Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.4(88): 44-51; doi 10.15574/PP.2021.88.44.
Гребініченко Г. О., Гордієнко І. Ю., Лук'янова І. С., Дзюба О. М., Медведенко Г. Ф.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Г.О. Гребініченко, І.Ю. Гордієнко, І.С. Лук'янова, О.М. Дзюба, Г.Ф. Медведенко (2021). Стан провізорних органів у плодів при вітальних та летальних аномаліях (огляд літератури). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(88): 44-51; doi 10.15574/PP.2021.88.44.
Стаття надійшла до редакції 22.07.2020 р.; прийнята до друку 07.12.2021 р.

Провізорні органи (плацента, пуповина, амніотичні мембрани, навколоплідні води) відіграють значну роль під час вагітності. Їх нормальний морфо-функціональний стан є важливою умовою нормального розвитку і задовільного стану плода, неускладненого перебігу вагітності. Вроджені вади розвитку і хромосомні аномалії є одними з основних причин перинатальної захворюваності та смертності. Для плодів із вадами розвитку порушення функції провізорних органів (ПО) можуть стати критичними і вплинути на виживання. Експертна коректна оцінка ПО під час комплексного пренатального обстеження може стати діагностичним і прогностичним інструментом у системі заходів спеціалізованої допомоги плодам як пацієнтам та новонародженим для оптимізації системи пренатальної диспансеризації.
За результатами проведеного аналітичного огляду праць визначено, що існують певні закономірності стану ПО при патології в плода, а це потребує змін тактики пренатального спостереження та розродження. Варіативність морфологічних / ультразвукових проявів і клінічних наслідків ускладнює встановлення діагнозу й прийняття рішень щодо ведення пацієнтів у конкретних випадках. Необхідні подальші дослідження, що дадуть змогу оптимізувати протоколи ультразвукових оглядів та прогнозувати перинатальні ускладнення при патології ПО у плодів із нормальним розвитком і вродженими вадами розвитку.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пренатальна діагностика, провізорні органи, плацента, пуповина, амніотична мембрана, амніотична рідина, вітальні та летальні вроджені вади розвитку, перинатальні наслідки, плід.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdalla N, Bachanek M, Trojanowski S et al. (2014). Placental tumor (chorioangioma) as a cause of polyhydramnios: a case report. Int J Womens Health. 6: 955-959. https://doi.org/10.2147/IJWH.S72178; PMid:25429242 PMCid:PMC4242403

2. Alfirevic Z, Tang AW, Collins SL et al. (2016). Pro forma for ultrasound reporting in suspected abnormally invasive placenta (AIP): an international consensus: Ad hoc international AIP expert group. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 47 (3): 276-278. https://doi.org/10.1002/uog.15810; PMid:26564315

3. Benirschke K, Kaufmann P, Baergen R. (2006). Pathology of the Human Placenta. 5th edition. Springer, New York: 1069.

4. Berg C, Gembruch O, Gembruch U et al. (2009). Doppler indices of the middle cerebral artery in fetuses with cardiac defects theoretically associated with impaired cerebral oxygen delivery in utero: is there a brain-sparing effect? Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. 34 (6): 666-672. https://doi.org/10.1002/uog.7474; PMid:19953563

5. Bosselmann S, Mielke G. (2015). Sonographic Assessment of the Umbilical Cord. Geburtshilfe und Frauenheilkunde. 75 (8): 808-818. https://doi.org/10.1055/s-0035-1557819; PMid:26366000 PMCid:PMC4554503

6. Cunha Castro EC, Popek E. (2018). Abnormalities of placenta implantation. APMIS. 126 (7): 613-620. https://doi.org/10.1111/apm.12831; PMid:30129132

7. Dolk H, Loane M, Garne E. (2011). Congenital Heart Defects in Europe Prevalence and Perinatal Mortality, 2000 to 2005. Circulation. 123: 841-849. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.958405; PMid:21321151

8. Dubiel M, Breborowicz GH, Marsal K, Gudmundsson S. (2000). Fetal adrenal and middlecelebral artery Doppler velosimetry in high-risk pregnancy. Ultrasoud in Obstetrics and Gynecology. 16 (5): 414-418. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2000.00278.x; PMid:11169324

9. Ebbing C, Kiserud T, Johnsen SL et al. (2013). Prevalence, Risk Factors and Outcomes of Velamentous and Marginal Cord Insertions: A Population-Based Study of 634, 741 Pregnancies. PLoS ONE. 8 (7): e70380. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0070380; PMid:23936197 PMCid:PMC3728211

10. Elsayes KM, Trout AT, Friedkin AM et al. (2009). Imaging of the placenta: a multimodality pictorial review. Radiographics: A Review Publication of the Radiological Society of North America, Inc. 29 (5): 1371-1391. https://doi.org/10.1148/rg.295085242; PMid:19755601

11. Fadl S, Moshiri M, Fligner CL et al. (2017). Placental Imaging: Normal Appearance with Review of Pathologic Findings. RadioGraphics. 37 (3): 979-998. https://doi.org/10.1148/rg.2017160155; PMid:28493802

12. Гордиенко ИЮ, Сопко НІ, Луценко СВ, Арчакова ТН. (1993). Ультразвуковая диагностика гемангиом плаценты, патологии пуповины и их связь с нарушением развития плода. Ультразвуковая перинатальная диагностика. (2,3): 25–27.

