Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 97-105. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).97105
Камінський В. В.¹, Лакатош П. В.², Лакатош В. П.³, Костенко О. Ю.³, Лакатош А. М.⁴, Мельник Ю. М.¹, Антонюк М. І.
¹Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
⁴КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна

Для цитування: Камінський ВВ, Лакатош ПВ, Лакатош ВП, Костенко ОЮ, Лакатош АМ, Мельник ЮМ, Антонюк МІ. (2026). Сучасні підходи до діагностики та хірургічної тактики розродження вагітних із передлежанням плаценти після кесаревого розтину залежно від наявності спектра патологічного прирощення плаценти. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 97-105. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).97105.
Стаття надійшла до редакції 06.04.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Передлежання плаценти (placenta previa, PP) після кесаревого розтину (КР) у поєднанні зі спектром патологічного прирощення плаценти (placenta accreta spectrum, PAS) асоціюється з високим ризиком крововтрати, гемотрансфузій і перипартальної гістеректомії.
Мета – оцінити можливості пренатальної діагностики PAS у вагітних із PP та рубцем на матці після КР і порівняти результати застосування поетапного органозберігаючого хірургічного втручання (CLAP) та перипартальної гістеректомії.
Матеріали та методи. У 2022-2026 рр. обстежено 145 вагітних із PP після КР: 66 із PP+PAS і 79 із PP без PAS. Оцінювали фактори ризику, дані ультразвукового дослідження (УЗД) і магнітно-резонансної томографії (МРТ). Групу PP+PAS розподілено на підгрупи перипартальної гістеректомії (n=36) та CLAP (n=30). CLAP включала: КР вище краю плаценти, перев’язку внутрішніх клубових артерій, резекцію ділянки інвазії з метропластикою та компресію нижнього сегмента матки швом КОНИС. Порівнювали об’єм крововтрати, частоту гемотрансфузій і ранні неонатальні результати.
Результати. У групі PP+PAS частіше зазначали в анамнезі гістероскопію (22,7%), вишкрібання/вакуум-аспірацію порожнини матки (42,4%) та застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) (13,6%). Втрата ретроплацентарної зони, за даними УЗД, спостерігалася у 87,9% випадків, а симптом T2 dark bands за даними МРТ – у 81,8%. Застосування CLAP сприяло зменшенню крововтрати (2437±562 мл проти 3328±720 мл) і зниженню частоти гемотрансфузій (60,0% проти 86,1%) без погіршення ранніх неонатальних результатів.
Висновки. Комплексна оцінка факторів ризику, даних УЗД і МРТ сприяє своєчасній діагностиці PAS. Методика CLAP зменшує об’єм  крововтрати та потребу в гемотрансфузії, дає змогу зберегти матку та не погіршує ранніх неонатальних результатів.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передлежання плаценти, спектр патологічного прирощення плаценти, рубець на матці, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, CLAP, перипартальна гістеректомія, кесарів розтин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Afshar Y, Ligumsky LK, Bartels HC, Krakow D. (2025). Biology and pathophysiology of placenta accreta spectrum disorder. Obstet Gynecol. 145(6): 611-620. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005903; PMid:40209229 PMCid:PMC12068549

2. Arakaza A, Zou L, Zhu J. (2023). Placenta accreta spectrum diagnosis challenges and controversies in current obstetrics: a review. Int J Womens Health. 15: 635-654. https://doi.org/10.2147/IJWH.S395271; PMid:37101719 PMCid:PMC10124567

3. Araujo Júnior E, Caldas JVJ, Sun SY et al. (2024). Placenta acrreta spectrum – first trimester, 2D and 3D ultrasound, and magnetic resonance imaging findings. J Clin Ultrasound. 52(3): 321-330. https://doi.org/10.1002/jcu.23627; PMid:38126224

4. Azouz E, Ahlem O, Aloui H et al. (2024). Magnetic resonance imaging findings of placenta accreta spectrum disorder: a pictorial review. Top Magn Reson Imaging. 33(6): e0315. https://doi.org/10.1097/RMR.0000000000000315; PMid:39670720

5. Chandraharan E, Rao S, Belli AM, Arulkumaran S. (2012). The Triple-P procedure as a conservative surgical alternative to peripartum hysterectomy for placenta percreta. Int J Gynaecol Obstet. 117(2): 191-194. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2011.12.005; PMid:22326782

6. Chen Q, Shen K, Wu Y, et al. Advances in prenatal diagnosis of placenta accreta spectrum. Medicina (Kaunas). 2025;61(3):392. https://doi.org/10.3390/medicina61030392; PMid:40142202 PMCid:PMC11943587

7. Fujita T, Yoshizato T, Murotani K et al. (2026). Risk of placenta accreta spectrum in fresh versus natural, stimulated and programmed cycle frozen-thawed embryo transfer. Reprod Biomed Online. 52(5): 105410. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2025.105410; PMid:41832102

