Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 105-111. doi 10.15574/SP.2023.134.105
Страшок Л. А.^1,2, Бузницька О. В.³, Хоменко М. А.^3
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Харківський національний медичний університет, Україна
³Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

Для цитування: Страшок ЛА, Бузницька ОВ, Хоменко МА. (2023). Сучасні аспекти харчування українських підлітків з ожирінням. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 105-111. doi 10.15574/SP.2023.134.105.
Стаття надійшла до редакції 22.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.

Мета – проаналізувати характер харчування та харчову поведінку підлітків з ожирінням для вдосконалення менеджменту даної категорії пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 140 підлітків. До основної клінічної групи залучено 108 підлітків віком 12-17 років з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) – ≥95 перцентиля); до контрольної групи – 32 здорові підлітки (ІМТ – 5-85-го перцентиля) аналогічного віку.
Виконано комплекс стандартного клініко-анамнестичного дослідження, у тому числі вивчення харчових звичок, та лабораторно-інструментального дослідження. Для вивчення характеру та режиму харчування використано опитувальник, розроблений на базі ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». Дослідження харчової поведінки (ХП) у підлітків проведено за допомогою Голландського опитувальника DEBQ (The Dutch Eating Behaviour Questionnaire).
Статистичний аналіз виконано з використанням програми «STATISTICA 6.0. FOR WINDOWS» (StatSoft Inc.). Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовано критерій Хі-квадрат Пірсона (χ²) і точний критерій Фішера (F). Для оцінювання напрямку, сили і значущості взаємозв’язку між досліджуваними ознаками використано кореляційний аналіз із визначенням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. За критичний рівень статистичної значущості при перевірці гіпотез прийнято p<0,05.
Результати. У підлітків з ожирінням достовірно частіше реєструвалися порушення регулярності харчування, а також звичка до перекусів здобними виробами та солодощами протягом дня та пізня вечеря порівняно з контрольною групою (p<0,001). Встановлено, що хворі на ожиріння достовірно частіше щодня або декілька разів на тиждень вживали цукерки, здобні вироби, продукти фастфуду, чіпси, сухарики порівняно з обстеженими контрольної групи (p<0,05). У ході кореляційного аналізу виявлено взаємозалежність між збільшенням частоти споживання цукерок, м’яса, ковбасних виробів, солодких газованих напоїв, фастфуду і підвищенням антропометричних показників, пов’язаних з ожирінням (індекс маси тіла, окружність талії та окружність стегон); між зростанням частоти споживання солодких газованих напоїв, ковбасних виробів і збільшенням розмірів печінки, між вищою частотою споживання фруктів і меншим рівнем тригліцеридів та холестерину ліпідів дуже низької щільності (p<0,05). З аналізу результатів опитування DEBQ відмічено, що в понад 70% хворих на ожиріння відзначалось обмежувальне порушення ХП, із меншою частотою зустрічались екстернальний (43,8%) та емоціогенний (39,3%) тип ХП, на відміну від контрольної групи (р<0,05).
Висновки. Проведене дослідження виявило проблему нераціонального та незбалансованого харчування у підлітків, яке також проявлялось у формі порушень ХП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, харчування, ожиріння, харчова поведінка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балакірєва ОМ, Бондар ТВ та ін. (2019). Соціальна обумовленість та показники здоров’я молоді та підлітків: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді». Монографія. Наук. ред. О.М. Балакірєва; ЮНІСЕФ, ГО «Укр. ін-т соц. дослідження ім. О. Яременка». К.: Поліграфічний центр «Фоліант»: 127. ISBN 978-966-8474-93-4.

2. Calcaterra V, Verduci E, Milanta C et al. (2023). Micronutrient Deficiency in Children and Adolescents with Obesity – A Narrative Review. Children. 10 (4): 695. https://doi.org/10.3390/children10040695; PMid:37189944 PMCid:PMC10136772

3. Encarnação S, Rodrigues F, Monteiro AM, Gouili H, Hattabi S, Sortwell A et al. (2023, Jun 13). Obesity Status and Physical Fitness Levels in Male and Female Portuguese Adolescents: A Two-Way Multivariate Analysis. Int J Environ Res Public Health. 20 (12): 6115. https://doi.org/10.3390/ijerph20126115; PMid:37372702 PMCid:PMC10298555

4. Jebeile H, Kelly AS, O'Malley G, Baur LA. (2022, May). Obesity in children and adolescents: epidemiology, causes, assessment, and management. Lancet Diabetes Endocrinol. 10 (5): 351-365. Epub 2022 Mar 3. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00047-X; PMid:35248172

5. Kansra AR, Lakkunarajah S, Jay MS. (2021, Jan 12). Childhood and Adolescent Obesity: A Review. Front Pediatr. 8: 581461. https://doi.org/10.3389/fped.2020.581461; PMid:33511092 PMCid:PMC7835259

6. Kardaş F, Yücel AD, Kendirci M, Kurtoğlu S et al. (2021). Evaluation of micronutrient levels in children and adolescents with obesity and their correlation with the components of metabolic syndrome. Turk. J. Pediatr. 63: 48. https://doi.org/10.24953/turkjped.2021.01.006; PMid:33686826

7. Kozioł-Kozakowska A, Kozłowska M, Jagielski P. (2020). Assessment of diet quality, nutrient intake, and dietary behaviours in obese children compared to healthy children. Pediatr Endocrinol Diabetes Metab. 26 (1): 27-38. https://doi.org/10.5114/pedm.2020.93250; PMid:32272828

8. Lioret S, Harrar F, Boccia D et al. (2023). The effectiveness of interventions during the first 1000 days to improve energy balance-related behaviors or prevent overweight/obesity in children from socio-economically disadvantaged families of high-income countries: A systematic review. Obes. Rev. 24: e13524. https://doi.org/10.1111/obr.13524; PMid:36394375 PMCid:PMC10078443

9. МОЗ України. (2022). Ожиріння у дітей. Клінічна настанова, заснована на доказах. chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/2022_08_29_kn_ozhyrinnya-u-ditej.pdf URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/2022_08_29_kn_ozhyrinnya-u-ditej.pdf.

10. Smith JD, Fu E, Kobayashi MA. (2020, May 7). Prevention and Management of Childhood Obesity and Its Psychological and Health Comorbidities. Annu Rev Clin Psychol. 16: 351-378. Epub 2020 Feb 25. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-100219-060201; PMid:32097572 PMCid:PMC7259820

11. Strashok LA, Buznytska OV, Meshkova ОМ. (2021). Nutrition peculiarities of Ukrainian adolescents with metabolic syndrome. Wiadomosci Lekarskie. LXXIV; 3 (1): 492-497. https://doi.org/10.36740/WLek202103120; PMid:33813456

12. Styne DM, Arslanian SA, Connor EL, Farooqi IS, Murad MH, Silverstein JH et al. (2017). Pediatric Obesity – Assessment, Treatment, and Prevention: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 102 (3): 709-757. https://doi.org/10.1210/jc.2016-2573; PMid:28359099 PMCid:PMC6283429

13. World Health Organization (WHO) Global Health Observatory Data Repository. Obesity and overweight (2021). URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight.

14. Zelinska NB. (2018). Obesity in children: definition, treatment, prevention. Clinical practical guidelines of the Endocrinological Society. Part 2. Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology. 1: 65-76. https://doi.org/10.1210/jc.2016-2573; PMid:28359099 PMCid:PMC6283429