Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 3(123): 33-37. doi 10.15574/SP.2022.123.33
Лісецька І. С.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС. (2022). Стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3(123): 33-37. doi 10.15574/SP.2022.123.33.
Стаття надійшла до редакції 11.01.2022 р., прийнята до друку 16.04.2022 р.

Вплив паління на організм людини є багатофакторним, зумовленим хімічними канцерогенами, іонізуючою радіацією, термічною, токсичною, подразнювальною та загальнорезорбційною дією. Тому вивчення впливу паління на стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку є актуальним.
Мета – вивчити вплив шкідливої звички паління на стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку.
Матеріали та методи. Вивчено стоматологічний статус 114 осіб підліткового та юнацького віку (від 15 до 24 років), яких поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; до ІІ групи – 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOS); до ІV групи – 43 особи без шкідливої звички паління. Встановлено поширеність захворювань тканин пародонту, індекс OHI-S, індекс РМА, індекс РВІ.
Результати. Виявлено, що поширеність захворювань тканин пародонту в середньому становила 72,36%. Індекс OHI-S в обстежених І групи дорівнював 1,77±0,02 бала, в обстежених ІІ групи – 1,53±0,01 бала, в обстежених ІІІ групи – 1,46±0,02 бала, в обстежених ІV групи – 0,87±0,03 бала. Індекс РМА в осіб І групи становив 38,6±3,26%, в осіб ІІ групи – 33,7±2,52%, в осіб ІІІ групи – 31,6±1,84%, в осіб ІV групи – 22,8±2,73%. Індекс кровоточивості РВІ в осіб І групи дорівнював 1,18±0,02 бала, в осіб ІІ групи – 1,43±0,03 бала, в осіб ІІІ групи – 1,39±0,02 бала, в осіб ІV групи – 1,27±0,01 бала.
Висновки. Під час дослідження встановлено негативний вплив шкідливої звички паління на стан тканин пародонту осіб підліткового та юнацького віку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, поширеність захворювань тканин пародонту, індекс гігієни OHI-S, РМА, РВІ, паління.

Література:
1. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

2. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение – как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

3. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

4. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

5. Джиано Р. (2015). Диагностика и лечение заболеваний пародонта: книга. М.: Азбука: 739.

6. Герберт ВФ. (2014). Пародонтология. М: Издательство «Медпресс-информ»: 548.

7. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

8. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. 2: 328.

9. Ільчишин МП, Фурдичко АІ, Бариляк АЯ, Федун ІР, Ган ІВ. (2020). Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота. Український журнал медицини, біології та спорту. 5, 6 (28): 247-251. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.247

10. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

11. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

12. Lamont RJ, Hajishengallis GN, Jenkinson HF. (2014). Oral microbiology and immunology. United Kingdom: 531. https://doi.org/10.1128/9781555818906

13. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

14. Mayo Clinic. (2014). Periodontal disease. More than just gums. 32 (10): ZE01-4.

15. Miech R, Johnston L, O'Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

16. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

17. Savichuk NO. (2021). Oral microbiome and its role in maintaining general and dental health. Medical newspaper «Health of Ukraine of the 21st century». 25 (4): 497. URL: http://health-ua.com/article/64438-mkrobom-porozhnini-rota–tajogo-rol-updtrimann-zagalnogo-jstomatologchnogo-.

18. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

19. Сідельникова ЛФ, Ревенок БА, Мялківський КО. (2016). Гігієнічні і психологічні аспекти підвищення ефективності лікування запальних захворювань пародонта у молоді. Профілактична та дитяча стоматологія. 2 (15): 5-9.

20. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53-59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

21. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.