Modern Pediatrics. Ukraine. 7(111): 47-52. doi 10.15574/SP.2020.111.47
Власов О. О.
КП «Днiпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», м. Дніпро, Україна

Для цитування: Власов ОО. (2020). Сучасне вирішення проблеми знеболювання в новонароджених із некротизуючим ентероколітом. Сучасна педіатрія. Україна. 7(111): 47-52. doi 10.15574/SP.2020.111.47.
Стаття надійшла до редакції 04.08.2020 р., прийнята до друку 06.11.2020 р.

На сьогодні не викликає сумніву, що новонароджені відчувають біль. Вони мають короткострокові і довгострокові наслідки болю, у тому числі порушення неврологічного і поведінкового розвитку. Для сприйняття болю мають функціонувати анатомічні структури, за якими імпульс надходить до центральної нервової системи, і нейроендокринна система, що забезпечує відповідну реакцію організму на біль. Діагностика больового синдрому в новонароджених проводиться за допомогою оцінки поведінкової, фізіологічної та гормональної реакції, які виникають у відповідь на больовий подразник. Серед трьох найпоширеніших шкал оцінки болю (PIPP, CRIES, COMFORT) частіше застосовується шкала PIPP, однією зі значущих переваг якої є прийняття до уваги ступеня зрілості та терміну народження дитини, разом з оцінкою поведінкових реакцій, фізіологічних параметрів (частота серцевих скорочень, рівень сатурації), робота мімічної мускулатури. Сучасні стратегії лікування гострого болю базуються на концепції мультимодальної аналгезії, головною ідеєю якої є підвищення ефективності анальгетиків з одночасним зниженням частоти розвитку побічних ефектів на тлі застосування препаратів різних груп із різними «точками прикладення». Втручання для контролю болю в новонароджених може бути як нефармакологічним, так і фармакологічним. У разі відносно стабільного стану хворого з некротизуючим ентероколітом доопераційний етап анестезіологічного забезпечення слід сфокусувати на оцінюванні і корегуванні респіраторного, циркуляторного і метаболічного статусу, а також як на невід'ємній складовій вищезазначених впливів — оцінювання і корегування поточних гематологічних та коагуляційних порушень. У разі підозрюваного або терапевтичного некротизуючого ентероколіту головні лікувальні втручання потрібно спрямувати на створення умов так званого «відпочинку» для кишечника, його декомпресії та призначення антибіотиків широкого спектра дії.Тому, анестезіологічне забезпечення при некротизуючому ентероколіті полягає в продовженні поточної інтенсивної терапії і реанімації, що особливо доцільно, коли критично хворий новонароджений потребує життєво необхідного рятувального хірургічного втручання.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: біль, новонароджені, аналгезія, некротизуючий ентероколіт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anand KJ, International Evidence-Based Group for Neonatal Pain. (2001). Consensus statement for the prevention and management of pain in the newborn. Arch Pediatr Adolesc Med. 155 (2): 173-180. https://doi.org/10.1001/archpedi.155.2.173; PMid:11177093

2. Anand KJS, Eriksson M, Boyle EM et al. (2017). EUROPAIN survey working group of the NeoOpioid Consortium. Assessment of continuous pain in newborns admitted to NICUs in 18 European countries. Acta Paediatr. 106 (8): 1248-1259. https://doi.org/10.1111/apa.13810; PMid:28257153

3. Aydede M. (2019, Aug 13). Does the IASP definition of pain need updating? Pain Rep. 4 (5): e777. https://doi.org/10.1097/PR9.0000000000000777; PMid:31875184 PMCid:PMC6882577

4. Boyle EM, Bradshaw J, Blake KI. (2018, Jan). Persistent pain in neonates: challenges in assessment without the aid of a clinical tool. Acta Paediatr. 107 (1): 63-67. https://doi.org/10.1111/apa.14081; PMid:28925559

5. Lago P, Garetti E, Merazzi D, Pieragostini L, Ancora G, Pirelli A, Bellieni CV et al. (2009). Guidelines for procedural pain in the newborn. Acta Paediatr. 98 (6): 932-939. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2009.01291.x; PMid:19484828 PMCid:PMC2688676

6. Lee GY, Yamada J, Kyololo O, Shorkey A, Stevens B. (2014). Pediatric clinical practice guidelines for acute procedural pain: a systematic review. Pediatrics. 133 (3): 500-515. https://doi.org/10.1542/peds.2013-2744; PMid:24488733

7. Loeser JD, Treede RD. (2008). The Kyoto protocol of IASP Basic Pain Terminology. Pain. 137 (3): 473-477. Epub 2008 Jun 25. https://doi.org/10.1016/j.pain.2008.04.025; PMid:18583048

8. Ranger M, Chau CM, Garg A et al. (2013). Neonatal pain-related stress predicts cortical thickness at age 7 years in children born very preterm. PLoS One. 8 (10): e76702. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0076702; PMid:24204657 PMCid:PMC3800011

9. Ranger M, Synnes AR, Vinall J, Grunau RE. (2014). Internalizing behaviours in school-age children born very preterm are predicted by neonatal pain and morphine exposure. Eur J Pain. 18 (6): 844-852. https://doi.org/10.1002/j.1532-2149.2013.00431.x; PMid:24318537 PMCid:PMC4016156

10. Witt N, Coynor S, Edwards C, Bradshaw H. (2016). A Guide to Pain Assessment and Management in the Neonate. Curr Emerg Hosp Med Rep. 4: 1-10. https://doi.org/10.1007/s40138-016-0089-y; PMid:27073748 PMCid:PMC4819510