HEALTH OF WOMAN. 2016.5(111):101–108; doi 10.15574/HW.2016.111.101 
 

Сучасні підходи до лікування мастопатії у пацієнток репродуктивного віку 
 

Суханова А. А., Мельник Ю. М., Карлова О. О.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 
 

Мета дослідження: вивчення ефективності і безпечності використання Мастофеміну під час лікування різних форм мастопатії у жінок репродуктивного віку.

Матеріали та методи. У дослідження були включені 62 жінки репродуктивного віку (середній вік – 33,5±2,3 року), що проходили обстеження у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини. Жінки були розподілені на 2 групи. До складу першої (основної) групи входили 32 пацієнтки, які отримували запропоноване нами лікування з використанням фітопрепарату Мастофемін по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3 міс; 30 пацієнток другої (контрольної) групи знаходилися під динамічним спостереженням і не отримували лікування. Означені групи були репрезентативні та однорідні за віком, клінічними проявами захворювання та сонографічними характеристиками. Загальноклінічний метод включав оцінювання скарг пацієнток, даних анамнезу, наявність супутньої гінекологічної патології, огляд, пальпацію лімфатичних вузлів та молочних залоз і отримання виділень із сосків для проведення цитологічного дослідження, яке дозволяло виключити із дослідження жінок із підозрою на малігнізацію процесу. Усім пацієнткам проводили ультразвукове обстеження молочних залоз. Огляд доповнювали вагінальним гінекологічним обстеженням і УЗД органів малого таза для оцінювання стану матки та її придатків, діагностики гінекологічних захворювань.

Результати. Підсумовуючи отримані у ході цього дослідження результати, слід підкреслити позитивний довготривалий ефект при застосуванні Мастофеміну для лікування проліферативних змін молочних залоз у жінок репродуктивного віку. Це проявляється зменшенням інтенсивності клінічних ознак мастопатії, що співпадає з результатами сонографічного контролю. Установлена позитивна динаміка під час лікування кістозної мастопатії, дуктектазії та при поєднанні кістозної мастопатії з дуктектазією. У контрольній групі пацієнток за наведений період спостереження (6 міс) суттєвих змін в клінічних ознаках мастопатії та сонографічних характеристиках захворювання не виявлено. Регрес захворювання не відбувся в жодної з пацієнток, у 2 пацієнток підвищена чутливість молочних залоз через 6 міс перейшла в болісні відчуття. Сонографічні характеристики мастопатії за період спостереження залишилися незмінними. Отже, використання Мастофеміну спрямоване як на патогенетичне лікування мастопатії, так і на профілактику РМЗ.

Заключення. Застосування Мастофеміну при лікуванні мастопатії у жінок репродуктивного віку значно покращує клінічний стан пацієнток, зменшує суб’єктивні та об’єктивні симптоми захворювання. Позитивний ефект від лікування Мастофеміном доведений у випадку лікування наступних сонографічних форм мастопатії: кістозна мастопатія; кістозна мастопатія, поєднана з дуктектазією. Мастофемін може бути препаратом вибору для комплексної консервативної монотерапії у жінок репродуктивного віку з проліферативними змінами молочних залоз, а також може використовуватись у складі комплексного лікування у пацієнток з дифузними змінами молочних залоз при їхньому поєднанні з гіперпластичними процесами міометрія та ендометрія.

Ключові слова: мастопатія, молочна залоза, фітотерапія, фітопрепарати, Мастофемін.

Література:

1. Aceves С, Anguiano В, Delgado G. 2005. Is iodine a gatekeeper of the integrity of the mammary gland? J. Mammary Gland Biol. Neoplasia. 10:189–196. http://dx.doi.org/10.1007/s10911-005-5401-5; PMid:16025225

2. Ahn WS, Yoo J, Huh SW, Kim CK, Lee JM, Namkoong SE, Bae SM, Lee IP. 2003, Oct. Protective effects of green tea extracts (polyphenon E and EGCG) on human cervical lesions. Eur J CancerPrev. 12(5):383–90. http://dx.doi.org/10.1097/00008469-200310000-00007; PMid:14512803

3. Huber J. 2000. Phytoestrogens and SERMS, alternatives to classical hormone therapy10Ther. Umsch. 57:651–654 (German). http://dx.doi.org/10.1024/0040-5930.57.10.651; PMid:11081378

4. Hudson EA, Howells L, Ball HW, Pfeifer AM, and Manson MM. 1998. Mechanisms of action of indole-3-carbinol as a chemopreventive agent. Biochem.Soc.Trans. 26(4):S370. http://dx.doi.org/10.1042/bst026s370; PMid:10047884

