• Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії
ua До змісту Повний текст статті

Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії

Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 74-80. doi 10.15574/SP.2021.113.74
Шадрін О. Г., Гайдучик Г. А., Горянська М. Г.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Шадрін ОГ, Гайдучик ГА, Горянська МГ. (2021). Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Сучасна педіатрія. Україна. 1(113): 7480. doi 10.15574/SP.2021.113.74.
Стаття надійшла до редакції 07.12.2020 р., прийнята до друку 12.02.2021 р.

Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії.
Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей віком від 4 місяців до 3 років з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками. Загально-клінічне обстеження передбачало оцінку фізичного та соматичного статусу (маса тіла, зріст, сон, апетит), стан шкіри та слизових оболонок, кісткової системи, внутрішніх органів, характеру та частоти випорожнень. Для оцінки забезпеченості вітаміном D дітей з гастроінтестинальною алергією використано кількісне визначення концентрації 25(ОН)D (25-гідроксикальциферолу) у сироватці крові на імунохімічному аналізаторі Architect 2000sr I «ABBOT» (США). Комплексне лікування основного захворювання передбачало коригування недостатності вітаміну D за допомогою препарату «Аквадетрим», що містить водний розчин холекальциферолу для перорального застосування, у дозі 2000 ОД/добу протягом 1 міс. До групи порівняння увійшло 20 дітей віком 12–24 міс із необтяженим індивідуальним і сімейним алергологічним анамнезом, що мали функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту (функціональний закреп, функціональна діарея, синдром метеоризму) і не застосовували препаратів вітаміну D. Данi клінічних і лабораторних досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині. Вірогідність відмінностей порівняльних показників визначено за допомогою критерію Стьюдента (t) і номінальних даних за допомогою точного критерію Фішера.
Результати та висновки. За результатами оцінки забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з ГІХА шляхом визначення сироваткових концентрацій 25-гідроксикальциферолу встановлено недостатність вітаміну D у 86,7% пацієнтів — середній показник 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Призначення водного розчину холекальциферолу (Аквадетрим) у дозі 2000 ОД на добу протягом 1 міс дітям із гастроінтестинальною харчовою алергією сприяло нормалізації концентрації 25-гідроксикальциферолу у сироватці крові 92,3% дітей. На тлі застосування препарату вітаміну D (Аквадетрим) не виявлено випадків погіршення гастроінтестинальних і шкірних проявів захворювання; препарат «Аквадетрим» переносився добре, без побічних реакцій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастроінтестинальні прояви харчової алергії, діти раннього віку, вітамін D.

ЛІТЕРАТУРА

1. Caubet JC, Szajewska H, Shamir R, Nowak-Wegrzyn A. (2017, Feb). Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in children. Pediatr Allergy Immunol. 28(1):6-17. https://doi.org/10.1111/pai.12659; PMid:27637372

2. Clark A, Mach N. (2016). Role of vitamin D in the hygiene hypothesis: the interplay between vitamin D, vitamin D receptors, gut microbiota,and immune response. (Report). Front Immunol. 7:627. https://doi.org/10.3389/fimmu.2016.00627

3. Errazuriz G, Lucero Y, Ceresa S, Gonzalez M, Rossel M, Vives A. (2016). Clinical characteristics and management of infants less than 1 year old suspected with allergy to cow's milk protein. Rev Chil Pediatr. 87(6):449-54. https://doi.org/10.1016/j.rchipe.2016.06.007; PMid:27634007

4. Gupta RS, Springston EE, Warrier MR, et al. (2011). The prevalence, severity and distribution of childhood food allergy in the United States. Pediatrics, 128(1):e9-17. https://doi.org/10.1542/peds.2011-0204; PMid:21690110

5. Holick MF, Binkley NC, Bischoff>Ferrari HA, et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin. Endocrinol Metab. 96: 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

6. Ho MHK, Wing WHS, Chang C. (2014). Clinical spectrum of food allergies: a comprehensive review. Clinical Reviews in Allergy and Immunology. 46(3):225-240. https://doi.org/10.1007/s12016-012-8339-6; PMid:23229594

7. Koletzko S, Heine RG, Grimshaw KE, et al. (2015). Non-IgE mediated cow's milk allergy in Euro Prevall. Allergy. 70(12):1679-80. https://doi.org/10.1111/all.12681; PMid:26769086

8. Kolokotroni O, Middleton N, Kouta C, Raftopoulos V, Yiallouros PK. (2015). Association of Serum Vitamin D with Asthma and Atopy in Childhood: Review of Epidemiological Observational Studies. Mini Rev Med Chem. 15(11): 881-899. https://doi.org/10.2174/1389557515666150519105541; PMid:25985951

9. Квашніна ЛВ. (2017). Вітамін D у різні періоди дитинства: що знаємо, що треба пам'ятати і що забути. Здоров'я України: 29–31.

10. Lopez-Gonzalez D, Mendez-Sanchez L, Guagnelli MA, Clark P. (2015). Vitamin D deficiency in childhood: an opportunity for prevention. Bol Med Hosp Infant Mex. 72(4): 225-234. https://doi.org/10.1016/j.bmhimx.2015.01.011; PMid:29421141

11. Murano A, Werfel T, Hoffmann-Sommergruber K, et al. (2014, Aug). EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 69(8):1008-25. https://doi.org/10.1111/all.12453; PMid:24888964

12. Nowak-Wegrzyn A, Chehade M, Groetch ME, Spergel JM, Wood RA, Allen K, et al. (2017). International consensus guidelines for the diagnosis and management of food protein-induced enterocolitis syndrome: Executive summary – Workgroup Report of the Adverse Reactions to Foods Committee, American Academy of Allergy Asthma & Immunology. J Allergy Clin Immunol. 139(4):1111-26.

13. Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, Muraro A, Werfel T, Cardona V, et al. (2014, Jan). On behalf of the EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 69(1):62-75. https://doi.org/10.1111/all.12305; PMid:24205824

14. Pae M, Wu D. (2017). Nutritional modulation of age-related changes in the immune system and risk of infection. Nutr Res. 41:14-35. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2017.02.001; PMid:28577789

15. Palmer MT, Lee YK, Maynard CL, et al. (2011). Lineage-specific effects of 1,25-dihydroxyvitamin D(3) on the development of effector CD4 T cells. J Biol Chem. 286:997. https://doi.org/10.1074/jbc.M110.163790; PMid:21047796 PMCid:PMC3020784

16. Poole A, Song A, Brown H, Hart P H. (2018, Jul). Cellular and molecular mechanisms of vitamin D in food allergy. J Cell Mol Med. 22(7):3270-3277. https://doi.org/10.1111/jcmm.13607; PMid:29577619 PMCid:PMC6010899

17. Prescott SL, Pawankar R, Allen KJ, et al. (2013). A golabl survey of changing patterns of food allergy burden in children. World Allergy Organization Journal. 6(21). https://doi.org/10.1186/1939-4551-6-21; PMid:24304599 PMCid:PMC3879010

18. Science M, Maguire JL, Russell ML, Smieja M, Walter SD, Loeb M ls in rural Canadian children. Paediatr Child Health. 22(3): 125-129. https://doi.org/10.1093/pch/pxx007; PMid:29479197 PMCid:PMC5804950

19. Tolppanen AM, Sayers A, Granell R, Fraser WD, Henderson J, Lawlor DA. (2013). Prospective association of 25-hydroxyvitamin d3 and d2 with childhood lung function, asthma, wheezing, and flexural dermatitis. Epidemiol. 24(2): 310-319. https://doi.org/10.1097/EDE.0b013e318280dd5e; PMid:23377091