- Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом
Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом
Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 45-52. doi 10.15574/SP.2021.113.45
Шевченко Н. С.1,2, Богмат Л. Ф.2,1, Хаджинова Ю. В.2,1
1Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
2ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
Для цитування: Шевченко НС, Богмат ЛФ, Хаджинова ЮВ. (2021). Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Сучасна педіатрія. Україна. 1(113): 45-52. doi 10.15574/SP.2021.113.45.
Стаття надійшла до редакції 17.11.2020 р., прийнята до друку 29.01.2021 р.
Одним із частих і високоінвалідизуючих станів, що супроводжують розвиток ревматичних захворювань (РЗ), у тому числі ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА), є остеопенія (остеопенічний синдром) та остеопороз (ОП). Зміни вимог до діагностики та лікування дітей із ЮІА згідно зі стратегією терапії до досягнення мети (treat to target) сприяли зменшенню частоти розвитку та проявів ОП у пацієнтів із РЗ. Стан кісткової тканини в дітей, хворих на ЮІА, на тлі сучасної терапії та за умови значного поширення дефіциту вітаміну D потребує подальшого вивчення.
Мета — вивчити мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у дітей з ЮІА при сучасному менеджменті захворювання і визначити несприятливі чинники розвитку ОП серед клінічних ознак.
Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей з ЮІА віком від 7 до 17 років, переважно жіночої статі (77,1%), з оліго- (25,7%), полі- (60,0%) і недиференційованим (14,3%) варіантом, 53,4% з яких ще не отримували базисної терапії. У всіх пацієнтів вивчено МЩКТ методом двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії на кістковому денситометрі Explorer QD W (Hologic), рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ), 25-гидроксивітаміну D [25(OH)D], загального та іонізованого кальцію й фосфору в сироватці крові. Контрольну групу становили 12 практично здорових одноліток із нормальним рівнем 25(OH)D.
Результати. Середній рівень вітаміну D у сироватці крові дітей основної групи становив 20,41±1,35 нг/мл, що було вірогідно нижчим, ніж у групі контролю (30,03±2,53 нг/мл, р<0,05), частота знижених показників вмісту вітаміну D досягала 88,57%. Вміст кальцію і фосфору крові не мав відхилень від нормативних значень, незважаючи на поширений дефіцит вітаміну D. 98,37% пацієнтів мали нормальні значення ПТГ, середній рівень його в крові становив 30,43±0,90 пг/мл. Вміст ПТГ був найбільшим при недиференційованому артриті (34,33±1,80 пг/мл), найнижчим — при олігоартикулярному варіанті (28,36±1,43 пг/мл, p<0,05). Концентрація ПТГ корелювала із рівнем вітаміну D (r=-0,41; p<0,05) та не залежала від статі пацієнтів і активності хвороби. Частота знижених показників МЩКТ була 28,57% обстежених дітей. Поширеність остеопенії була однаковою при різних варіантах артриту та не залежала від статі й віку пацієнтів, позитивності за ревматоїдним фактором. Достовірно частіше остеопенічний синдром виявлявся при АНА-позитивному ЮІА, ніж при АНА-негативному варіанті (46,15% проти 18,18%; рϕ<0,05). Стан кісткової тканини (критерій Z) залежав від індексу маси тіла — ІМТ (r=0,33; p<0,05), активності захворювання за шкалою JADAS (r=0,35; p<0,04), кількості активних суглобів (r=0,34; p<0,05); рівня АНА (r=-0,34; p<0,05). У групі дітей з остеопенічним синдромом МЩКТ корелювала з тривалістю хвороби (r=-0,67; p<0,05), кількістю активних суглобів (r=-0,62; p<0,05), рівнем фосфору в крові (r=0,74; p<0,05) та сумою балів за шкалою JADAS (r=0,59; p<0,05). У групі дітей зі збереженою МЩКТ спектр кореляційних зв'язків доповнювався показниками статусу вітаміну D (r=-0,33; p<0,05) та величиною ІМТ (r=-0,40; p<0,05).
Висновки. У дітей з ЮІА частота остеопенії дорівнює 28,57% за наявності вітамін D-дефіцитного стану у 88,57% пацієнтів, збереженому рівні загального кальцію, фосфору та ПТГ у крові. Зниження МЩКТ на початкових етапах захворювання асоціюється з більш молодшим віком пацієнтів і віком дебюту захворювання, зростанням поширеності суглобового синдрому, показників запальної та серологічної активності хвороби, концентрації іонізованого кальцію та фосфору в крові, рівня ПТГ та зменшенням вмісту вітаміну D (р<0,001).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мінеральна щільність кісток, ювенільний ідіопатичний артрит, остеопенія, 25-ОН-вітамін D, паратиреоїдний гормон.
ЛІТЕРАТУРА
1. Buckley L, Guyatt G, Fink HA et al. (2017). American College of Rheumatology Guideline for the Prevention and Treatment of Glucocorticoid-Induced Osteoporosis. Arthritis & Rheumatology. 69 (8): 1521-1537. https://doi.org/10.1002/art.40137; PMid:28585373
2. Cheng TT, Yu SF, Su FM et al. (2018). Anti-CCP-positive patients with RA have a higher 10-year probability of fracture evaluated by FRAX(R): a registry study of RA with osteoporosis/fracture. Arthritis Res Ther. 20: 16. https://doi.org/10.1186/s13075-018-1515-1; PMid:29382355 PMCid:PMC5791167
3. Cranney AB, McKendry RJ, Wells G et al. (2011). The effect of low dose methotrexate on bone density. The Journal of Rheumatology. 28 (11): 2395-2399.
