• Сучасні клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку в Запорізькій області
ua До змісту Повний текст статті

Сучасні клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку в Запорізькій області

Modern Pediatrics. Ukraine. 4(108): 45-52. doi 10.15574/SP.2020.108.45
Воробйова Н. В. 1, Усачова О. В. 1, Матвєєва Т. Б. 2
1Запорізький державний медичний університет, Україна
2КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, Україна

Для цитування: Воробйова НВ, Усачова ОВ, Матвєєва ТБ. (2020). Сучасні клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку в Запорізькій області. Сучасна педіатрія. Україна. 4(108): 4552. doi 10.15574/SP.2020.108.45
Стаття надійшла до редакції 20.03.2020 р., прийнята до друку 01.06.2020 р.

Ротавірусна інфекція посідає особливе місце в структурі захворюваності дітей як в Україні, так і в усьому світі, викликаючи тяжкі дегідратуючі гастроентерити переважно в дітей віком до 5 років. Практично кожна дитина до п'ятирічного віку переносить ротавірусну інфекцію незалежно від раси та соціально-економічного статусу. А це робить таку інфекцією актуальною проблемою сучасної педіатрії та диктує необхідність її поглибленого вивчення.
Мета — вивчити клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції в дітей раннього віку; визначити фактори, що впливають на його тяжкість.
Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг ротавірусної інфекції в 57 дітей віком від 1 міс. до 24 міс., які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Тяжкість перебігу ротавірусного гастроентериту визначено за шкалою Везикарі та виражено в балах (від 1 до 20).
Результати. Діти віком від 12 міс. до 24 міс. становили більшість досліджуваної групи — 47,3%, достовірно перевищуючи частку дітей віком до 6 міс. — 22,8% (р=0,01). У більшості (70,2%) хворих ротавірусна інфекція перебігала в тяжкій формі із сумарною кількістю 15,00 [13,00; 16,00] балів за шкалою Везикарі. 52,6% дітей мали ускладнення хвороби, серед яких домінував вторинний ацетонемічний синдром. Захворювання достовірно тяжче перебігало в дітей віком від 12 міс. до 24 міс., сумарний показник балів у яких становив 13,5 [12,00; 15,00], проти 10,00 [8,00; 15,00] у дітей віком до 6 міс. (р=0,04) та 12 [10,00; 15,00] у хворих від 6 до 12 міс. Клінічними параметрами, що оцінювалися як тяжкі за шкалою Везикарі та обумовлювали тяжкий перебіг хвороби, були тривалість діареї (>6 діб — 82,14% дітей), максимальна частота випорожнень на добу (>6 разів — 69,6% дітей) та гіпертермія (піретична температура тіла — 45,8% дітей). Серед коморбідної патології у хворих при тяжкому перебігу ротавірусної інфекції достовірно частіше, ніж у дітей із нетяжкою її формою, виявляли харчову алергію та атопічний дерматит — відповідно у 40% і 11,8% дітей (р<0,05).
Висновки. Ротавірусна інфекція перебігає в тяжкій формі у дітей раннього віку та в більшості випадків має ускладнення. Предикторами її тяжкого перебігу є вік дітей від 12 міс. до 24 міс. і наявність в анамнезі харчової алергії та атопічного дерматиту.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ротавірусна інфекція, діти раннього віку, шкала Везкарі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранов АА, Намазова-Баранова ЛС, Таточенко ВК, Вишнёва ЕА, Федосеенко МВ, Селимзянова ЛР, Лобзин ЮВ, Харит СМ, Бехтерева МК, Брико НИ, Миндлина АЯ, Кудрявцев ВВ, Горелов АВ, Подколзин АТ, Костинов МП. (2017). Ротавирусная инфекция у детей — нерешенная проблема. Обзор рекомендаций по вакцинопрофилактике. Педиатрическая фармакология. 14 (4): 248–257. https://doi.org/10.15690/pf.v14i4.1756.

