- Стан часових параметрів серцевого ритму у дітей з малими аномаліями серця
Стан часових параметрів серцевого ритму у дітей з малими аномаліями серця
Modern pediatrics. Ukraine. 2019.4(100):12-17; doi 10.15574/SP.2019.100.12
Ісаєв І. І., Гаджиєва Ф. Ф., Фаталієва М. М.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку
Для цитування: Ісаєв ІІ, Гаджиєва ФФ, Фаталієва ММ. (2019). Стан часових параметрів серцевого ритму у дітей з малими аномаліями серця. Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 12-17. doi 10.15574/SP.2019.100.12
Стаття надійшла до редакції 21.01.2019 р., прийнята до друку 17.05.2019 р.
Мета: дослідження стану часових параметрів серцевого ритму у дітей з різними формами малих аномалій серця (МАС).
Матеріали і методи. Були обстежені 120 дітей шкільного віку (6–17 років). Залежно від переважання на ЕхоКГ тих чи інших ознак МАС діти були розділені на три групи. До першої увійшли 49 (40,8%) дітей, у яких переважали малі аномалії розвитку лівого шлуночка, тобто діти з несправжніми хордами лівого шлуночка (НХЛШ). Другу групу склали 45 (37,5%) дітей з переважанням малих аномалій розвитку підклапанних структур мітрального клапана: діти з незначним пролапсом мітрального клапана (ПМК) без гемодинамічно значущої регургітації. До третьої групи увійшли 26 (21,6%) дітей з переважанням малих аномалій розвитку аортального клапана — бікуспідальним аортальним клапаном (БАК). Залежно від віку обстежені діти були розділені на дві групи: 6–11 років (молодший шкільний вік, n=57) і 12–17 років (старший шкільний вік, n=63). Контрольну групу склали 36 майже здорових дітей того самого віку. Для оцінки стану часових параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР), крім загальноклінічних досліджень, проводився багатоканальний запис електрокардіограми у 12 відведеннях.
Результати. Зміни часових параметрів ВСР у дітей з МАС молодшого шкільного віку (6–11 років) більш виразні, ніж у дітей старшого шкільного віку (12–17 років).
Висновки. У дітей 6–11 років з ПМК показники ВПР і ПАПР, що вказують на адекватність регуляції та характеризують співвідношення між активністю симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, дещо підвищуються, на відміну від дітей того самого віку з НХЛШ та БАК, а також усіх клінічних груп дітей старшого шкільного віку, де в даному діапазоні змін не спостерігалося.
Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК). На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, малі аномалії серця, аорта, пролапс мітрального клапана, варіабельність серцевого ритму, несправжні хорди.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гнусаев СФ, Белозеров ЮМ, Виноградов АФ. (2000). Классификация малых аномалий сердца. Вестник аритмологии. 18: 76.
2. Домницкая ТМ. (2000). Аномально расположенные хорды сердца. Москва: 98.
3. Друк ИВ, Нечаева ГИ, Смяловский ВЭ и др. (2014). Клиническая характеристика состояния сердечно-сосудистой системы у пациентов молодого возраста с дисплазией соединительной ткани в аспекте кардио-церебральных взаимодействий. Справочник врача общей практики.10: 17–26.
4. Земцовский ЭВ. (2007). Диспластические фенотипы. Диспластическое сердце. Санкт-Петербург: 80.
5. Земцовский ЭВ, Малев ЭГ, Лобанов МЮ, Парфенова НН, Реева СВ, Хасанова СИ, Беляева ЕЛ. (2012). Малые аномалии сердца. Российский кардиологический журнал. 1(93): 77–81.
6. Коровина HA и др. (2005). Клиническое значение малых аномалий развития сердца у детей. Лечащий врач. 4: 18–22.
7. Кривелевич НБ. (2001). Нарушения ритма сердца у детей школьного возраста с пролапсом митрального клапана и аномально расположенными трабекулами левого желудочка. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Оренбург.
8. Куприянова ОО, Лебедькова СВ, Кривелевич НБ. (2003). Особенности ритма сердца у детей с пролапсом митрального клапана и аномально расположенными трабекулами левого желудочка. Вопросы современной педиатрии. 2;5: 68–73.
9. Магомедова ШМ, Кудаев МТ, Омарова АА, Эфендиева AM. (2004). Влияние пролапса митрального клапана на течение ВПС и развитие легочной гипертензии. Тезисы Всероссийского конгресса Детская кардиология. 2004. Москва: 358–359.
10. Трисветова ЕА, Бова АА. (2002). Малые аномалии сердца. Кардиология. 1: 9–15.
11. Фостер ОВ, Шварц ЮГ. (2003). Имеется ли взаимосвязь между степенью дисплазии соединительной ткани, эмоциональным статусом и фибрилляцией предсердий у больных ишемической болезнью? Вестник аритмологии. 33: 18–21.
12. Haller A. (1760). Elementa physiologiae corporis humani: In 8 t. Lausanne: S. d Arnay. 2;6: 330–332.
13. Muller D, Agrawal R, Arntz HR. (2006). How sudden is cardiac death? Circulation. 114;11: 1134–1136. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.647933; PMid:16966594
14. Thakur RK, Klein GJ, Sivaram CA, Zardini M et al. (1996). Purkinje fiber network on the interventricular septum. Anatomic substrate for idiopathic left ventricular tachycardia. Circulation. 93: 497–501. https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.3.497; PMid:8565167
15. Thayer JF, Hansen AL, Saus4Rose E. (2009). Heart rate variability, prefrontal neural function, and cognitive performance: the neurovisceral integration on self-regulation, adaptation, and health. Ann Bihav Med. 37(2): 141–153. https://doi.org/10.1007/s12160-009-9101-z; PMid:19424767