Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.2(102): 13-18. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).1318

Геревич Н. В.², Вапельник С. М.¹, Говсєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Геревич НВ, Вапельник СМ, Говсєєв ДО. (2025). Сучасна структура факторів ризику аномальної інвазії (PAS) та передлежання плаценти в Україні. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(102): 13-18. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).1318.
Стаття надійшла до редакції 14.01.2025 р.; прийнята до друку 15.06.2025 р.

Аномальна інвазія плаценти (PAS) і передлежання плаценти (ПП) продовжує бути однією з ключових проблем сучасного акушерства з огляду на тяжкість перипартальних, інтрапартальних ускладнень для вагітних і роділь. Попри значні успіхи в діагностуванні ПП і PAS і сучасних технологій розродження, які дають змогу профілактувати масивну крововтрату інтранатально, допоки не вдалося знайти оптимальних стратегій ведення патологій цього спектра, імовірно, через фокус на менеджменті клінічних випадків, які вже мають місце.
Мета – проаналізувати акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із ПП, PAS на основі медичної документації пологів у м. Києві за період 2011-2021 рр, для виявлення значущих факторів ризику.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне case-control дослідження випадків ПП, PAS, зафіксованих у медичних закладах м. Києва в період 2011-2021 рр. серед 195 147 пологів. В усіх вагітних оцінено вік, прегравідарну екстрагенітальну патологію, характеристики менструального циклу, паритет, гравітет, кількість випадків кесаревого розтину (КР), ручного відділення та видалення і залишків плаценти в післяпологовому періоді, застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), термін гестації, метод розродження, крововтрату, тривалість госпіталізації, основні параметри новонароджених. Статистичний аналіз виконано з використанням пакету статистичних програм.
Результати. Проведений аналіз виявив, що основними факторами ризику щодо ПП є КР, причому ризик суттєво залежить від кількості КР в анамнезі, ДРТ, паритет,  інструментальні аборти і меншим чином вік. Менш тісний зв’язок із порушеннями PAS мають такі фактори: ожиріння, куріння, багатоплідна вагітність і стать плода.
Висновки.  На основі отриманих результатів можна зробити висновки, що основним фактором ризику порушень PAS-спектра є ПП, яке діагностується більш ніж у половини пацієнток, причому в переважної більшості з них в анамнезі є КР. Іншим варіантом є PAS за відсутності анамнезу рубців на матці, і саме в них найбільший ризик невстановлення діагнозу PAS до пологів. Окрім КР, найбільш значущими факторами ризику є ДРТ й оперативні втручання на матці. Розроблено доступний метод оцінювання ступеня ризику розвитку PAS, який дає змогу сформувати групи ризику для дообстеження та преконцепційної підготовки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, передлежання плаценти, патологічна інвазія плаценти, групи ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bowman ZS, Eller AG, Bardsley TR, Greene T, Varner MW, Silver RM. (2014). Risk factors for placenta accreta: a large prospective cohort. Am J Perinatol. 31: 799-804. https://doi.org/10.1055/s-0033-1361833; PMid:24338130

2. Higgins M, Monteith C, Foley M, O'Herlihy C. (2013). Real increasing incidence of hysterectomy for placenta accreta following previous caesarean section. European Journal of Obstetrics & Gynecology, and Reproductive Biology. 171(1): 54-56. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2013.08.030; PMid:24157231

3. Jauniaux E, Chantraine F, Silver RM, Langhoff-Roos J et al. (2018). FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: epidemiology. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 140(3): 265-273. https://doi.org/10.1002/ijgo.12407; PMid:29405321

4. Knight M., Nair M., Tuffnell D. et al. (2017). Saving Lives, Improving Mothers' Care – Lessons Learned to Inform Maternity Care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2013-15. National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford, Oxford.

5. Silver RM, Barbour KD. (2015). Placenta accreta spectrum:accreta, increta, and percreta. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America. 42(2): 381-402. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2015.01.014; PMid:26002174

6. Вежновець ТА, Гур’янов ВГ, Короткий ОВ, Орабіна ТМ, Геревич НВ, Говсєєв ДО. (2024). Аналіз ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та екстрагенітальної захворюваності у вагітних в Україні та прогнозування динаміки обраних показників до 2026 року. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 13-24. https://doi.org/10.15574/PP.2024.3(99).1324.