2. Чернишова ЛІ, Тесленко МЮ, Радіонова НМ, Касьян ОІ. (2017). Перебіг ротавірусного гастроентериту у дітей до п'яти років на сучасному етапі. Современная педиатрия. 4 (84): 96–100. https://doi.org/10.15574/SP.2017.84.96

3. Crawford SE, Ramani S, Tate JE, Parashar UD, Svensson L, Hagbom M, Franco MA, Greenberg HB, O'Ryan M, Kang G, Desselberger U, Estes MK. (2017). Rotavirus infection. Nature reviews. Disease primers. 3: 17083. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.83; PMid:29119972 PMCid:PMC5858916.

4. Gervasi G, Capanna A, Mita V, Zaratti L, Franco E. (2016). Nosocomial rotavirus infection: An up to date evaluation of European studies. Journal Human Vaccines & Immunotherapeutics. 12 (9): 2413–2418. https://doi.org/10.1080/21645515.2016.1183858; PMid:27185183 PMCid:PMC5027725.

5. Honglang Chen, Lijun Song, Guixian Li, Wenfeng Chen, Shumin Zhao, Ruoxia Zhou, Xiaoying Shi, Zhenying Peng, Wenchang Zhao. (2017). Human rotavirus strain Wa downregulates NHE1 and NHE6 expressions in rotavirus-infected Caco-2 cells. Virus genes. 53 (3): 367–376. https://doi.org/10.1007/s11262-017-1444-0; PMid:28289928.

6. Крамарев СА, Закордонец ЛВ. (2019). Ротавирусная инфекция у детей: профилактика и лечение. Здоровье ребенка. 14 (3): 86–91.

7. Margaret Mokomane, Ishmael Kasvosve, Emilia de Melo, Jeffrey M Pernica, David M Goldfarb. (2018). The global problem of childhood diarrhoeal diseases: emerging strategies in prevention and management. Ther Adv Infect Dis. 5 (1): 29–43. https://doi.org/10.1177/2049936117744429; PMid:29344358 PMCid:PMC5761924.

8. Незгода ІІ, Науменко ОМ. (2016). Перебіг ротавірусної інфекції у дітей на сучасному етапі. Профілактична медицина. 1–2 (26): 73–77.

9. Ogilvie I, Khoury H, Goetghebeur MM, El Khoury AC, Giaquinto C. (2012). Burden of community-acquired and nosocomial rotavirus gastroenteritis in the pediatric population of Western Europe: a scoping review. BMC Infecious Diseases. 12: 62. https://doi.org/10.1186/1471-2334-12-62; PMid:22429601 PMCid:PMC3342230.

10. Pikul KV, Bobyreva LE, Kushnereva TV, Il'chenko VI, Priluckiy KYu. (2017). Rotavirus infection in children as of today (literature review). Wiadomosci Lekarskie. 70 (3): 622–627.

11. Shim DH, Kim DY, Cho KY. (2016). Diagnostic value of the Vesikari Scoring System for predicting the viral or bacterial pathogens in pediatric gastroenteritis. Korean J Pediatr. 59 (3): 126–131. https://doi.org/10.3345/kjp.2016.59.3.126; PMid:27186219 PMCid:PMC4865623.

12. Tate JE, Burton AH, Bosch-iPinto C, Parashar UD. (2016). Global, regional, and national estimates of rotavirus mortality in children <5 years of age, 2000–2013. Clinical Infectious Diseases. 62: 96–105. https://doi.org/10.1093/cid/civ1013; PMid:27059362.

13. United Nations International Children's Emergency Fund. (2018). Diarrhea. URL: http://www.data.unicef.org/topic/child-health/diarrhoeal-disease/ Ref list.

14. ВООЗ. (2018). Эпидемиологическая справка ВОЗ. 1: 18]. URL: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/371434/epibrief-1-2018-rus.pdf?ua=1.