Paediatric surgery.Ukraine.2021.2(71):21-25; doi 10.15574/PS.2021.71.21
Заремба В. Р.¹, Кириченко В. А.^2
1КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради», Україна
²Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна

Для цитування: Заремба ВР, Кириченко ВА. (2021). Спосіб фіксації титанової коригуючої пластини при хірургічній корекції лійкоподібної деформації грудної клітки та його математичне моделювання. Хірургія дитячого віку. 2(71): 21-25; doi 10.15574/PS.2021.71.21
Стаття надійшла до редакції 29.12.2020 р., прийнята до друку 17.05.2021 р.

Найпоширенішою операцією для корекції вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки (ВЛДГК) у ХХІ столітті є операція Nuss. Це втручання супроводжується ускладненнями, пов’язаними як із власне фіксуючою пластиною та її розмірами і розміщенням, так і зі способами її фіксації. Найчастішими з них є зміщення пластини та хронічний больовий післяопераційний синдром. Для такого типу операції застосовуються коригуючі пластини одного розміру (товщина, ширина) для усіх вікових груп.
Мета – розробити та впровадити оригінальну модифікацію операції Nuss з індивідуальним розрахунком мінімальних розмірів коригуючої пластини; нівелювати вірогідність зміщення пластини; зменшити тривалість й інтенсивність післяопераційного больового синдрому.
Матеріали та методи. У дослідженні використано оригінальний метод фіксації коригуючої титанової пластини як монолітної металевої арочної конструкції з жорстко фіксованими кінцями, при якому застосовано субокісне кріплення стабілізаторів пластини до двох ребер із кожного боку. За цим методом прооперовано 34 пацієнтів із ВЛДГК віком від 6 до 17 років.
Результати. Проведено математичне моделювання функціонування коригуючої пластини як монолітної металевої арочної конструкції з жорстко фіксованими кінцями та визначенням її міцності й жорсткості. Як приклад, при розрахунку жорсткості пластини шириною 12 мм та товщиною 2,2 мм за умови використання навантаження у 25 кг (250 Н) та ширини арки у 20 см визначено прогин пластини 3,57 мм, коефіцієнт міцності – 1,8. Навантаження у 250 Н є значно вищими за ті, які реально існують. У жодному з випадків не визначено западіння грудної клітки (прогин пластини) та не виявлено випадків прорізування пластини. Під час аналізу рівня післяопераційного больового синдрому за шкалою NRSP на 4–5-ту добу після операції в пацієнтів із ІІ ступенем ВЛДГК визначено середній бал – 3,74; з ІІІ ступенем – 4,18; через місяць після втручання – 1,0 і 1,63 відповідно. Хронізації післяопераційного болю не виявлено.
Висновки. Жорстка субокісна фіксація стабілізаторів пластини до двох ребер із кожного боку запобігає зміщенню пластини. Запропонована методика математичного моделювання розмірів пластини дає змогу індивідуально розрахувати розміри коригуючої пластини, забезпечивши у переважній більшості випадків корекцію деформації пластинами 10, 11, 12 мм. Інтенсивність і тривалість больового синдрому значно менші, ніж при використанні стандартної методики, за рахунок перерозподілу тиску на точки опирання пластини та відсутність травмування міжреберних нервів, зменшення розмірів пластини.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комісією з етики КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: операція Nuss, лійкоподібна деформація грудної клітки, розміри фіксуючої пластини, спосіб фіксації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Феодосьев ВИ. (1986). Сопротивление материалов. Учебник для ВТУЗов. Москва: Наука: 512.

2. Jose Ribas Milanez de Campos, Miguel Lia Tedde. (2016). Management of deep pectus excavatum (DPE) Ann Cardiothorac Surg. 5 (5): 476-484. https://doi.org/10.21037/acs.2016.09.02; PMid:27747181 PMCid:PMC5056944

3. Kubiak R, Habelt S, Hammer J, Hacker FM, Mayr J, Bielek J. (2007). Pulmonary function following completion of Minimally Invasive Repair for Pectus Excavatum (MIRPE). Eur J Pediatr Surg. 17: 255-260. https://doi.org/10.1055/s-2007-965060; PMid:17806022

4. Nuss D, Kelly RE. (2014). The minimally invasive repair of pectus excavatum. Oper Tech Thorac Cardiovasc Surg. 19 (3): 324-347. https://doi.org/10.1053/j.optechstcvs.2014.10.003

5. Піскунов ВГ. (1999). Опір матеріалів з основами теорії пружності й пластичності. За ред. ВГ Піскунова. Кн. 1–3. Київ: Вища школа: 204.