13. Gratacos EA. (2007). Classification system for selective intrauterine growth restriction in monochorionic pregnancies according to umbilical artery Doppler flow in the smaller twin. Gratacos E et al. Ultrasound Obstet. Gynecol. (30): 28-34. https://doi.org/10.1002/uog.4046; PMid:17542039

14. Hammad IA, Blue NR, Allshouse AA et al. (2020). Umbilical Cord Abnormalities and Stillbirth. NICHD Stillbirth Collaborative Research Network Group. Obstet Gynecol. 135 (3): 644-652. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003676; PMid:32028503 PMCid:PMC7036034

15. Hasegawa J, Matsuoka R, Ichizuka K et al. (2006). Velamentous cord insertion into the lower third of the uterus is associated with intrapartum fetal heart rate abnormalities. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology. 27 (4): 425-429. https://doi.org/10.1002/uog.2645; PMid:16479618

16. Houlihan OA, O'Donoghue K. (2013). The natural history of pregnancies with a diagnosis of Trisomy 18 or Trisomy 13; a retrospective case series. BMC Pregnancy and Childbirth. 13 (1): 209. https://doi.org/10.1186/1471-2393-13-209; PMid:24237681 PMCid:PMC3840564

17. Jauniaux E, Hustin J. (1998). Chromosomally abnormal early ongoing pregnancies: correlation of ultrasound and placental histological findings. Human Pathology. 29 (11): 1195-1199. https://doi.org/10.1016/S0046-8177(98)90245-3

18. Khalil A, Rodgers M, Baschat A, Bhide A, Gratacos E, Hecher K, Kilby MD, Lewi L, Nicolaides KH, Oepkes D, Raine-Fenning N, Reed K, Salomon LJ, Sotiriadis A, Thilaganathan B, Ville Y. (2016). ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in twin pregnancy. Ultrasound Obstet Gynecol. 47: 247-263. https://doi.org/10.1002/uog.15821; PMid:26577371

19. Kohari KS, Roman AS, Fox NS et al. (2012). Persistence of placenta previa in twin gestations based on gestational age at sonographic detection. J Ultrasound Med. 31: 985-989. https://doi.org/10.7863/jum.2012.31.7.985; PMid:22733846

20. Lakovschek IC, Streubel B, Ulm B. (2011). Natural outcome of trisomy 13, trisomy 18, and triploidy after prenatal diagnosis. American Journal of Medical Genetics Part A. 155 (11): 2626-2633. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.34284; PMid:21990236

21. Loosa RJF, Deroma C, Deroma R, Vlietinck R. (2001). Birthweight in live-born twins: the infuence of the umbilical cord insertion and fusion of placentas. British Journal of Obstetrics and Gynaecology. 108: 943-948. https://doi.org/10.1016/S0306-5456(01)00220-0

22. Лукьянова ИС, Труба ЯП, Медведенко ГФ, Жадан ЕД, Иванова ЛА. (2015). Аномалии дуги аорты: проблемы пренатальной и постнатальной тактики. Перинатология и педиатртя. 2 (62): 16–21. https://doi.org/10.15574/PP.2015.62.16.

23. Лукьянова ИС, Медведенко ГФ, Журавель ИА, Тарасюк БА, Иванова ЛА. (2016). Пренатальные и постнатальные параллели при критических врожденных пороках сердца у плода. Акушерство, гінекологія, генетика. 3 (2): 31–38.

24. Massalska D. (2020). Maternal complications in molecularly confirmed diandric and digynic triploid pregnancies: single institution experience and literature review. Archives of Gynecology and Obstetrics: 7. https://doi.org/10.1007/s00404-020-05515-4; PMid:32219520 PMCid:PMC7181501

25. Милованов АП. (2019). Цитотрофобластическая инвазия — важнейший механизм плацентации и прогрессии беременности. Архив патологии. 81 (4): 5–10. https://doi.org/10.17116/patol2019810415; PMid:31407711

26. Nagamatsu T, Kamei Y, Yamashita T, Fujii T, Kozuma S. (2014). Placental abnormalities detected by ultrasonography in a case of confined placental mosaicism for trisomy 2 with severe fetal growth restriction. J Obstet Gynaecol Res. 40 (1): 279-283. https://doi.org/10.1111/jog.12145; PMid:24033883

27. Nayeri UA, West AB, Nardini HKG et al. (2012). Systematic review of sonographic findings of placental mesenchymal dysplasia and subsequent pregnancy outcome. Ultrasound Obstet Gynecol: 10. https://doi.org/10.1002/uog.12359; PMid:23239538

28. Некрасова ЕС. (2009). Многоплодная беременность. 1-е изд. Москва: Реал Тайм: 144.

