Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).7(151): 14-21. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).1421
Маліновська Т.М., Большова О. В., Кваченюк Д. А., Спринчук Н. А., Лукашук І. В.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ

Для цитування: Маліновська ТМ, Большова ОВ, Кваченюк ДА, Спринчук НА, Лукашук ІВ. (2025). Статус вітаміну D, лептин і ліпідний профіль у підлітків із дисфункцією гіпоталамуса. Сучасна педіатрія. Україна. 7(151): 14-21. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).1421.
Стаття надійшла до редакції 03.07.2025 р., прийнята до друку 09.11.2025 р.

Мета – вивчити статус вітаміну D, ліпідного профілю і рівня лептину в когорті підлітків із дисфункцією гіпоталамуса (ДГ) для раннього визначення можливих факторів ризику серцево-судинних і метаболічних порушень
Матеріали і методи. Обстежено 246 підлітків (із них 133 хлопчики) віком 10-17 років із ДГ, що супроводжувалася надмірною масою тіла (МТ)/ожирінням. Визначено індекс маси тіла, рівні загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої (ХС-ЛПВЩ) та низької щільності, лептину, індекс атерогенності (ІА), вміст 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D) у крові.
Результати. Надлишкову МТ встановлено у 82 (31,0%) пацієнтів, ожиріння I ст. – у 84 (32,0%) дітей, II ст. – у 51 (19,0%) дітей, III ст. – у 29 (11,0%) дітей. Показники 25(ОН)D у крові відповідали дефіциту вітаміну D. Зростання ступеня ожиріння супроводжувалося вірогідним зростанням рівня лептину і зниженням рівня 25(ОН)D. Посилення дефіциту вітаміну D асоціювалося з достовірно підвищеними рівнями ЗХ та ІА і зниженим рівнем ХС-ЛПВЩ. Найбільш суттєві зміни ліпідних фракцій спостерігалися в пацієнтів із ДГ й ожирінням III ст., які мали найнижчий вміст 25(OH)D у крові.
Висновки. Результати свідчать про певні вірогідні зміни окремих ліпідних фракцій, зокрема, ЗХ, ІА та ХС-ЛПВЩ, у підлітків із ДГ, асоційованою з надлишковою МТ/ожирінням і дефіцитом вітаміну D, які є значним фактором ризику серцево-судинних і метаболічних порушень та потребують раннього втручання і запровадження профілактичних заходів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вітамін D, ліпідний профіль, лептин, дисфункція гіпоталамуса, ожиріння, фактори ризику серцево-судинних і метаболічних порушень, підлітки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bahadorpour S, Hajhashemy Z, Saneei P. (2022). Serum 25-hydroxyvitamin D levels and dyslipidemia: a systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiologic studies. Nutrition reviews. 81(1): 1-25. https://doi.org/10.1093/nutrit/nuac038; PMid:35831956

2. Bivona G, Gambino CM, Iacolino G, Ciaccio M. (2019). Vitamin D and the nervous system. Neurological research. 41(9): 827-835. https://doi.org/10.1080/01616412.2019.1622872; PMid:31142227

3. Brzeziński M, Jankowska A, Słomińska-Frączek M, Metelska P, Wiśniewski P et al. (2020). Long-Term Effects of Vitamin D Supplementation in Obese Children During Integrated Weight-Loss Programme-A Double Blind Randomized Placebo-Controlled Trial. Nutrients, 12(4): 1093. https://doi.org/10.3390/nu12041093; PMid:32326621 PMCid:PMC7230345

4. Calcaterra V, Fabiano V, De Silvestri A, Colombo C, Tranfaglia V, Loiodice M et al. (2024). The impact of vitamin D status on lipid profiles and atherogenic dyslipidemia markers in children and adolescents with obesity. Nutrition, metabolism, and cardiovascular diseases: NMCD. 34(11): 2596-2605. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2024.07.015; PMid:39168806

5. Chen CW, Han YY, Hwang JS, Rizzo M, Yamashita S et al. (2024). Association Between Adequate Serum 25(OH)D Levels and Atherogenic Dyslipidemia in Young Adults. Journal of atherosclerosis and thrombosis. 31(5): 524-539. https://doi.org/10.5551/jat.64523; PMid:38057082 PMCid:PMC11079497