8. Hessami K, Kamepalli S, Lombaard HA et al. (2025). Conservative management of placenta accreta spectrum is associated with improved surgical outcomes compared to cesarean hysterectomy: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 232(5): 432-452.e3. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2025.01.030; PMid:39884567

9. Jauniaux E, Ayres-de-Campos D, Langhoff-Roos J et al. (2019). FIGO classification for the clinical diagnosis of placenta accreta spectrum disorders. Int J Gynaecol Obstet. 146(1): 20-24. https://doi.org/10.1002/ijgo.12761; PMid:31173360

10. Jauniaux E, Jurkovic D, Hussein AM, Burton GJ. (2022). New insights into the etiopathology of placenta accreta spectrum. Am J Obstet Gynecol. 227(3): 384-391. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.02.038; PMid:35248577

11. Kirovakov Z, Yordanov A, Tsoneva E. (2026). Placenta accreta spectrum: diagnostic challenges and management strategies. Diagnostics (Basel). 16(5): 760. https://doi.org/10.3390/diagnostics16050760; PMid:41828035 PMCid:PMC12984148

12. Kobayashi H, Matsubara S, Yoshimoto C et al. (2024). Current understanding of the pathogenesis of placenta accreta spectrum disorder with focus on mitochondrial function. J Obstet Gynaecol Res. 50(6): 929-940. https://doi.org/10.1111/jog.15936; PMid:38544343

13. Lakatosh VP, Lakatosh PV, Kostenko OYu, Antonyuk MI, Kupchyk VI. (2019). Method for controlling hemorrhage in a parturient during cesarean section in the presence of placenta previa. Patent of Ukraine UA 119625. Published July 10, 2019.

14. Li C, Chen Y, Gao Y, Duan Y. (2025). Ultrasound versus magnetic resonance imaging features in diagnosing placenta accreta: a systematic review and meta-analysis. Eur J Radiol. 187: 112108. https://doi.org/10.1016/j.ejrad.2025.112108; PMid:40252278

15. Liu X, Wang Y, Wu Y et al. (2021). What we know about placenta accreta spectrum (PAS). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 259: 81-89. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.02.001; PMid:33601317

16. Ministry of Health of Ukraine. (2014). Obstetric hemorrhage: clinical protocol. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 205 dated March 24, 2014. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine.

17. Palacios-Jaraquemada JM, Fiorillo A, Hamer J et al. (2022). Placenta accreta spectrum: a hysterectomy can be prevented in almost 80% of cases using a resective-reconstructive technique. J Matern Fetal Neonatal Med. 35(2): 275-282. https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1716715; PMid:31984808

18. Piñas-Carrillo A, Bhide A, Moore J et al. (2020). Outcomes of the first 50 patients with abnormally invasive placenta managed using the "Triple P Procedure" conservative surgical approach. Int J Gynaecol Obstet. 148(1): 65-71. https://doi.org/10.1002/ijgo.12990; PMid:31593302

19. Piñas-Carrillo A, Chandraharan E. (2019). Placenta accreta spectrum: risk factors, diagnosis and management with special reference to the Triple-P procedure. Womens Health (Lond). 15: 1745506519878081. https://doi.org/10.1177/1745506519878081; PMid:31578123 PMCid:PMC6777059

20. Sentilhes L, Seco A, Azria E et al. (2022). Conservative management or cesarean hysterectomy for placenta accreta spectrum: the PACCRETA prospective study. Am J Obstet Gynecol. 226(6): 839.e1-839.e24. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.013; PMid:34914894

21. Shuai X, Gao C, Zhang H et al. (2024). Bladder involvement in placenta accreta spectrum disorders: 2D US combined with the 3D Crystal Vue and MRI comparative analysis. BMC Pregnancy Childbirth. 24(1): 788. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06997-9; PMid:39593009 PMCid:PMC11590337

22. Silver RM, Branch DW. (2018). Placenta accreta spectrum. N Engl J Med. 378(16): 1529-1536. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1709324; PMid:29669225 PMCid:PMC13455863

23. Yang R, Zhang L, Sun L et al. (2025). Risk of placenta accreta spectrum disorder after prior non-cesarean delivery uterine surgery: a systematic review and meta-analysis. Obstet Gynecol. 145(6): 628-638. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005824; PMid:39913920 PMCid:PMC12068551

24. Yue Y, Song Y, Zhu L et al. (2024). The MRI estimations of placental volume, T2 dark band volume, and cervical length correlate with massive hemorrhage in patients with placenta accreta spectrum disorders. Abdom Radiol (NY). 49(7): 2525-2533. https://doi.org/10.1007/s00261-024-04272-1; PMid:38451265

25. Zhao H, Zhao X, Chen C et al. (2022). Effects and long-term outcomes of a modified Triple-P procedure in patients with severe placenta accreta spectrum: a retrospective cohort study. Front Med (Lausanne). 9: 839716. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.839716; PMid:35433716 PMCid:PMC9005881