SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.2(58):27-31; doi 10.15574/SP.2014.58.27 
 

Сучасні аспекти проблеми недоношеності та перинатальної патології. 
 

Голюк К. О.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна 

Резюме. В оглядовій статті проведено аналіз сучасних аспектів проблеми недоношеності та перинатальної патології. Наведено клініко-епідеміологічну характеристику стану здоров'я дітей першого року життя з перинатальною патологією. Виокремлено особливості стану здоров'я дітей першого року життя, народжених шляхом операції кесарева розтину та із застосуванням інструментальних методів. Обговорено актуальні питання стану здоров'я дітей, що народилися недоношеними та з низькою масою тіла. Висвітлено ряд нерозв'язаних питань щодо цієї проблеми та підкреслено її актуальність. Перспективою подальших досліджень є удосконалення лікувально-профілактичної допомоги дітям першого року життя, які народилися недоношеними з перинатальною патологією, шляхом визначенням, факторів формування перинатальної патології та оцінки їх прогностичного значення для розробки програми медико-соціального супроводу. 
 

Ключові слова: недоношеність, перинатальна патологія, катамнез, огляд літератури. 
 

Література: 
1. Иванов ИИ, Гарина ТН, Черипко МВ и др. 2012. Анализ абдоминальных родоразрешений в родильном отделении ЦРКБ Cимферопольского района за 2011 год. Таврич медико-биологич вестн. 15;2;2(58): 109—111.

2. Антипкін ЮГ, Резниченко ЮГ, Ярцева МО. 2012. Вплив факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дітей раннього віку. Перинатол и педиатрия. 1(49): 48—51.

3. Блохина СИ, Степанова ЕА, Коротких СА. 2013. Организация офтальмологической помощи недоношенным детям. Здравоохр. 7: 86—93.

4. Богатирьова РВ, Линчак ОВ, Тимченко ОІ. 2012. Генетико-демографічні процеси серед населення України. Журн НАМН України. 1(18): 81—91.

5. Будник АФ, Пшукова ЕМ. 2013. Оценка влияния здоровья женщины на состояние физического развития новорождённого ребёнка. Морфологич ведом. 2: 94—97.

6. Гойда НГ, Донець ВЄ. 2012. Актуальність створення перинатальних центрів в Україні. Здоровье женщины. 4: 14—16.

7. Гойда НГ, Корицький ГІ. 2013. Концепція реформування педіатричної служби в Тернопільській області. Укр мед часоп. 8: 135—138.

8. Голота ВЯ, Ластовецкая ЛД, Половинка ВА. 2009. Является ли кесарево сечение фактором, снижающим перинатальные потери? Здоровье женщины. 5(41): 77—78.

9. Заболотний ДІ, Антипкін ЮГ, Розкладка АІ та ін. 2007. Дослідження слуху у новонароджених в Україні. Журн вушних, носових і горлових хвороб. 3: 28—32.

10. Заболотнов ВА, Лепихов СВ, Рыбалка АН. 2007. Частота и показания к кесареву сечению в современном акушерстве. Таврич медико-биологич вестн. 10;4: 256—260.

11. Ипполитова ЛИ, Логвинова ИИ, Коротких ИН. 2010. Особенности постнатальной адаптации и вскармливания детей, рожденных путем кесарева сечения. Вестн Волгоград гос мед ун-та. 3: 84—86.

12. Коломийцева АГ, Скрипченко НЯ. 2012. Современные принципы ведения родов. Предупреждение агрессии в родах. Таврич медико-биологич вестн. 15;2;2(58): 290—292.

13. Козловская АВ, Шумихин КВ, Бабенко ЛГ, Бойко ЕР. 2013. Опыт изучения перинатальных потерь по данным патологоанатомического бюро Сыктывкара. Арх патол. 6: 39—41.

14. Сенаторова АС, Логвинова ОЛ, Черненко ЛН, Муратов ГР. 2011. Особенности течения бронхолегочной дисплазии у детей на современном этапе. Здоровье ребенка. 3: 55—61.

15. Галянт ОИ, Сенькевич ОА, Сацко ЛВ, Киршева ТЮ. 2013. Полиорганные нарушения у новорожденных детей с гипоксически-ишемическими поражениями мозга. Дальневост мед журн. 3: 58—60.

16. Сенаторова ГС, Логвінова ОЛ, Черненко ЛМ та ін. 2011. Роль органічного ураження апарату зовнішнього дихання у формуванні та перебігу бронхолегеневої дисплазії доношених. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 94—96.

