Вернера. К: 241.

21. Жилка НЯ, Щербівська ОС, Нецкар ІП. (2023). Ситуаційний аналіз проблем материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення. Репродуктивне здоров'я жінки. 4: 7-13. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285759