4. Finch SL, Rosenberg AM, Vatanparast H. (2018, May 16). Vitamin D and juvenile idiopathic arthritis. Pediatr Rheumatol Online J. 16 (1): 34. https://doi.org/10.1186/s12969-018-0250-0; PMid:29769136 PMCid:PMC5956785
5. Франке Ю, Рунге Г. (1995). Остеопороз: Пер с нем. М Медицина: 304.
6. Jia Feng Chen, Chung Yuan Hsu, Shan Fu Yu et al. (2020). The impact of long-term biologics/target therapy on bone mineral density in rheumatoid arthritis: a propensity score-matched analysis. Rheumatology. 59: 2471-2480. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez655; PMid:31984422 PMCid:PMC7449814
7. Kanis JA. (1997). Osteoporosis. London: Blackwell Healthcare Communication Ltd: 259.
8. Костюріна ГМ, Шевченко НС. (1999). Особливості проявів остеопенічного синдрому у дітей та підлітків з різними формами ревматоїдного артриту. Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. 2: 23 27.
9. Костюрина ГН, Шевченко НС. (2005). Клинико-патогенетическая характеристика остеопении при системных заболеваниях соединительной ткани у детей и подростков. Рос. педиатр. журнал. 4: 22–26.
10. Коваленко ВН, Борткевич ОП, Головков ЮЖ. (1996). Влияние гормональной терапии на развитие остеопороза. Актуальнi проблеми герiартричної ортопедiї: збiрник матерiалiв наук.-практ. конф. Київ: Логос: 37.
11. Крисюк АП, Кiнчая Полiщук ТА, Гайко ОГ. (1997). Остеопороз у дiтей та пiдлiткiв (класифiкацiя, дiагностика, лiкування). Остеопороз: епiдемiологiя, клiнiка, дiагностика, профiлактика та лiкування: збiрник матерiалiв ІІ Укр.наук.-практ. конф. К, Iнститут геронтологiї АМН України: 60–62.
12. Maruotti N, Corrado A, Cantatore F. (2014). Osteoporosis and rheumatic diseases. Reumatismo. 66 (2): 125-135. https://doi.org/10.4081/reumatismo.2014.785; PMid:25069494
13. Марушко ТВ, Голубовська ЮЄ. (2019). Забезпеченість вітаміном D та мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит. Здоровье ребенка. 14 (1): 13–18.
14. Марушко ТВ, Голубовська ЮЄ. (2019). Чи можливо передбачити остеопенію у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит? Zdorov'e Rebenka. 14 (7): 397–402. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.7.2019.184618
15. Марушко ТВ. (2006). Ювенільний ревматоїдний артрит: особливості діагностики та лікування: дис д-ра мед. наук: 14.01.10. Національний медичний ун-т ім. О.О. Богомольця: К.
16. Munekata RV, Terreri MT, Peracchi OA et al. (2013, Jan). Serum 25-hydroxyvitamin D and biochemical markers of bone metabolism in patients with juvenile idiopathic arthritis. Braz J Med Biol Res. 46 (1): 98-102. https://doi.org/10.1590/1414-431X20122477; PMid:23314341 PMCid:PMC3854350
17. Насонов ЕЛ, Скрипникова ИА, Насонова ВА. (1997). Остеопороз: ревматологические перспективы. Терапевт архив. 69 (5): 5–9.
18. Панафидина ТА, Кондратьева ЛВ, Герасимова ЕВ и др. (2014). Коморбидность при ревматоидном артрите. Научно-практическая ревматология. 52 (3): 283–289.
19. Поворознюк ВВ. (1997). Вiковi особливостi стану губчастої кiсткової тканини у жителiв України: данi ультразвукової денситометрiї. Журн АМН України. 3 (1): 127–133.
20. Поворознюк ВВ, Подрушняк ЕП, Орлова ЕВ и др. (1995). Остеопороз на Украине. К: Институт геронтологии АМН Украины: 48.
21. Raterman HG, Lems WF. (2019). Pharmacological Management of Osteoporosis in Rheumatoid Arthritis Patients: A Review of the Literature and Practical Guide. Drugs Aging. 36: 1061-1072. https://doi.org/10.1007/s40266-019-00714-4; PMid:31541358 PMCid:PMC6884430
22. Rusu TE, Murgu A, Moraru E et al. (2008, Jan Mar). Osteopenia in children with juvenile idiopathic arthritis. Article in Romanian. Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. 112 (1): 88-93.
23. Shevchenko N, Khadzhynova Y. (2019). Juvenile idiopathic arthritis and vitamin D status in Ukrainian patients. Georgian medical news. 294: 88-91 EID: 2-s2.0-85074545350.
24. Tomizawa T, Ito H, Murata K et al. (2019). Distinct biomarkers for different bones in osteoporosis with rheumatoid arthritis. Arthritis Res Ther. 21: 174. https://doi.org/10.1186/s13075-019-1956-1; PMid:31307521 PMCid:PMC6631871
25. Woolf AD. (1994). Osteoporosis. London: Martin Dunitz Limited: 76.
26. Zerbini CAF, Clark P, Mendez Sanchez L et al. (2017). Biologic therapies and bone loss in rheumatoid arthritis. Osteoporos Int. 28: 429-446. https://doi.org/10.1007/s00198-016-3769-2; PMid:27796445