Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 53-61; doi 10.15574/PP.2021.85.53
Денисова М. Ф., Задорожна Т. Д., Букулова Н. Ю., Арчакова Т. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Денисова МФ, Задорожна ТД, Букулова НЮ, Арчакова ТМ. (2021). Стан епітеліального бар'єру товстої кишки в дітей із різними клінічними формами виразкового коліту. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 53-61; doi 10.15574/PP.2021.85.53
Стаття надійшла до редакції 01.11.2020 р.; прийнята до друку 17.03.2021 р.

Мета — проаналізувати стан епітеліального бар'єру товстої кишки в дітей з різними клінічними формами виразкового коліту (ВК).
Матеріали та методи. Обстежено 42 дітей з хронічним колітом у стадії загострення, з них 28 дітей з ВК (14 хворих з активною тотальною формою, 14 пацієнтів із сегментарною помірно активною); 14 дітей з хронічним неспецифічним невиразковим колітом становили групу порівняння. Усім хворим проведено загальні лабораторні методи — гемограму, протеїнограму, біохімію крові, визначення концентрації фекального кальпротектину; ендоскопічне дослідження з біопсією всіх відділів товстої кишки та гістологічним дослідженням біоптатів.
Результати. Клінічні прояви ВК у періоді загострення оцінені педіатричним індексом активності (PUCAI) і залежали від локалізації та ступеня активності запального процесу. Середній показник PUCAI при активному коліті становив 50,2±1,8 балу, при помірному — 35,3±1,7 балу, при мінімальному — 24,1±1,2 балу, але серед дітей з тотальним активним запальним процесом 19% пацієнтів мали найвищі показники — 65 балів, що відповідало клінічним ознакам маніфестації ВК, які супроводжуються односпрямованими змінами поверхневих (дистрофічні зміни епітелію, деформація крипт, зменшення кількості келихоподібних клітин) і глибинних (дифузна запальна інфільтрація власної пластинки, наявність крипт-абсцесів, криптитів, дилатація судин) структур слизової оболонки товстої кишки, більш виражених при активних тотальних формах ВК. Період загострення ВК характеризується порушенням епітеліального бар'єру слизової оболонки товстої кишки внаслідок зниження синтезу слизу й змін його біохімічних властивостей, низькою експресією секреторного (MUC2) і мембраноасоційованого (MUC4) муцинів, переважно при активних тотальних формах ВК, втратою регуляторного впливу трефоїлового пептиду на регенерацію та захист слизової оболонки кишечника.
Висновки. Проведені дослідження на основі патогенетичного підходу до визначення чинників загострення хвороби дали змогу отримати докази на користь вагомої ролі порушень епітеліального бар'єру слизової оболонки товстої кишки, що суттєво доповнює існуючі уявлення про патогенез ВК у дитячому віці.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: виразковий коліт, діти, епітеліальний бар'єр, муцини, трефоїловий фактор.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aamann L et al. (2014, Mar 28). Trefoil factors in inflammatory bowel disease. World J Gastroenterol. 20 (12): 3223–3330. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i12.3223; PMid:24696606 PMCid:PMC3964394.

2. Бирг ТМ и др. (2015). Эндоскопические и морфологические сопоставления при воспалительных заболеваниях кишечника. Колопроктология. 51 (1): 97-98.

3. Чернега НВ, Денисова МФ, Музика НМ, Букулова НЮ. (2017). Якість життя дітей, хворих на виразковий коліт. Сучасна гастроентерологія. 6: 7–11.

4. Чиркова МЛ, Костюкевич СВ. (2018). Эпителий слизистой оболочки толстой кишки в норме и при воспалительных заболеваниях кишечника. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 153 (5): 128–132.

5. Денисова МФ. (2020). Виразковий коліт та діти — складне питання діагностики та лікування. Здоров'я України. Педіатрія. 1 (52): 10–11.