5. Joanne Barnes, Linda Anderson A, David Phillipson J. 2007. Herbal Medicines, 3rd Edition. Pharmaceutical Press, London:498–499, ISBN 978 0 85369 623 0

6. Matsuzaki Y, Koyama M, Hitomi T, Kawanaka M, and Sakai T. 10-8-2004. Indole-3-carbinol activates the cyclin-dependent kinase inhibitor p15 (INK4b) gene. FEBS Lett. 576(1-2):137–140. http://dx.doi.org/10.1016/j.febslet.2004.09.002; PMid:15474025

7. Meng Q, Qi M, Chen D-Z, Yuan R, Goldberg ID, Rosen EM, Auborn K & Fan S. 2000. Suppression of breast cancer invasion and migration by indole-3-carbinol: associated with up-regulation of BRCA1 and E-cadherin/catenin complexes. J. Mol. Med. 78:155–165. http://dx.doi.org/10.1007/s001090000088; PMid:10868478

8. Meng Q, Yuan F, Goldberg ID, Rosen EM, Auborn K & Fan S. 2000. Indole-3-carbinol is a negative regulator of estrogen receptor-alpha signaling in human tumor cells. J. Nutr. 130:2927–2931. Miltenburg OM, Speights VO. 2008. Benign breast disease. Obstet. Gynecol. Clin. North Am. 35:285–300.

9. Rahman KM, Li Y, and Sarkar FH. 2004. Inactivation of akt and NF-kappaB play important roles during indole-3-carbinol-induced apoptosis in breast cancer cells. Nutr.Cancer 48(1):84–94. http://dx.doi.org/10.1207/s15327914nc4801_12; PMid:15203382

10. Spinos N, Terzis G, Crysanthopoulou A el at. 2007. Increased frequency of thyroid nodules and breast fibroadenomas in women with uterine fibroids. Thyroid. 17:1257–1259. http://dx.doi.org/10.1089/thy.2006.0330; PMid:17988198

11. Wang HK. 2000. The therapeutic potential of flavonoids. Expert Opin. Investig. Drugs 9:2103–2119. http://dx.doi.org/10.1517/13543784.9.9.2103; PMid:11060796

12. Андреева ЕН, Леднева ЕВ. 2002. Основные аспекты этиологии и патогенеза фиброзно-кистозной болезни молочной железы. Акушерство и гинекология:6.

13. Зотов АС, Белик ЕО. 2005. Мастопатии и рак молочной железы. М, МЕДпресс-информ:112.

14. Колз А. 2002. Рак молочной железы: заболеваемость растет, выбор лечения ограничен. Точка зрения 19;4:1–8.

15. Летягин ВП. 2000. Мастопатия. Гинекология 11:468–472.

16. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. Відп. ред. АМ Гродзінський. К, Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп». 1992:544.

17. Мамчур ФІ. 1984. Довідник з фітотерапії. К, Здоров’я:246–247.

18. Манушарова РА, Черкезова ЭИ. 2004. Фиброзно-кистозная мастопатия: клиника, диагностика и лечение. Лечащий врач:10.

19. Муравьева ДА, Самылина ИА, Яковлев ГП. 2002. Фармакогнозия: Учебник. – 4е изд., перераб. и доп. М, Медицина:656. (Учеб. лит. для студ. фарм. вузов).

20. Озерова ОЕ. 2001. Нормальные эхографические особенности структуры молочных желез в различные возрастные периоды, при беременности и лактации. Sonoaceinternational. Вып. 9:50–57.

21. Радзинский ВЕ, Ордиянц ИМ, Зубкин ВИ и др. 2006. Нераковые заболевания молочных желез и гинекологические заболевания. Журнал Российского общества акушеров-гинекологов 2:34–42.

22. Тагиева ТТ. 2005. Фиброзно-кистозная мастопатия. Гинекология 7:3.

23. Чайка ВК, Ласачка СА, Гукова ДЮ, Уманская ЕС. 2013. Диагностика, лечение и профилактика заболеваний молочных желез в условиях реформирования системы здравоохранения в Украине. Медицинские аспекты здоровья женщины 1(64):5–9.

24. Чистяков СС. 2006. Фиброзно-кистозная болезнь и доброкачественные опухоли молочных желез. Клиническая маммология. Современное состояние проблемы. Под ред. ЕБ Камповой-Полевой, СС Чистякова. М, ГЭОТАР-Медиа:116–143.