• Стан цитокінового профілю у новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями
ua До змісту Повний текст статті

Стан цитокінового профілю у новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями

Modern Pediatrics.Ukraine.2019.6(102):61-63; doi 10.15574/SP.2019.102.61

А.A. Маммадова
Науково-дослідний інститут педіатрії імені К. Фараджевої, м. Баку, Республіка Азербайджан

Для цитування: Маммадова АA. (2019). Стан цитокінового профілю у новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями. Сучасна педіатрія. Україна. 6(102):61-63; doi 10.15574/SP.2019.102.61
Стаття надійшла до редакції 08.05.2019 р., прийнята до друку 15.10.2019 р.

Рання діагностика інфекційно-запальних захворювань у новонароджених залишається актуальною, у зв'язку з чим останніми роками великий інтерес становить дослідження ролі показників імунітету у патогенезі інфекційних захворювань у новонароджених.
Мета: вивчити особливості цитокінового профілю у дітей різного гестаційного віку, що народилися з внутрішньоутробними інфекціями.
Матеріали і методи. Для оцінки рівня медіаторів імунної відповіді при внутрішньоутробних інфекціях у новонароджених різного гестаційного віку визначали у крові рівні IL-8, IL-10, TNFα.
Результати. Вивчення особливостей імунного статусу у новонароджених дітей, що народилися з внутрішньоутробною інфекцією, показало, що зміна співвідношень медіаторів запалення корелює з важкістю інфекційного процесу. Виявлена загальна тенденція підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL-8, TNFα), як у доношених, так і у недоношених дітей з внутрішньоутробними інфекціями. Водночас вміст IL-10 у доношених і недоношених з внутрішньоутробною інфекцією зменшується порівняно з дітьми контрольної групи.
Висновки. У новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями і різним гестаційним віком, доношених і недоношених, спостерігається дисбаланс цитокінового профілю, що підтверджується збільшенням рівня прозапальних цитокінів і зниженням рівня протизапальних цитокінів порівняно з неінфікованими дітьми.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: внутрішньоутробна інфекція, інтерлейкіни, показники імунітету.

ЛИТЕРАТУРА

1. Ботвиньева ИА, Ренге ЛВ, Зорина ВН, Зорина РМ и др. (2013). Уровни цитокинов в венозной и пуповинной крови у женщин с признаками внутриутробной инфекции. Медицинская иммунология. 15(3): 277—282. https://doi.org/10.15789/1563-0625-2013-3-277-282

2. Володин НН, Дегтярева МВ. (2001). Иммунология перинатального периода. Педиатрия.4: 4—8.

3. Долгих ТИ, Белкова ТН, Тирская ЮИ. (2014). Оценка цитокиновой регуляции в алгоритме диагностики внутриутробных инфекций у новорожденных от матерей группы высокого риска. Цитокины и воспаление.13;1: 47—50.

4. Новикова ОН, Ушакова ГА, Вавин ГВ. (2014). Медиаторы иммунного ответа матери и новорожденного при внутриутробном инфицировании. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 13;4: 74—77.

5. Русакова ЛА. (2011). Современные подходы к диагностике внутриутробного инфицирования плода. Вестн РГМУ. 2: 161.

6. Цинзерлинг ВА, Мельникова ВФ (2002). Перинатальные инфекции: Практическое руководство. СПб: Элби: 352.

7. Pinninti SG, Ross SA, Shimamura M, Novak Z et al. (2015). Comparison of saliva PCR assay versus rapid culture for detection of congenital cytomegalovirus infection.Pediatr Infect Dis J.34: 536—537. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000000609; PMid:25876092 PMCid:PMC4400866

8. Sharma D, Shastri S, Farahbakhsh N, Sharma P. (2016). Intrauterine growth restriction — part 1. J Matern Fetal Neonatal Med. 29: 3977—3987. https://doi.org/10.3109/14767058.2016.1152249; PMid:26856409

9. Torgerson PR, Mastroiacovo P. (2013). The global burden of congenital toxoplasmosis: a systematic review. Bull World Health Organ. 91: 501—508. https://doi.org/10.2471/BLT.12.111732; PMid:23825877 PMCid:PMC3699792

10. Yamamoto R, Ishii K, Shimada M, Hayashi S et al. (2013). Significance of maternal screening for toxoplasmosis, rubella, cytomegalovirus and herpes simplex virus infection in cases of fetal growth restriction. J Obstet Gynaecol Res. 39: 653—657. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2012.02012.x; PMid:23107457