HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):120–122; doi 10.15574/HW.2016.109.119 
 

Сучасні аспекти синдрому гіперандрогенії у репродуктивний період 
 

Ахундова Н. Е.

Азербайджанський Медичний Університет, м. Баку 
 

Мета дослідження: вивчення причин синдрому гіперандрогенії у репродуктивний період в умовах Азербайджанської Республіки.

Матеріали та методи. Обстежені 367 жінок з синдромом гіперандрогенії у репродуктивний період. Усім обстеженим жінкам проводили клінічні, гормональні, функціональні, біохімічні методи дослідження.

Результати. Установлено, що причинами синдрому гіперандрогенії у 32,7% хворих є синдром полікістозних яєчників, у 18,5% – гіперпролактинемія, у 12,5% – гіпотиреоз.

Заключення. З відносно меншою частотою відзначаються ожиріння (6,3%), гіпертиреоз (4,6%), гіпогонадотропний гіпогонадизм (6,8%), гіпергонадотропний гіпогонадизм (5,7%). Частота виявлення медикаментозної гіперандрогенії (2,5%), патології надниркової залози (3,5%), пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників, що продукують андрогени (1,9%), була істотно нижчою.

Ключові слова: гіперандрогенія, синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія, адреногенітальний синдром, ідіопатичний гірсутизм, гіпотиреоз, гіпертиреоз, медикаментозна гіперандрогенія.

Література:

1. Баджелан Б, Горячкина МВ, Джобава ЭМ, Доброхотова ЮЭ. 2008. Гиперандрогения и акне в практике гинеколога и дерматолога: вопросы диагностики и терапии. РМЖ. 16;1:54–56.

2. Гилязутдинов ИА, Гилязутдинов ЗШ, Боголюбова ИМ. 2008. Нейроэндокринная патология в гинекологии и акушерстве. Руководство для врачей, 2-е изд. М, МЕДпресс-информ:432.

3. Дедов ИИ, Мельниченко ГА. 2012. Эндокринология: национальное руководство. М, ГЭОТАР-Медиа:1072.

4. Овсянникова ТВ, Прилепская ВН, Серов ВН. 2008. Гинекологическая эндокринология. 3-е изд. М, МЕДпресс-информ:528.

5. Роговская СИ, Телунц АВ, Савельева ИС. 2002. Акне как проявление синдрома гиперандрогении: методы коррекции. Provisorum 8:28–29.

6. Соболева ЕЛ, Потин ВВ, Тарасова МА. 2007. Гирсутизм: пособие для врачей. СПб, Изд-во Н-Л:52.

7. Ткаченко ЛВ, Свиридова НИ, Исайкин ДН. 2007. Антиандрогенные эффекты современных контрацептивов. Репродуктивное здоровье женщин 9;6:1–2.

8. Bals-Pratsch M, Geneidy N, Gruber R, Aslanids C. 2007. PCO Syndrom-Genetische Polymorphismen und klinische Befunde. Am. J. Reproduktionsmed Endokrinol. 5:253–254.

9. Bals-Pratsch M, Seifert B, Ortmann O. 2009. Genetic Causes in Adrenal or Ovarian Hyperandrogenism in the Reproductive Years. Am. J. Reproduktionsmed. Endokrinol. 6;1:19–23.

10. Jones MR, Wilson SG, Mullin BH, Mead R. 2007. Polymorphism of the follistatin gene in polycystic ovary syndrome. Mol.Hum. Reprod. 13:237–241. http://dx.doi.org/10.1093/molehr/gal120; PMid:17284512

11. Karnath BM. 2008. Signs of Hyperandrogenism in Women. Am.J.Hospital Physician: 25–30.

12. Rege G, Rainey W. 2012. The steroid of metabolome of adrenarche. Am.J.of endocrinology. 214;2:133–143. http://dx.doi.org/10.1530/JOE-12-0183; PMid:22715193 PMCid:PMC4041616

13. Simoni M, Tempfer CB, Destenaves B, Fauser BC. 2008. Functional genetic polymorphisms and female reproductive disorders. Part I. Polycystic ovary syndrome and ovarian response. Am.J.Hum.Reprod.Update 14:459–484. http://dx.doi.org/10.1093/humupd/dmn024; PMid:18603647 PMCid:PMC2515090