6. Coelho SR, Faria JCP, Fonseca FLA, de Souza FIS, Sarni ROS. (2022). Is There an Association between Vitamin D Concentrations and Overweight in Children and Adolescents? Journal of tropical pediatrics. 68(3): fmac033. https://doi.org/10.1093/tropej/fmac033; PMid:35466380

7. Colak R, Anil M, Yasar F, Rahmi Bakiler A, Pirgon O et al. (2020). Metabolic disturbances and cardiovascular risk factors in obese children with vitamin D deficiency. Archives de pediatrie : organe officiel de la Societe francaise de pediatrie. 27(3): 140-145. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2019.12.005; PMid:31955958

8. Durá-Travé T, Gallinas-Victoriano F, Peñafiel-Freire DM, Urretavizcaya-Martinez M, Moreno-González P, Chueca-Guindulain MJ. (2020). Hypovitaminosis D and Cardiometabolic Risk Factors in Adolescents with Severe Obesity. Children (Basel, Switzerland). 7(2): 10. https://doi.org/10.3390/children7020010; PMid:32024097 PMCid:PMC7072215

9. Dzik KP, Kaczor JJ. (2019). Mechanisms of vitamin D on skeletal muscle function: oxidative stress, energy metabolism and anabolic state. European journal of applied physiology. 119(4): 825-839. https://doi.org/10.1007/s00421-019-04104-x; PMid:30830277 PMCid:PMC6422984

10. Ebeling PR, Adler RA, Jones G, Liberman UA, Mazziotti G, Minisola S et al. (2018). Management of endocrine disease: Therapeutics of Vitamin D. European journal of endocrinology. 179(5): R239-R259. https://doi.org/10.1530/EJE-18-0151; PMid:30131372

11. Erol M, Bostan Gayret Ö, Hamilçıkan Ş, Can E, Yiğit ÖL. (2017). Vitamin D deficiency and insulin resistance as risk factors for dyslipidemia in obese children. La deficiencia de vitamina D y la resistencia a la insulina como factores de riesgo de dislipidemia en niños obesos. Archivos argentinos de pediatria. 115(2): 133-139. https://doi.org/10.5546/aap.2017.eng.133; PMCid:PMC6250071

12. Fiamenghi VI, Mello ED. (2021). Vitamin D deficiency in children and adolescents with obesity: a meta-analysis. Jornal de pediatria. 97(3): 273-279. https://doi.org/10.1016/j.jped.2020.08.006; PMid:33022267 PMCid:PMC9432231

13. Guan C, Fu S, Zhen D, Li X, Niu J, Cheng J et al. (2020). Correlation of serum vitamin D with lipid profiles in middle-aged and elderly Chinese individuals. Asia Pacific journal of clinical nutrition. 29(4): 839-845. https://doi.org/10.6133/apjcn.202012_29(4).0020.

14. Habib A, Molayemat M, Habib A. (2019). Association of lipid profile and BMI Z-score in southern Iranian children and adolescents. Journal of pediatric endocrinology & metabolism : JPEM. 32(8): 827-835. https://doi.org/10.1515/jpem-2019-0002; PMid:31219798

15. Hajhashemy Z, Tirani SA, Askari G, Saneei P. (2025). The association between serum vitamin D levels and abnormal lipid profile in pediatrics: A GRADE-assessed systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiologic studies. Nutrition reviews. 83(2): e88-e105. https://doi.org/10.1093/nutrit/nuae020; PMid:38568958

16. Holick MF. (2005). The vitamin D epidemic and its health consequences. The Journal of nutrition. 135(11): 2739S-2748S. https://doi.org/10.1093/jn/135.11.2739S; PMid:16251641

17. Holick MF. (2017). The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Reviews in endocrine & metabolic disorders. 18(2): 153-165. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9424-1; PMid:28516265

18. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. The Journal of clinical endocrinology and metabolism. 96(7): 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368 PMCid:PMC8604301

19. Jiang X, Peng M, Chen S, Wu S, Zhang W. (2019). Vitamin D deficiency is associated with dyslipidemia: a cross-sectional study in 3788 subjects. Current medical research and opinion. 35(6): 1059-1063. https://doi.org/10.1080/03007995.2018.1552849; PMid:30479168

20. Karney A, Brągoszewska H, Soluch L, Ołtarzewski M. (2017). Developmental period medicine. 21(3): 259-265. https://doi.org/10.34763/devperiodmed.20172103.259265.

