Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 1(121): 31-35. doi 10.15574/SP.2022.121.31
Фролова Т. В., Осман Н. С.
Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Фролова ТВ, Осман НС. (2022). Структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей у період другого ростового спурту. Сучасна педіатрія. Україна. 1(121): 31-35. doi 10.15574/SP.2022.121.31.
Стаття надійшла до редакції 25.10.2021 р., прийнята до друку 06.02.2022 р.

Період інтенсивного росту дітей супроводжується активними процесами моделювання та ремоделювання кісткової тканини. Формування кісткової тканини залежить від багатьох факторів, у тому числі від адекватного надходження до організму дитини необхідних нутрієнтів, до яких передусім  належить кальцій, фосфор, магній і вітамін D. Від того, на якому рівні проходить мінералізація кісткової тканини в дітей у період інтенсивного росту, залежить, чи досягне кісткова тканина піку накопичення кісткової маси. Адекватна мінералізація кісткової тканини є запорукою здоров’я кісток у майбутньому, що реалізується в зниженні кількості низько енергетичних переломів і, відповідно, у підвищенні якості життя людей похилого віку.
Мета – встановити особливості стану кісткової тканини в дітей у період ростового спурту залежно від статусу вітаміну D і показників мінерального обміну.
Матеріали та методи. Обстежено 205 дітей віком 9-17 років, які були розподілені на групи залежно від наявності ростового спурту та його інтенсивності. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку, ультразвукову та рентгенівську (DXA) денситометрію, визначення рівнів загального та іонізованого кальцію, фосфору, магнію та вітаміну D.
Результати. Під час ультразвукової денситометрії встановлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у 24 (48,0%) дітей (Z-score -1,8±0,56) I групи, у 28 (60,87%) дітей (Z-score -1,96±0,27) II групи та в 43 (39,45%) дітей (Z-score -1,68±0,72) III групи. За допомогою DXA обстежено 32 дитини, з них у 18 (56,25%) дітей підтверджено зниження МЩКТ. У дітей I групи, які мали знижену МЩКТ, середній рівень вітаміну 25-(ОН)-D становив 39,04±11,84 нмоль/л, тоді як у дітей з нормальною МЩКТ – 42,43±6,3 нмоль/л. У дітей II групи, у яких МЩКТ була зниженою, середній рівень 25-(ОН)-D становив 45,68±5,48 нмоль/л; при нормальній МЩКТ – 45,47±4,69 нмоль/л. Діти III групи зі зниженою МЩКТ мали середній рівень 25-(ОН)-D – 36,73±8,94 нмоль/л; із нормальною МЩКТ – 42,91±9,1 нмоль/л. Середні показники забезпеченості кальцієм такі: у дітей І групи рівень загального кальцію становив 2,22±0,15 ммоль/л, іонізованого кальцію – 1,12±0,28 ммоль/л; у дітей ІІ групи – відповідно 2,13±0,11 ммоль/л і 0,99±0,10 ммоль/л; у дітей ІІІ групи – 2,26±0,18 ммоль/л і 1,12±0,10 ммоль/л. Середні рівні магнію такі: І група – 0,96±0,44 ммоль/л; ІІ група – 0,89±0,11 ммоль/л; ІІІ група – 0,85±0,19 ммоль/л. Середні рівні фосфору такі: І група – 1,47±0,22 ммоль/л; ІІ група -1,5±0,23 ммоль/л; ІІІ група – 1,49±0,23 ммоль/л.
Висновки. Зниження МЩКТ у дітей у період ростового спурту обумовлене недостатністю або дефіцитом вітаміну D та низькою забезпеченістю мікроелементами – кальцієм, фосфором і магнієм. Проте найбільш суттєвим чинником зниження МЩКТ є саме відставання процесів накопичення кісткової маси на тлі інтенсивного лінійного росту скелету.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ростовий спурт, кісткова тканина, вітамін D, денситометрія, кальцій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akseer N, Al-Gashm S, Mehta S, Mokdad A, Bhutta ZA. (2017). Global and regional trends in the nutritional status of young people: a critical and neglected age group. Ann N Y Acad Sci. 1393 (1): 3-20. https://doi.org/10.1111/nyas.13336; PMid:28436100

2. Антипкін ЮГ, Волосовец ОП, Майданник ВГ, Березенко ВС, Моісеєнко РО, Виговська ОВ, Мозирська ОВ. (2018). Стан здоров’я дитячого населення-майбутнє країни. Здоровье ребенка. 1: 1-11.

