Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 12-16. doi: 10.15574/PP.2024.97.12
Прилуцька А. Б., Авраменко С. О., Мартинова Л. І., Кісіленко О. Л., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Прилуцька АБ, Авраменко СО, Мартинова ЛІ, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Стан місцевого імунітету в породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в умовах війни. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 12-16. doi: 10.15574/PP.2024.97.12.
Стаття надійшла до редакції 21.12.2023 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.
Мета – вивчити показники місцевого імунітету в рані породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в умовах війни, це дасть змогу поліпшити терапію ранової інфекції в даний час.
Матеріали та методи. Дослідили місцевий імунітет у рані в 66 породілей із інфікованими ранами під час війни (І група) та порівняли з показниками місцевого імунітету в рані 76 породілей з інфікованими ранами в мирних умовах (ІІ група) за шість років до 2022 року. Додатково для визначення особливостей перебігу ранового процесу обстежено 15 здорових породілей – клінічна ремісія (ІІІ група). Для вивчення місцевого імунітету визначали кількість імунокомпетентних клітин і фагоцитарну активність у біоптатах із ран, фіксованих імуноглобулінів у мазках-відбитках за допомогою прямого імунофлуоресцентного методу. З використанням пакету прикладних програм «Microsoft Exсel 5.0» та за допомогою стандартної версії «Statistica 8.0» проводили статистичну обробку даних. Різницю показників при Р<0,05 вважали статистично вірогідною.
Результати та висновки. В обстежених породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в умовах війни за стресового впливу спостерігається більше пригнічення місцевого імунітету, ніж у породілей із цією патологією в мирний час, яке виражається в недостатній міграції імунокомпетентних клітин у вогнище запалення рани, особливо В-лімфоцитів, у переважанні в мазках-відбитках плазмоцитів-продуцентів імуноглобулінів класів M і G, які обумовлюють посилення запалення, пригнічення репаративних процесів у рані, прогресування гнійно-запального процесу з ризиком виникнення септичних ускладнень під час воєнного стану, що обумовлює корекцію терапії гнійних ран в акушерській практиці під час війни.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: імунітет, місцевий імунітет, гнійні рани в акушерстві, післяпологові гнійно-септичні ускладнення, породілля, рана.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраменко НВ. (2014). Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин как ведущий фактор формирования трубно-перитонеального бесплодия. Запорожский медицинский журнал. 4: 63-68.

2. Дзісь НП. (2014). До питання порушення репродуктивної функції у жінок із гінекологічною патологією запального та незапального генезу. Biomedical and biosocial anthropology. 23: 239-243.

3. Fettke F, Schumacher A, Canellada A, Toledo N, Bekeredjian-Ding I, Bondt A et al. (2016, Dec 8). Maternal and Fetal Mechanisms of B Cell Regulation during Pregnancy: Human Chorionic Gonadotropin Stimulates B Cells to Produce IL-10 While Alpha-Fetoprotein Drives Them into Apoptosis. Front Immunol. 7: 495. https://doi.org/10.3389/fimmu.2016.00495; PMid:28008329 PMCid:PMC5144100

4. Филипюк ДО. (2016). Хронічні вірусні захворювання як причина запальних процесів жіночих статевих органів та безпліддя. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 106-110.

5. Химич ТЮ. (2014). Применение бета-глюканов в качестве иммуномодулирующей терапии у часто и длительно болеющих пациентов. Современная педиатрия. 5: 106-110. doi: 10.15574/SP.2014.61.106.

6. Гусєв АЄ. (2023). Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 35-43.

7. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

8. Ozel A, Alici Davutoglu E, Yurtkal A, Madazli R. (2020). How do platelet-to-lymphocyte ratio and neutrophil-to-lymphocyte ratio change in women with preterm premature rupture of membranes, and threaten preterm labour? J Obstet Gynaecol. 40(2): 195-199. https://doi.org/10.1080/01443615.2019.1621807; PMid:31475592

9. Pei C, Kim Y, Baek K. (2019). Pathogenetic factors involved in recurrent pregnancy loss from multiple aspects.Obstet Gynecol Sci. 62(4): 212-223. https://doi.org/10.5468/ogs.2019.62.4.212; PMid:31338338 PMCid:PMC6629979

10. Передерий ВГ, Земсков АМ, Бычкова НГ, Земсков ВМ. (1995). Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений. К.: Здоров’я: 212.

11. Pogribna A, Haran B, Starosyla D, Rybalko S, Deryabin O, Syvak V, Govsieiev D. (2023). Both Maternal and Newborn IgMs Inhibit Transmissible Gastroenteritis Virus Internalization in LLC-PK1 Cells. Mikrobiolohichnyi Zhurnal. 85(2): 60-74. https://doi.org/10.15407/microbiolj85.02.060

12. Прилуцька АБ. (2003). Порівняльна оцінка методів лікування гнійних ран в акушерській практиці. Дисертація … кандидата медичних наук. Київ: 170.

13. Прилуцкая АБ, Товстановская ВА. (2021). Перспективы использования β-глюканов в акушерско-гинекологической практике на современном этапе. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 6: 746-754.

14. Романенко ТГ, Кротик ОМ, Мітіна ОЛ. (2019). Репродуктивне здоров’я подружньої пари з урогенітальними інфекціями в анамнезі. Здоровье женщины. 4 (140): 82-91. https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.82

15. Ромащенко ОВ, Яковенко ЛФ, Мироненко НО. (2015). Запальні захворювання органів малого таза у сексуально активних дівчат-підлітків як причина порушення репродуктивної функції у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 6 (102): 167-171. doi: 10.15574/HW.2015.102.167.

16. Schumacher A, Costa SD, Zenclussen AC. (2014, May 8). Endocrine factors modulating immune responses in pregnancy. Front Immunol. 5: 196. PMID: 24847324; PMCID: PMC4021116. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00196

17. Sel G. (2020). Perinatal Infections. In: Pract. Guid. to Oral Exams Obstet. Gynecol. Springer International Publishing. Cham: 45-50. https://doi.org/10.1007/978-3-030-29669-8_7

18. Shahshahan Z, Hashemi L. (2014). Maternal serum cytokines in predicting preterm labour and response to tocolytic therapy in preterm labour women. Adv Biomed Res. 3: 126. https://doi.org/10.4103/2277-9175.133243; PMid:24949297 PMCid:PMC4063106

19. Thinkhamrpop J, Hofmeyr J, Adetoro O, Lumbiganon P, Ota E. (2015). Antibiotic prophylaxis during the second and third trimester to reduce adverse pregnancy outcomes and morbidity. Cochrane Database Syst Rev. 26; 1: CD002250. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002250.pub2

20. Толстанова ГО. (2018). Патологія ендометрія у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією: діагностика та тактика лікування безпліддя. Дис. … канд. мед. наук. К.

21. Вернер ІЄ. (2018). Державна служба статистики України. За редакцією І.Є. Вернера. К: 241.

22. Загородня О, Моцюк Ю, Амерханова Т. (2023). Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285769

23. Жилка НЯ, Щербівська ОС, Нецкар ІП. (2023). Ситуаційний аналіз проблем материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення. Репродуктивне здоров'я жінки. 4: 7-13. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285759

24. Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Ярощук ОБ, Павлюченко КС, Говсєєв ДО. (2023). Стан загального імунітету в породілей із гнійними ранами під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 44-49. https://doi.org/10.15574/PP.2023.96.44.