• Стан гепатобіліарної системи в дітей з Епштейна—Барр вірусною інфекцією за даними ультразвукової діагностики 
ua До змісту

Стан гепатобіліарної системи в дітей з Епштейна—Барр вірусною інфекцією за даними ультразвукової діагностики 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 3(59):60-62; doi 10.15574/PP.2014.59.60 
 

Стан гепатобіліарної системи в дітей з Епштейна—Барр вірусною інфекцією за даними ультразвукової діагностики 
 

Тарасюк Б.А., Шадрін В.О. 
 

Мета — вивчити стан гепатобіліарної системи в дітей з Епштейна—Барр вірусною інфекцією за даними ультразвукового дослідження.

 

 

Пацієнти та методи. Обстежено 126 дітей з Епштейна—Барр вірусною інфекцією в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні за 2011–2014 рр. Усім дітям проведено клінічний огляд, лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічні показники крові (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лактатдегідрогеназа, гамма-глутамілтрансфераза). Також проведено ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

 

 

Результати. При клінічному, лабораторному та ультразвуковому дослідженнях встановлено, що інфекційний мононуклеоз Епштейна—Барр вірусної етіології перебігає із залученням у патологічний процес гепатобіліарної системи, а це супроводжується збільшенням печінки і змінами її функціональної активності.

 

 

Висновки. Дані ультразвукової діагностики органів черевної порожнини допомагають виявляти функціональні порушення з боку гепатобіліарної системи та селезінки в гострому періоді інфекційного мононуклеозу. При гострому інфекційному мононуклеозі в дітей встановлена така рання ехографічна діагностична ознака, як лімфаденопатія на фоні гепатоспленомегалії. Найбільш інформативними допплерографічними показниками є підвищення швидкості кровотоку в басейні воротної вени та артеріального печінкового кровотоку.

 

 

Ключові слова: Епштейна—Барр вірусна інфекція, ультразвукова діагностика, ушкодження печінки, діти.

 

Література:

 

 

1. Васильев АЮ, Ольхова ЕБ. 2008. Ультразвуковая диагностика в детской практике. М, ГЭОТАР-Медиа: 60.

2. Исаков ВА, Архипова ОИ, Саков ДВ. 2006. Герпесвирусные инфекции человека. Руководство для врачей. Под ред ВА Исакова. СПб, СпецЛит: 303.

3. Корнилов СК, Бырка ЛА, Руссу ГИ и др. 2005. Клинико-эпидемиологические особенности инфекционного мононуклеоза у детей на современном этапе. Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики у детей: 4-й Конгресс педиатров-инфекционистов России. Матер. М: 96.

4. Крамарев СО, Литвиненко НТ, Палатная ЛО. 2004. Эпштейн-Барр вирусная инфекция у детей. Совр педиатрия 4(5): 105—109.

5. Новосад ЕВ, Шамшева ОВ, Львов НД и др. 2005. Лабораторная диагностика инфекционного мононуклеоза у детей. Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики у детей: 4-й Конгресс педиатров-инфекционистов России. Матер. М: 135.

6. Симованьян ЭН, Денисенко ИБ, Бовтало ЛФ, Григорян АВ. 2007. Эпштейн-Барр вирусная инфекция у детей: современные подходы к диагностике и лечению. Лечащий врач 7: 36—41.