3. Бекетова ГВ, Поворознюк ВВ, Сиваченко ЮВ. (2018). Фактори, що впливають на досягнення піку кісткової маси у дітей та підлітків, як основи профілактики остеопорозу. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. ПЛ Шупика. 30: 480-491.

4. Berzin VI, Stelmakhivska VP. (2018). Hihiienichni aspekty problemy kharchuvannia ditei shkilnoho viku v suchasnykh umovakh. Zdorovia suspilstva-Zdorova suspilstva. 7 (2): 87-90. https://doi.org/10.22141/2306-2436.7.2.2018.137733

5. Bouziani A, Saeid N, Benkirane H, Qandoussi L, Taboz Y, El Hamdouchi A, El Kari K, El Mzibri M, Aguenaou H. (2018). Dietary Calcium Intake in Sample of School Age Children in City of Rabat, Morocco. J Nutr Metab: 8084623. https://doi.org/10.1155/2018/8084623; PMid:29850234 PMCid:PMC5911322

6. DiIorgi N. (2018). Update on bone density measurements and their interpretation in children and adolescents Best Practice & Research: Clinical Endocrinology & Metabolism. 32 (4): 477-498. https://doi.org/10.1016/j.beem.2018.06.002; PMid:30086870

7. Фролова ТВ, Охапкіна ОВ, Атаманова ОВ, Медвєдєва ОП. (2016). Вітамінно-мінеральна забезпеченість дітей Харківського регіону. Здоровье ребенка. 5: 73.

8. Горобец АА. (2019). Витамины и микроэлементы как специфические регуляторы физиологических и метаболических процессов в организме детей и подростков. Украинский журнал Перинатология и Педиатрия. 4 (80): 75-92. https://doi.org/10.15574/PP.2019.80.75.

9. ISCD. (2019). Skeletal Health Assessment In Children from Infancy to Adolescence. Official Pediatric Positions of the ISCD as updated in 2019. URL: https://www.iscd.org/.

10. Kouda K, Iki M, Fujita Y, Nakamura H, Uenishi K, Ohara K, Nishiyama T. (2020). Calcium Intake and Bone Mineral Acquisition during the Pubertal Growth Spurt: Three-Year Follow-Up of the Kitakata Kids Health Study in Japan. Journal of Nutritional Science and Vitaminology (Tokyo). 66 (2): 158-167. https://doi.org/10.3177/jnsv.66.158; PMid:32350177

11. Martínez Redondo I, García Romero R, Calmarza P, De Arriba Muñoz A, Martínez-Redondo D, Sanz París A. (2021). Vitamin D insufficiency in a healthy pediatric population. The importance of early prophylaxis. Nutrición Hospitalaria. Aug 25. Spanish. https://doi.org/10.20960/nh.03606; PMid:34431303

12. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2021). Профилактика дефицита витамина D у детей. Состояние проблемы в мире и Украине. Современная педиатрия. Украина. 4 (116): 36-45. https://doi.org/10.15574/SP.2021.116.36.

13. МОЗ України. (2016). Протокол надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Наказ МОЗ України від 27.04.2016.

14. Ohta H. (2019). Growth spurts of the bone from infancy to puberty. Clinical Calcium. 29 (1): 9-17. PMID: 30590354.

15. Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, Carter G, Chlebna-Sokół D, Czech-Kowalska J, Dębski R, Decsi T, Dobrzańska A, Franek E, Głuszko P, Grant WB, Holick MF, Yankovskaya L, Konstantynowicz J, Książyk JB, Księżopolska-Orłowska K, Lewiński A, Litwin M, Lohner S, Lorenc RS, Lukaszkiewicz J, Marcinowska-Suchowierska E, Milewicz A, Misiorowski W, Nowicki M, Povoroznyuk V, Rozentryt P, Rudenka E, Shoenfeld Y, Socha P, Solnica B, Szalecki M, Tałałaj M, Varbiro S, Żmijewski MA. (2013). Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe – recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Pol. 64 (4): 319-327. https://doi.org/10.5603/EP.2013.0012; PMid:24002961