Kelishadi R, Salek S, Salek M, Hashemipour M, Movahedian M. (2014). Effects of vitamin D supplementation on insulin resistance and cardiometabolic risk factors in children with metabolic syndrome: a triple-masked controlled trial. Jornal de pediatria. 90(1): 28-34. https://doi.org/10.1016/j.jped.2013.06.006; PMid:24140383

22. Khwanchuea R, Punsawad C. (2022). Associations Between Body Composition, Leptin, and Vitamin D Varied by the Body Fat Percentage in Adolescents. Frontiers in endocrinology. 13: 876231. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.876231; PMid:35721764 PMCid:PMC9203737

23. Kılıç B, Kılıç M. (2019). Evaluation of Vitamin D Levels and Response to Therapy of Childhood Migraine. Medicina (Kaunas, Lithuania). 55(7): 321. https://doi.org/10.3390/medicina55070321; PMid:31261815 PMCid:PMC6681503

24. Kumar A, Estrada DF. (2019). Specificity of the Redox Complex between Cytochrome P450 24A1 and Adrenodoxin Relies on Carbon-25 Hydroxylation of Vitamin-D Substrate. Drug metabolism and disposition: the biological fate of chemicals. 47(9): 974-982. https://doi.org/10.1124/dmd.119.087759; PMid:31289106 PMCid:PMC7184192

25. Lee YA, Yoon S, Kim S, Youn YC. (2021). Association of 25-hydroxyvitamin D status with brain volume changes. Food science & nutrition. 9(8): 4169-4175. https://doi.org/10.1002/fsn3.2382; PMid:34401068 PMCid:PMC8358372

26. Li J, Gao Y, Yu T, Lange JK, Le Boff MS, Gorska A et al. (2020). Obesity and leptin influence vitamin D metabolism and action in human marrow stromal cells. The Journal of steroid biochemistry and molecular biology. 198: 105564. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2019.105564; PMid:31809868

27. Liu H, He Y, Beck J, da Silva Teixeira S, Harrison K et al. (2021). Defining vitamin D receptor expression in the brain using a novel VDRCre mouse. The Journal of comparative neurology. 529(9): 2362-2375. https://doi.org/10.1002/cne.25100; PMid:33368246 PMCid:PMC8053677

28. Lu SC, Akanji AO. (2020). Leptin, Obesity, and Hypertension: A Review of Pathogenetic Mechanisms. Metabolic syndrome and related disorders. 18(9): 399-405. https://doi.org/10.1089/met.2020.0065; PMid:32876506

29. Matsunuma A, Kawane T, Maeda T, Hamada S, Horiuchi N. (2004). Leptin corrects increased gene expression of renal 25-hydroxyvitamin D3-1 alpha-hydroxylase and -24-hydroxylase in leptin-deficient, ob/ob mice. Endocrinology. 145(3): 1367-1375. https://doi.org/10.1210/en.2003-1010; PMid:14657008

30. Mehmood ZH, Papandreou D. (2016). An Updated Mini Review of Vitamin D and Obesity: Adipogenesis and Inflammation State. Open access Macedonian journal of medical sciences. 4(3): 526-532. https://doi.org/10.3889/oamjms.2016.103; PMid:27703587 PMCid:PMC5042647

31. Menéndez SG, Manucha W. (2024). Vitamin D as a Modulator of Neuroinflammation: Implications for Brain Health. Current pharmaceutical design. 30(5): 323-332. https://doi.org/10.2174/0113816128281314231219113942; PMid:38303529

32. Olson ML, Maalouf NM, Oden JD, White PC, Hutchison MR. (2012). Vitamin D deficiency in obese children and its relationship to glucose homeostasis. The Journal of clinical endocrinology and metabolism. 97(1): 279-285. https://doi.org/10.1210/jc.2011-1507; PMid:22072738 PMCid:PMC3251943

33. Pramono A, Jocken JWE, Blaak EE. (2019). Vitamin D deficiency in the aetiology of obesity-related insulin resistance. Diabetes/metabolism research and reviews. 35(5): e3146. https://doi.org/10.1002/dmrr.3146; PMid:30801902

34. Prono F, Bernardi K, Ferri R, Bruni O. (2022). The Role of Vitamin D in Sleep Disorders of Children and Adolescents: A Systematic Review. International journal of molecular sciences. 23(3): 1430. https://doi.org/10.3390/ijms23031430; PMid:35163353 PMCid:PMC8835880

