Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 88-93; doi 10.15574/PP.2020.81.88
Романько М. Р.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Романько МР. (2020). Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гострим обструктивним ларингітом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 88–93; doi 10.15574/PP.2020.81.88
Стаття надійшла до редакції 30.09.2019 р.; прийнята до друку 27.02.2020 р.

Вітамін D — гормон-регулятор мінерального обміну, що має багато позаскелетних ефектів. Зокрема, відіграє важливу роль у протиінфекційному захисті дорослих та дітей різного віку.
Мета — вивчити стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гострим обструктивним ларингітом, визначити вплив цього вітаміну на тяжкість перебігу захворювання та частоту повторних епізодів.
Пацієнти та методи. Обстежено 80 дітей віком 4–36 міс. з гострим обструктивним ларингітом. Оцінку вітамін D-статусу проведено за допомогою визначення рівня 25(ОН)D у сироватці крові.
Результати. Рівень 25(OH)D у сироватці крові дітей віком 4–36 міс. з гострим обструктивним ларингітом становив 5,4–114,3 нг/мл (Me=31,8; QR: 18,4; 47,4). Найнижча концентрація 25(OH)D відмічалася в дітей віком 24–36 міс. (Me=18,8; QR: 13,2; 30,2) порівняно з дітьми віком 12–24 міс. (Me=37,8; QR: 26,5; 58,1) і 4–12 міс. (Me=43,8; QR: 35,0; 58,0), (р=0,000). У дітей з концентрацією 25(ОН)D <30 нг/мл достовірно частіше спостерігалися повторні епізоди гострих респіраторних інфекцій (ГРІ): у 71,4±17,1 % випадків проти 11,8±5,5% у дітей із рівнем 25(ОН)D >30 нг/мл (р=0,003). Рівень 25(OH)D був достовірно нижчим у дітей з гострим обструктивним ларингітом середнього ступеня тяжкості (Me=25,5; QR: 15,2; Q3=38,6) порівняно з дітьми із гострим обструктивним ларингітом легкого ступеня тяжкості (Me=43,2; QR: 30,8; 61,5), (р=0,0001). У дітей з рівнем 25(OH)D >40 нг/мл шанси на легкий перебіг гострого обструктивного ларингіту були в 7,5 раза вищими (OR=7,56; 95% СІ: 2,68–21,3).
Висновки. Майже 70% обстежених дітей із гострим обструктивним ларинготрахеїтом віком до 3 років мають дефіцит або недостатність вітаміну D. При зниженні рівня 25(ОН)D у сироватці крові <30 нг/мл збільшується частота ГРІ, зокрема гострого обструктивного ларингіту, підвищуються ризики тяжкого перебігу та розвитку повторних епізодів захворювань.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вітамін D, гострий обструктивний ларингіт, діти раннього віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ. (2012). Витамин-D-зависимая продукция антимикробных пептидов. Здоровье ребенка. 1 (36): 105—111.

2. Захарова ИН, Климов ЛЯ, Касьянова АН, Ягупова АВ, Курьянинова ВА, Долбня СВ, Батурин ВА, Бобрышев ДВ, Анисимов ГС,. Масальский СС, Болатчиев АД. (2017). Роль антимикробных пептидов и витамина D в формировании противоинфекционной защиты. Педиатрия. 96 (4): 171—177.

3. Квашнина ЛВ. (2013). Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей. Здоровье ребенка. 7 (50): 134—138.

4. Майданник ВГ. (2016). Гостра обструкція дихальних шляхів у дітей: сучасні принципи невідкладного лікування. Здоров`я України. 4 (39): 22.

5. Поворознюк ВВ, Плудовські П. (2014). Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування. Донецьк: Видавець Заславський О.Ю: 256.

6. Царькова СА. (2016). Острый стенозирующий ларинготрахеит у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 61 (1): 96—103.

7. Bjornson CL, Johnson DW. (2013). Croup in children. CMAJ. 185(15): 1317—23. https://doi.org/10.1503/cmaj.121645; PMid:23939212 PMCid:PMC3796596

8. Braegger C, Campoy C, Colomb V. et al. (2013). Vitamin D in the healthy European Peadiatric population. JPGN. 56(6): 692700. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31828f3c05; PMid:23708639

9. Ginde AA, Blatchford P, Breese K, Zarrabi L, Linnebur SA, Wallace JI, Schwartz RS.(2017). High-Dose Monthly Vitamin D for Prevention of Acute Respiratory Infection in Older Long-Term Care Residents: A Randomized Clinical Trial. J Am Geriatr Soc. 65(3):496—503. https://doi.org/10.1111/jgs.14679; PMid:27861708 PMCid:PMC5357189.

10. Holick MF, Binkley NC, Bishoff-Ferrari HA. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guidline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 96(7):1911—1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

11. Martineau AR, Jolliffe DA, Hooper RL, Greenberg L, Aloia JF, Bergman P, Dubnov-Raz G, Esposito S, Ganmaa D, Ginde AA, Goodall EC, Grant CC, Griffiths CJ, Janssens W, Laaksi I, Manaseki-Holland S, Mauger D, Murdoch DR, Neale R, Rees JR, Simpson S Jr, Stelmach I, Kumar GT, Urashima M, Camargo CA Jr. (2017). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ. 15;356: i6583. https://doi.org/10.1136/bmj.i6583; PMid:28202713 PMCid:PMC5310969.

12. Norman AW. (2012). The history of the discovery of vitamin D and its daughter steroid hormone. Ann Nutr Metab. 61(3):199—206. https://doi.org/10.1159/000343104; PMid:23183289.

13. Wacker M, Holick MF. (2013). Vitamin D — effects on skeletal and extra skeletal health and the need for supplementation. Nutrients. 5(1):111—48. https://doi.org/10.3390/nu5010111; PMid:23306192 PMCid:PMC3571641