Modern Pediatrics.Ukraine.2020.3(107):29-32; doi 10.15574/SP.2020.107.29
Лісовська Г. М., Волоха А. П., Бондаренко А. В., Марушко Т. В., Голубовська Ю. Є.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Лісовська ГМ, Волоха АП, Бондаренко АВ, Марушко ТВ, Голубовська ЮЄ. (2020). Стан захищеності від поліомієліту у дітей, які отримують імуносупресивну терапію. Сучасна педіатрія. Україна. 3(107): 29–32; doi 10.15574/SP.2020.107.29
Стаття надійшла до редакції 14.12.2019 р.; прийнята до друку 16.04.2020 р.

Мета: вивчити стан захищеності від поліомієліту у вакцинованих раніше пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію.
Матеріали і методи. Об'єктом дослідження були діти з ревматичними та нефрологічними захворюваннями, що отримують імуносупресивну терапію. Лабораторна оцінка імунного захисту проти поліомієліту була проведена у двох групах: основну склали 24 дитини, що знаходилися на імуносупресивній терапії, контрольну — 25 здорових вакцинованих дітей.
Результати. Достовірної різниці між показниками середнього рівня антитіл до поліомієліту у дітей основної та контрольної груп не виявлено(p=0,589). Захищеними проти поліомієліту були 70,8% дітей, які отримують імуносупресивну терапію, та 60% дітей контрольної групи.
Висновки. Отримані дані щодо поствакцинального імунітету проти поліомієліту на тлі імуносупресивної терапії у вакцинованих раніше дітей в Україні свідчать про його достатній рівень при своєчасно проведеній вакцинації.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: імуносупресивна терапія, вакцинація, діти, специфічні антитіла до вірусу поліомієліту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волоха АП. (2014). Вакцинація груп ризику. Здоровье ребенка. 3(54):160–166. http://www.mif-ua.com/archive/article/38733

2. Крамарьов СО, Палатна ЛО, Лисий АВ. (2016). Поліомієліт в світі та Україні: проблема чи ні? Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 4(93):10–17. https://kiai.com.ua/ua-issue-article-1291/Poliomiielit-v-sviti-ta-Ukrayini-problema-amp-nbsp-chi-amp-nbsp-ni

3. Романишин Я, Костюченко Л, Бойко Я. (2014). Сучасні аспекти вакцинації дітей із ревматичними захворюваннями (огляд літератури). Буковинський медичний вісник. 4(72):222–226. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=bumv_2014_18_4_57

4. https://moz.gov.ua/uploads/0/991-stoppolio_factsheet2.pdf

5. Циганчук ОМ. (2017). Поліомієліт: нові виклики на шляху до ерадикації. Современная педиатрия. 3(83): 27–37. https://doi.org/10.15574/SP.2017.83.27

6. Чернишова ЛІ, Лапій ФІ, Волоха АП (редактори). (2019). Імунопрофілактика інфекційних хвороб. 20е вид., перероб. Київ: ВСВ Медицина: 318.