Paediatric surgery.Ukraine.2019.3(64):28-36; doi 10.15574/PS.2019.64.28

В.І. Аверін, В.М. Рустамов
ЗО «Білоруський державний медичний університет», м. Мінськ, Республіка Білорусь

Для цитування: Аверін ВІ, Рустамов ВМ. (2019). Стентування рубцевого звуження стравоходу після хімічного опіку у дітей: огляд літератури і власний досвід. Хірургія дитячого віку. 3(62): 28-36. doi 10.15574/PS.2019.64.28
Стаття надійшла до редакції 20.03.2019 р., прийнята до друку 01.09.2019 р.

Хімічний опік є одним з найпоширеніших видів травм стравоходу в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються, у віковій групі 3–6 років. Відомо, що випадковий прийом навіть одного ковтка концентрованої корозійної речовини у віддаленому періоді може призвести до важкого рубцевого ураження стравоходу, а показник первинної інвалідності з цієї причини в осіб до 18 років варіює у межах 0,5 на 10 тис. населення.
Мета: проаналізувати закордонні публікації останніх років, присвячені хімічним опікам стравоходу у дітей (при розгляді питань лікування особлива увага приділялася стентуванню стравоходу); оцінити ефективність методу стентування стравоходу біодеградабельними стентами у ранньому та віддаленому періодах застосування цих стентів у нашій клініці.
Матеріали і методи. У клініці знаходилося 13 пацієнтів (10 хлопчиків і 3 дівчинки) з рубцевими післяопіковими стриктурами стравоходу, яким було імплантовано 16 біодеградабельних стентів ELLA-CS (одній дитині тричі, одній – двічі). Найчастіше (61,5%) біодеградабельний стент встановлювався дітям у віці 3–5 років, значно рідше (15,4%) – 6–8 років. Середній вік пацієнтів на момент імплантації стента склав 5,5 років.
Результати. У всіх дітей у найближчому періоді після застосування методу стентування (один місяць) було отримано добрий результат: стан пацієнтів був задовільним, не спостерігалося блювоти, дисфагії і болю. При рентгенологічному контролі помірне звуження стравоходу визначалося в одного пацієнта (6,3%) у зв`язку з міграцією стента. Перфорації стравоходу і супутніх їй наслідків у пацієнтів не спостерігалося, навіть при повторному стентуванні. Ефективність методу стентування у ранньому періоді застосування (один місяць) становила 87,5%.
Висновки. Метод стентування стравоходу дозволяє відновити прохідність стравоходу у зоні стриктури і зберегти ефективний просвіт стравоходу шляхом застосування стравохідного біодеградабельного стента, що сам розширюється.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, опік стравоходу, лікування, біодеградабельний стент, що сам розширюється, стентування стравоходу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arnold M, Numanoglu A. (2017). Caustic ingestion in children. Semin. Pediatr. Surg.26(2): 95-104. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2017.02.002; PMid:28550877

2. Bychkova OV, Lazyuk II, Averin VI. (2009). Bio-degradable stents – a new approach to the treatment of caustic stenosis in children. Folia Gastroenterol. Hepatol. 7(1): 30-34. http://www.t.pro-folia.org/files/1/2009/1/Bychkova.pdf.

3. Dall’Oglio L, Caldaro T, Foschia F, Faraci S. et al. (2016). Endoscopic management of esophageal stenosis in children: New and traditional treatments. World J Gastrointest. Endosc. 8(4): 212-9. https://doi.org/10.4253/wjge.v8.i4.212; PMid:26962403 PMCid:PMC4766254.

4. De Lusong MAA, Timbol ABG, Tuazon DJS. (2017). Management of esophageal caustic injury. World J Gastrointest. Pharmacol. Ther. 8(2): 90-98. https://doi.org/10.4292/wjgpt.v8.i2.90; PMid:28533917 PMCid:PMC5421115.

5. El-Asmar KM, Hassan MA, Abdelkader HM, Hamza AF. (2015). Topical mitomycin C can effectively alleviate dysphagia in children with long-segment caustic esophageal strictures. Dis Esophagus. 28(5): 422-427. https://doi.org/10.1111/dote.12218; PMid:24708423.

6. Ham YH, Kim GH. (2014). Plastic and biodegradable stents for complex and refractory benign esophageal strictures. Clin. Endosc. 47(4): 295-300. https://doi.org/10.5946/ce.2014.47.4.295; PMid:25133114 PMCid:PMC4130882.

7. Hindy P, Hong J, Lam-Tsai Y, Gress F. (2012). A comprehensive review of esophageal stents. Gastroenterol. Hepatol. 8(8): 526-534. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3533211/pdf/GH-08-526.pdf.

8. Madadi-Sanjani O, Zimmer J, Gosemann JH, Ure BM et al. (2018, Dec). Topical Mitomycin C application in pediatric patients with recurrent esophageal strictures-report on unfavorable results. Eur J Pediatr Surg. 28(6): 539-546. https://doi.org/10.1055/s-0037-1615278; PMid:29270948.

9. Millar AJ, Cox SG. (2015). Caustic injury of the oesophagus. Pediatr. Surg. Int. 31(2): 111-21. https://doi.org/10.1007/s00383-014-3642-3; PMid:25432099.

10. Shub MD. (2015). Therapy of caustic ingestion: new treatment considerations. Curr. Opin. Pediatr.27(5): 609-613. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000257; PMid:26196260.

11. Vandenplas Y, Hauser B, Devreker T, Urbain D, Reynaert H. (2017). Endoscopic treatment of benign esophageal strictures with removable or biodegradable stents. In: H Till, M Thomson, J Foker, G Holcomb III, K Khan (Eds.). Esophageal and Gastric Disorders in Infancy and Childhood. Berlin, Heidelberg: Springer: 1119–1125. https://doi.org/10.1007/978-3-642-11202-7_97.

12. Vandenplas Y. (2017). Management of benign esophageal strictures in children. Pediatr Gastroenterol. Hepatol. Nutr. 20(4): 211-215. https://doi.org/10.5223/pghn.2017.20.4.211; PMid:29302501 PMCid:PMC5750374.

13. Vieira MC, Bittencourt PFS. (2017). Caustic ingestions. In: H Till, M Thomson, J Foker, G Holcomb III, K Khan (Eds.). Esophageal and Gastric Disorders in Infancy and Childhood. Berlin, Heidelberg: Springer: 701-711. https://doi.org/10.1007/978-3-642-11202-7_59; PMid:28244593 PMCid:PMC5382593.