29. Nyberg DA, McGahan JP, Pretorius DH, Pilu G. (2003). Diagnostic imaging of fetal anomalies. Philadelphia, Lippincott Williams & Wilkins: 1102.

30. Overton TG, Denbow ML, Duncan KR, Fisk NM. (1999). First trimester cord entanglement in monoamniotic twins. Ultrasound Obstet Gynecol. 13: 140-142. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.1999.13020140.x; PMid:10079495

31. Pinar H, Carpenter M. (2010). Placenta and umbilical cord abnormalities seen with stillbirth. Clinical Obstetrics and Gynecology. 53 (3): 656-672. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181eb68fe; PMid:20661050

32. Ples L, Sima RM, Moisei C et al. (2017). Abnormal ultrasound appearance of the amniotic membranes – diagnostic and significance: a pictorial essay. Medical Ultrasonography. 19 (2): 211. https://doi.org/10.11152/mu-844; PMid:28440356

33. Quintero RA. (1999). Staging of twin$twin transfusion syndrome. J Perinatol. 19: 550-555. https://doi.org/10.1038/sj.jp.7200292; PMid:10645517

34. Rabie N, Magann E, Steelman S et al. (2017). Oligohydramnios in complicated and uncomplicated pregnancy: a systematic review and meta-analysis: Oligohydramnios in complicated and uncomplicated pregnancy. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 49 (4): 442-449. https://doi.org/10.1002/uog.15929; PMid:27062200

35. Радзинский ВЕ, Милованов АП. (2004). Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности. Москва: медицинское информационное агентство: 393.

36. Rocha A, Rodrigues M do C, Braga J. (2017). Umbilical Cord Hemangioma with Pseudocyst: An Exceptional Finding. Acta Medica Portuguesa. 30 (9): 662. https://doi.org/10.20344/amp.9274; PMid:29025535

37. Sadler TW. (2012). Medical Embryology. Langman's. 12th ed. Lippincott Williams & Wilkins. Wolters Kluwer: Baltimore, Philadelphia: 400.

38. Shah SI, Dyer L, Stanek J. (2018). Placental Histomorphology in a Case of Double Trisomy 48, XXX,+18. Case Reports in Pathology. 2 (4): 1-5. https://doi.org/10.1155/2018/2839765; PMid:29707399 PMCid:PMC5863320

39. Sherer DM, Dalloul M, Ward K et al. (2017). Coexisting true umbilical cord knot and nuchal cord: possible cumulative increased risk of adverse perinatal outcome: Coexisting true umbilical cord knot and nuchal cord: possible cumulative increased risk of adverse perinatal outcome. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 50 (3): 404-405. https://doi.org/10.1002/uog.17389; PMid:27997052

40. Сидорова ИС, Макаров ИО. (2005). Клинико-диагностические аспекты фетоплацентарной недостаточности. Москва: Мед. информ. агенство: 296.

41. Сопко НІ. (2002). Оценка ультразвуковых критериев патологии экстраэмбриональных структур у беременных женщин группы высокого риска. Репродуктивное здоровье женщины. 2: 147–151.

42. Stanek J. (2016). Association of coexisting morphological umbilical cord abnormality and clinical cord compromise with hypoxic and thrombotic placental histology. Virchows Archiv. 468 (6): 723-732. https://doi.org/10.1007/s00428-016-1921-1; PMid:26983702

43. Thilaganathan B. (2017). Placental syndromes: getting to the heart of the matter. Ultrasound Obstet Gynecol. 49: 7-9. https://doi.org/10.1002/uog.17378; PMid:28067440

44. Tworetzky W, McElhinney DB. (2009). In Utero Valvuloplasty for Pulmonary Atresia With Hypoplastic Right Ventricle: Techniques and outcomes. Pediatrics. 124: 510-518. https://doi.org/10.1542/peds.2008-2014; PMid:19706566 PMCid:PMC4235279

45. Vahanian SA, Lavery JA, Ananth CV et al. (2015). Placental implantation abnormalities and risk of preterm delivery: a systematic review and metaanalysis. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 213 (4): S78-S90. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.058; PMid:26428506

46. Volante E, Gramellini D, Moretti S et al. (2004). Alteration of the amniotic fluid and neonatal outcome. Acta Bio$Medica: Atenei Parmensis. 75 (1): 71-75.

47. WHO. (2021). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http%3a%2f%2fid.who.int%2ficd%2fentity%2f714000734.

48. Woodward PG, Kennedy A, Sohaey R et al. (2005). Diagnostic imaging – obstetrics: Altona, Amirsys: 1000.