6. Dharmni P et al. (2009). Role of intestinal mucins in innate host defense mechanisms against pathogens. J Innate Immun. 1: 123–135. https://doi.org/10.1159/000163037; PMid:20375571 PMCid:PMC7312850

7. Дорофеев АЭ, Василенко ИВ, Рассохина ОА. (2013). Изменения экспрессии MUC2, MUC3, MUC4, TFF3 в слизистой оболочке толстого кишечника у больных неспецифическим язвенным колитом. Гастроентерологія. 1 (47): 80–84.

8. Droy MT, Drouet Y, Geraund G, Schatz B. (1985). Cytoprotection intestinale. Gastroenterol Clin Biol. 9 (12Pt2): 37–44.

9. Hensel KO et al. (2014). Differential expression of mucosal trefoil factors and mucins in pediatric inflammatory bowel diseases. Sci Rep. 4: 7343. https://doi.org/10.1038/srep07343; PMid:25475414 PMCid:PMC4256710

10. Kondo S et al. (2018). Downregulation of trefoil factor-3 expression in the rectum is associated with the development of ulcerative colitis-associated cancer. Oncol Lett. 16 (3): 3658-3664. https://doi.org/10.3892/ol.2018.9120

11. Лукьянова ЕМ, Денисова МФ. (2004). Язвенный колит у детей (клиника, диагностика, лечение). Киев: 78.

12. McGuckin MA et al. (2009). Intestinal barrier dysfunction in inflammatory bowel diseases. Inflamm Bowel Dis. 15: 100-113. https://doi.org/10.1002/ibd.20539; PMid:18623167

13. Nakov R et al. (2019, Jan). Serum trefoil factor 3 predicts disease activity in patients with ulcerative colitis. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 23 (2): 788-794. doi: 10.26355/eurrev-201901-16893.

14. Olen O еt al. (2019). Increased Mortality of Patients With Childhood-Onset inflammatory Bowel Diseases, Compared With the General Population. Castroenterology. 156 (3): 614-622. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2018.10.028; PMid:30342031

15. Орлинская НЮ и др. (2018). Значение морфологических исследований при воспалительных заболеваниях кишечника у детей. Медицинский альманах. 3 (54): 31–35.

16. Perez Vilar J. (2007). Mucin granule intraluminal organization. Am J Respir Cell Mol Biol. 36 (2): 183-190. https://doi.org/10.1165/rcmb.2006-0291TR; PMid:16960124 PMCid:PMC2176109

17. Шестопалов ВА и др. (2019). Трефоиловые факторы — новые маркеры мукозального барьера желудочно-кишечного тракта. Инфекция и иммунитет. 9 (1): 39–46. doi: 10.15789/2220-7619-2019-1-39-46.

18. Шишкин МА. (2019). MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx2: характеристика иммуногистохимической экспрессии в полипах и аденокарциноме дистальных отделов толстого кишечника. Патологія. 16 (1): 73–80. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2019.1.166313.

19. Шумилов ПВ и др. (2010). Клиническое значение пристеночной микрофлоры у детей с неспецифическим язвенным колитом. Педиатрическая фармакология. 7 (5): 71–76.

20. Silva LC et al. (2020). Quality of Life in Children and Adolescents with Inflammatory Bowel Disease: Impact and Predictive Factors. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 23 (3): 286-296. https://doi.org/10.5223/pghn.2020.23.3.286; PMid:32483550 PMCid:PMC7231741

21. Srivastava S et al. (2015). Serum human trefoil factor 3 is a biomarker for mucosal healing in ulcerative colitis patients with minimal disease activity. J Crohns Colitis. 9 (7): 575-579. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjv075; PMid:25964429

22. Суворова ГН и др. (2018). Гистологическая картина и микробний пейзаж при язвенном колите. Вестник нових медицинских технологий. 25 (4): 170–175.

23. Василенко ИВ. (2010). Морфологическая диагностика неспецифического язвенного колита. Газета «Новости медицины и факторы». Гастроэнтерология: 313]. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/11922.

24. Золотова НА, Макарова ОВ. (2016). Барьерная роль муцинов толстой кишки в норме и при язвенном колите. Клиническая и экспериментальная морфология. 3 (19): 69–74.

25. Золотова НА. (2014). Структурная и функциональная характеристика муцинов. Клиническая и экспериментальная морфология. 1 (9): 66–72.