• Сучасні нейрохімічні і молекулярно-генетичні аспекти патогенезу неонатальних судом
ua До змісту Повний текст статті

Сучасні нейрохімічні і молекулярно-генетичні аспекти патогенезу неонатальних судом

Modern Pediatrics. Ukraine. 6(110): 32-35. doi 10.15574/SP.2020.110.32
Егяна Айдин кизи Гасимова
Науково-дослідний інститут педіатрії імені К. Фараджевої, м. Баку, Азербайджан

Для цитування: Егяна Айдин кизи Гасимова. (2020). Сучасні нейрохімічні і молекулярно-генетичні аспекти патогенезу неонатальних судом. Сучасна педіатрія. Україна. 6(110): 3235. doi 10.15574/SP.2020.110.32.
Стаття надійшла до редакції 28.07.2020 р., прийнята до друку 07.10.2020 р.

Висвітлено сучасні аспекти патогенезу неонатальних судом (НС). Розглянуто основні механізми розвитку перинатальних ушкоджень головного мозку, визначальних у ґенезі НС. Наведено перспективи дослідження щодо вивчення можливостей молекулярно-генетичного прогнозування індивідуального ризику ішемії й розвитку НС. Детально описано механізми ішемічного ушкодження мозку в період новонародженості, а також роль глутамату — основного збудливого нейромедіатора, що діє на NMDA-рецептори, які регулюють електричну активність нейронів. Акцентовано увагу на участь металопротеїнази, насамперед ММП-9, яка руйнує колаген IV типу (головний компонентом базальної мембрани церебрального ендотелію) і створює умови для міграції клітин через гематоенцефалічний бар'єр, що викликає цитокіновий шторм і розвиток запалення, яке призводить до НС. Проаналізовано можливу роль кальційзалежних протеїназ — кальпаїнів у розвитку НС, оскільки при деяких формах патології центральної нервової системи спостерігається неконтрольована гіперактивація кальпаїнів, яка призводить до зриву регуляції нейромедіаторної передачі, що може, своєю чергою, стати додатковим фактором розвитку нейродегенеративного процесу в головному мозку і судом. Також наведено результати досліджень щодо ролі іонних каналів, які забезпечують синаптичну передачу збудження від збудженого нейрона на інші клітини. Показано, що молекулярні дефекти іонних каналів можуть бути одним із факторів розвитку неонатальних судом. Висвітлено перспективи вивчення генетичного поліморфізму ферментів, що беруть участь у патогенезі ішемічного ураження мозку, крізь призму уявлень про патогенез церебральних порушень, в основі яких лежить окислювальне ушкодження, у новонароджених дітей. Викладено сучасні принципи терапії НС, їх головна мета — купірування симптомів основного захворювання, забезпечення нормалізації кровообігу і метаболізму головного мозку, оптимізація умов функціонування структур мозку, що збереглися, для попередження формування тяжких неврологічних ускладнень, а також підтримка оптимальних параметрів дихання, глюкозо-електролітного складу крові й теплового режиму. На підставі наведених даних зроблено висновок про необхідність ранньої діагностики НС, яка визначається тим, що судоми в новонародженого зазвичай обумовлені серйозними ушкодженнями його мозку, а в ряді випадків — станами, що загрожують життю, своєчасна діагностика яких дає змогу вчасно розпочати специфічне лікування.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджений, ішемія мозку, неонатальні судоми.
ЛІТЕРАТУРА

1. Abend NS, Jensen FE, Inder TE, Volpe JJ. (2018). Neonatal seizures. In: Volpe's Neurology of the newborn. Eds Volpe JJ, Inder TE, Darras BT, de Vries LS, du Plessis AJ, Neil JJ, Perlman JM. Elsevier: 275-324. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-42876-7.00012-0

2. Baumer FM, Wusthoff CJ. (2018). Neonatal seizures: evaluation, treatment and prognosis. In: Fetal and neonatal brain injury. Eds Stevenson DK, Benitz WE, Sunshine Ph, Hintz SR, Druzin ML. 5th ed. Cambridge University Press: 655-681. https://doi.org/10.1017/9781316275498.043

3. Evans D, Levene M. (1998, Jan). Neonatal seizures. Arch Dis Child Fetal. Neonatal Ed. 78 (1): F702F75. https://doi.org/10.1136/fn.78.1.F70; PMid:9536846 PMCid:PMC1720746

4. Fox CK, Glass HC, Sidney S, Smith SE, Fullerton HJ. (2016). Neonatal seizures triple the risk of a remote seizure after perinatal ischemic stroke. Neurology. 86: 1-8. https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000002739; PMid:27164703 PMCid:PMC4898314

5. Lai YH, Ho CS, Chiu NC et al. (2013). Prognostic factors of developmental outcome in neonatal seizures in term infants. Pediatr Neonatol. 54 (3): 166-172. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2013.01.001; PMid:23597533

6. Малинина ЕИ, Чернышова ТВ, Рычкова ОА, Мазалова МВ, Южакова НЮ (2019). Концентрация матричных металопротеиназ-2,9 и новорожденных с перинатальной гипоксией. Современные проблемы науки и образования: 2. URL: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=28636.

7. Pisani F, Facini C, Pavlidis E, Spagnoli C, Boylan G. (2015). Epilepsy after neonatal seizures: literature review. Eur J Paediatr Neurol. 19: 6-14. https://doi.org/10.1016/j.ejpn.2014.10.001; PMid:25455712

8. Pisani F, Percesepe A, Spagnoli C. (2018). Genetic diagnosis in neonatal2onset epilepsies: back to the future. European journal of paediatric neurology. 22 (2): 354-357. https://doi.org/10.1016/j.ejpn.2018.02.006; PMid:29501409

9. Rennie JM. (1997, Feb). Neonatal seizures. Eur J Pediatr. 156 (2): 83-87. https://doi.org/10.1007/s004310050559; PMid:9039506

10. Rodriguez-Yanez M, Castillo J. (2008). Role of inflammatory markers in brain ischemia. Curr Opin Neurol. 21 (3): 353-357. https://doi.org/10.1097/WCO.0b013e3282ffafbf; PMid:18451722

11. Siddharth VJ, Amit M, Srinivasakumar P, Wallendor M, Culver JP, Zempel JM. (2017, May). Prediction of Neonatal Seizures in Hypoxic-Ischemic Encephalopathy Using Electroencephalograph Power Analyses. Pediatric Neurology: 64-70e2. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2016.10.019; PMid:28062149

12. Silverstein FS, Jensen FE. (2007, Aug). Neonatal seiz ures. Ann Neurol: 62 (2): 112-120. https://doi.org/10.1002/ana.21167; PMid:17683087

13. Spagnoli C, Cilio MR, Pavlidis E, Pisani F. (2014). Symptomatic Neonatal Seizures Followed by Febrile Status Epilepticus: The two-Hit Hypothesis for the Subsequent Development of Epilepsy. Journal of Child Neurology. 30 (5): 615-618. https://doi.org/10.1177/0883073814533004; PMid:24810087

14. Thibeault-Eybalin M-P, Lortie A, Carmant L. (2009). Neonatal seizures: do they damage the brain? Pediatr Neurol. 40 (3): 175-180. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2008.10.026; PMid:19218030

15. Vasudevan C, Levene M. (2013). Epidemiology and aetiology of neonatal seizures. Seminars in Fetal&Neonatal Medicine. 18 (4): 185-191. https://doi.org/10.1016/j.siny.2013.05.008; PMid:23746578