Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 83-88. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).8388
Карлова О. О., Малишева І. В., Бондарук О. Я., Сербенюк А. В.
Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Карлова ОО, Малишева ІВ, Бондарук ОЯ, Сербенюк АВ. (2025). Сонографічне оцінювання рецептивної здатності ендометрія в жінок під час підготовки до кріоембріотрансферу. Український журнал Здоров'я жінки. 5(180): 83-88. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).8388.
Стаття надійшла до редакції 06.07.2025 р.; прийнята до друку 30.10.2025 р.

У сучасній репродуктивній медицині, на тлі глобального зниження фертильності і тенденції до відкладеного материнства, кріоембріотрансфер (КЕТ) став «золотим» стандартом лікування. Перехід від «свіжих» циклів до кріопротоколів, що на сьогодні становлять до 77% усіх циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), зумовлений впровадженням високоефективної вітрифікації, можливістю передімплантаційного генетичного діагностування і практично повною елімінацією ризику синдрому гіперстимуляції яєчників. Проте успіх процедури критично залежить від синхронізації готовності ембріона і рецептивності ендометрія.
Мета – систематизувати алгоритми ультразвукового дослідження під час підготовки до КЕТ у програмах ДРТ.
Систематизовано алгоритми ультразвукового дослідження як головного інструменту верифікації «вікна імплантації», проаналізовано стратегії підготовки пацієнток у межах трьох основних сценаріїв, зокрема, природний цикл: орієнтований на максимальну фізіологічність і використання ресурсів власного ендокринного тла жінки; замісна гормональна терапія: метод вибору для пацієнток з ановуляцією, що забезпечує чіткий контроль над проліферацією ендометрія і термінами переносу; стимульований цикл: альтернативний підхід для випадків резистентності ендометрія. Особливу увагу приділено сонографічним феноменам, що прогнозують успішну імплантацію.
Висновки. Ультразвукове дослідження є безальтернативним методом навігації в циклах КЕТ. Чітке дотримання часових дедлайнів (базове оцінювання – на 2-3-тю добу, контроль проліферації – на 9-10-ту добу, моніторинг лютеїнізації) не лише підвищує ймовірність настання вагітності, але й забезпечує персоналізований підхід до кожної пацієнтки, нівелюючи ризики, пов’язані з передчасною трансформацією ендометрія або «асинхронним вікном».
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, кріоембріотрансфер, ультразвукове дослідження, рецептивність ендометрія, вікно імплантації, вітрифікація.
ЛІТЕРАТУРА

1. EU. (2024). The 2024 Ageing Report: Economic and Budgetary Projections for the EU Member States (2022-2070). European Commission. Luxembourg : Publications Office of the European Union: 256.

2. Голота В.Я, Радченко О.В. (2021). Сучасні аспекти підготовки ендометрія в циклах кріопереносу ембріонів (огляд літератури). Репродуктивна ендокринологія. 6(62): 45-51. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.62.45-51.

3. Кирильчук ОО. (2025). Вплив рівня вітаміну D на показник запліднення та настання вагітності в результаті екстракорпорального запліднення: ретроспективний аналіз. Український журнал Здоров'я жінки. 1(176): 49-53. https://doi.org/10.15574/HW.2025.1(176).4953.

4. Mackens S, Santos-Ribeiro S, van de Vijver A et al. (2017). Frozen embryo transfer: a review on the optimal endometrial preparation and timing. Human Reproduction. 32; 11: 2234-2242. https://doi.org/10.1093/humrep/dex285; PMid:29025055

5. McDonald P. (2000). Gender equity in theories of fertility transition. Population and Development Review. 26(3): 427-439. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2000.00427.x

6. МОЗ України. (2013). Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 р. № 787. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13.

7. Perez LM et al. (2023). Ultrasound Monitoring of the Endometrium in Assisted Reproduction: A Practical Guide. Journal of Clinical Medicine. 12(1): Art. 210. https://doi.org/10.3390/jcm12010210; PMid:36615011 PMCid:PMC9821070

8. Santos RF et al. (2023). Vitrification in assisted reproduction: current perspectives and future directions. Reproductive BioMedicine Online. 46(3): 509-522. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2022.11.009; PMid:36588053

9. United Nations Economic Commission for Europe. (2024). Fertility in Europe: Trends, Determinants and Policies. Geneva: UN: 84.

10. Запорожан ВМ та інш. (2020). Ультразвукова діагностика в репродуктивній медицині. Навч. посіб. За ред. В. М. Запорожана. Одеса: ОНМедУ: 212.