17. Ионов ОВ, Рындин АЮ, Антонов АГ, Шарипова ЛВ и др. 2013. Сурфактантная терапия в комплексном лечении респираторной патологии у глубоконедоношенных детей. Рос вестн акушера-гинеколога. 3: 108—114.

18. Черненко ЛМ. 2012. Особливості перинатального анамнезу дітей із бронхолегеневою дисплазією. Вісн наук досліджень. 3(68): 141—144.

19. Van Heesch MM, Evers JL, Dumoulin JC et al. 2014. A comparison of perinatal outcomes in singletons and multiples born after IVF or ICSI, stratified for neonatal risk criteria. Acta Obstet Gynecol Scand.

20. Janеr C, Pitkаnen OM, Helve O, Andersson S. 2011. Airway expression of the epithelial sodium channel a-subunit correlates with cortisol in term newborns. Pediatrics. 128;2: 414-421.

21. Hoseth E, Joergensen A, Ebbesen F, Moeller M 2000. Blood glucose levels in a population of healthy, breast fed, term infants of appropriate size for gestational age. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 83;2: 117—119.

22. Diwakar KK, Sasidhar MV. 2002. Plasma glucose levels in term infants who are appropriate size for gestation and exclusively breast fed. Archives of Disease in Childhood. 87: 46—48.

23. Malek-Mellouli M, Ben Amara F, Gallouz N et al. 2013. Does the mode of delivery affect neonatal morbidity and mortality in very low-birth-weight infants? Tunis Med. 91;3: 183—187.

24. Aleksandrovich IuS, Riazanova OV, Murieva EA et al. 2011. Effect of anesthesia on neurological status of newborns in abdominal delivery during early postnatal period / // Anesteziol. Reanimatol. 1: 15—18.

25. Barros FC, Bhutta ZA, Batra M et al. 2010. Global report on preterm birth and stillbirth (3 of 7): evidence for effectiveness of interventions. BMC Pregnancy Childbirth. 10; Suppl 1: 3.

26. Gortner L, Tutdibi E. 2011. Respiratory disorders in preterm and term neonates: an update on diagnostics and therapy. Z Geburtshilfe Neonatol. 215;4: 145—151.

27. Kayiran SM. Gurakan B. 2010. Screening of blood glucose levels in healthy neonates. Singapore Med. J. 51;11: 853—835.

28. Baumert M, Agnieszka L, Krzych LJ et al. 2011. Late preterm infants — complications during the early period of adaptation. Ginekol Pol. 82;2: 119—125.

29. Kottmel A, Hoesli I, Traub R et al. 2012. Maternal request: a reason for rising rates of cesarean section? Archives Of Gynecology And Obstetrics. 286;1: 93—98.

30. Jonsdottir G, Smarason AK, Geirsson RT, Bjarnadottir RI. 2009. No correlation between cesarean section rates and perinatal mortality of singleton infants over 2,500 g. Acta Obstet Gynecol Scand. 88;5: 621—623.

31. Sciscione AC, Landon MB, Leveno KJ et al. 2008. Previous preterm cesarean delivery and risk of subsequent uterine rupture. Obstetrics And Gynecology. 111;3: 648—653.

32. Shufaro Y, Laufer N. 2013.Epigenetic concerns in assisted reproduction: update and critical review of the current literature. Fertil Steril. 99;3: 605—606.

33. Slancheva B, Mumdzhiev H. 2013. Small for gestational age newborns — definition, etiology and neonatal treatment. Akush Ginekol (Sofiia). 52;2: 25—32.

34. Yildiran A, Yurdakul E, Guloglu D et al. 2011. The effect of mode of delivery on T regulatory (Treg) cells of cord blood. Indian J Pediatr. 78;10: 1234—1238.

35. Hyde MJ, Mostyn A, Modi N, Kemp PR. 2012. The health implications of birth by Caesarean section. Biol Rev Camb Philos Soc. 87;1: 229—243.

36. Udy P. 2009. Emotional impact of cesareans. Midwifery Today Int Midwife. 89: 12—13; 63—64.

37. Wankaew N, Jirapradittha J, Kiatchoosakun P. 2013. Neonatal morbidity and mortality for repeated cesarean section vs. normal vaginal delivery to uncomplicated term pregnancies at Srinagarind Hospital. J Med Assoc Thai. 96;6: 654—660.