35. Roth CL, Elfers C, Kratz M, Hoofnagle AN. (2011). Vitamin d deficiency in obese children and its relationship to insulin resistance and adipokines. Journal of obesity. 2011: 495101. https://doi.org/10.1155/2011/495101; PMid:22254134 PMCid:PMC3255292

36. Sailike B, Onzhanova Z, Akbay B, Tokay T, Molnár F. (2024). Vitamin D in Central Nervous System: Implications for Neurological Disorders. International journal of molecular sciences. 25(14): 7809. https://doi.org/10.3390/ijms25147809; PMid:39063051 PMCid:PMC11277055

37. Savastano S, Barrea L, Savanelli MC, Nappi F, Di Somma C et al. (2017). Low vitamin D status and obesity: Role of nutritionist. Reviews in endocrine & metabolic disorders. 18(2): 215-225. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9410-7; PMid:28229265

38. Smotkin-Tangorra M, Purushothaman R, Gupta A, Nejati G, Anhalt H, Ten S. (2007). Prevalence of vitamin D insufficiency in obese children and adolescents. Journal of pediatric endocrinology & metabolism: JPEM. 20(7): 817-823. https://doi.org/10.1515/JPEM.2007.20.7.817; PMid:17849744

39. Sun X, Cao ZB, Tanisawa K, Ito T, Oshima S, Ishimi Y et al. (2015). Associations between the Serum 25(OH)D Concentration and Lipid Profiles in Japanese Men. Journal of atherosclerosis and thrombosis. 22(4): 355-362. https://doi.org/10.5551/jat.26070; PMid:25346256

40. Surdu AM, Pînzariu O, Ciobanu DM, Negru AG, Căinap SS, Lazea C et al. (2021). Vitamin D and Its Role in the Lipid Metabolism and the Development of Atherosclerosis. Biomedicines. 9(2): 172. https://doi.org/10.3390/biomedicines9020172; PMid:33572397 PMCid:PMC7916166

41. Tamer G, Telci Caklili O, Gungor K, Kartal I, Sagun HG, Arik S et al. (2017). Effect of vitamin D status on lipid profile in premenopausal women: a cross-sectional study. Cardiovascular endocrinology. 6(2): 86-91. https://doi.org/10.1097/XCE.0000000000000124; PMid:31646124 PMCid:PMC6768514

42. Turer CB, Lin H, Flores G. (2013). Prevalence of vitamin D deficiency among overweight and obese US children. Pediatrics. 131(1): e152-e161. https://doi.org/10.1542/peds.2012-1711; PMid:23266927

43. Verdoia M, Viglione F, Boggio A, Stefani D, Panarotto N, Malabaila A et al. (2022). Relationship between vitamin D and cholesterol levels in STEMI patients undergoing primary percutaneous coronary intervention. Nutrition, metabolism, and cardiovascular diseases: NMCD. 32(4): 957-964. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2021.11.014; PMid:35078678

44. Vimaleswaran KS, Berry DJ, Lu C, Tikkanen E, Pilz S, Hiraki LT et al. (2013). Causal relationship between obesity and vitamin D status: bi-directional Mendelian randomization analysis of multiple cohorts. PLoS medicine. 10(2): e1001383. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001383; PMid:23393431 PMCid:PMC3564800

45. Wang Y, Si S, Liu J, Wang Z, Jia H, Feng K et al. (2016). The Associations of Serum Lipids with Vitamin D Status. PloS one. 11(10): e0165157. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0165157; PMid:27768777 PMCid:PMC5074586

46. World Health Organization. (2017). WHO child growth standards: length/height-for-age, weight-for-age, weight-for-length, weight-for-heigh tand body mass index-for-age: methods and development. Genewa: WHO Press: 312.

47. Yin K, Agrawal DK. (2014). Vitamin D and inflammatory diseases. Journal of inflammation research. 7: 69-87. https://doi.org/10.2147/JIR.S63898; PMid:24971027 PMCid:PMC4070857

48. Zhang LL, Lu YH, Cheng XL, Liu MY, Sun BR, Li CL. (2016). Zhonghua nei ke za zhi. 55(8): 599-603. https://doi.org/10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2016.08.006.