Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 126-136. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).126136
Кудерміна О. І.¹, Слурденко Д. О.², Шпортун О. М.³, Білоножко Н. Й.⁴, Іванченко Є. А.^4
1Національна академія внутрішніх справ, м. Київ, Україна
²Національна академія Національної гвардії України, м. Харків
³КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Україна
⁴Військова академія, м. Одеса, Україна

Для цитування: Кудерміна ОІ, Слурденко ДО, Шпортун ОМ, Білоножко НЙ, Іванченко ЄА. (2026). Соціальні та психологічні проблеми жінок із числа внутрішньо переміщених осіб. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 126-136. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).126136.
Стаття надійшла до редакції 23.01.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують соціальні і психологічні проблеми, з якими стикаються жінки з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах воєнного стану.
Психологічні та соціальні проблеми жінок із числа ВПО безпосередньо пов’язані з масштабним вимушеним переміщенням населення, спричиненим повномасштабною збройною агресією проти України. Найбільш чисельною і вразливою групою серед мігрантів є жінки різних вікових категорій. Найбільша частка проблем жінок із числа ВПО залежить від примусової евакуації, втрати майна, руйнації звичного устрою. Усе це запускає тривалі деструктивні зміни, що негативно позначаються на життєдіяльності та внутрішньому стані особистості жінок. Серед проблем жінок із числа ВПО наявні гендерні чинники; соціальні труднощі; розрив усталених міжособистісних; гостра житлова нестабільність; безробіття і втрата професійного статусу. Часто існує необхідність догляду за близькими, тому жінки змушені погоджуватися на низькооплачувану працю, а це запускає процес особистісної девальвації. Психологічні проблеми наявні через те, що жінки-переселенки тривалий час перебувають у стані хронічного стресу (психіка функціонує в режимі «бойової готовності» та виснажує адаптаційні ресурси). Це призводить до тотального емоційного вигорання і формування постійної безпорадності та втрати віри в можливість контролювати майбутнє. У цієї категорії жінок наявна тенденція до пригнічення емоцій для збереження зовнішньої сили та високої чутливості до повторного травмування через різні тригери.
Для подолання цього кола вразливості необхідна система підтримки. Вона має поєднувати інструменти класичної соціальної роботи (виплати, соціальна і юридична допомога), а також гнучкість у неформальних підходах, спрямованих на відновлення психоемоційного потенціалу особистості жінки.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, жінки-переселенки, соціальна адаптація, психологічна травма, хронічний стрес, житлова нестабільність, професійна девальвація, тривожність, емоційне вигорання, соціальна робота.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бігун НІ. (2009). Психологічні умови особистісного розвитку підлітків з депресивними розладами. Дисертація … канд. психол. наук : 19.00.07. Кам’янець-Подільський: 265. URL: https://enpuir.udu.edu.ua/entities/publication/5907a63e-91d8-4d73-90fd-974586214be3.

2. Бігун НІ. (2011). Психологічні засоби формування особистісної захищеності щодо дії депресогенних факторів. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Кам’янець-Подільськ. 3: 3-7. URL: https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/505794cd-2c00-4591-9c96-dd72861e115f/content.

3. Блохіна ІО. (2021). Психологічні причини виникнення тривожності у студентів. Науковий вісник Ужгородського національного університету: 82-86. URL: https://ela.kpi.ua/items/3764fac3-5fef-4f5c-9734-1f30f99df98a.

4. Чайковська ОМ, Ганін ТА. (2026). Психологічні чинники тривожності та депресивних тенденцій у жінок із числа внутрішньо переміщених осіб. The IV International scientific and practical conference «Modern technologies and society: impact and future challenges», January 26-28, 2026. Sofia, Bulgaria. 170-172. URL: https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2025/12/MODERN-TECHNOLOGIES-AND-SOCIETY-IMPACT-AND-FUTURE-CHALLENGES.pdf#page=171.

5. Чорний СВ. (2007). Нейро- та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини. Автореферат дисертації … канд. біолог. наук : 03.00.13. Сімферополь: 21. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/publ/REF-0000240976.

6. Грузинська І. (2022). Проблема емоційного реагування на стресові ситуації в умовах воєнного стану. Вісник національного авіаційного університету. серія: педагогіка. психологія. 21; 2: 4-9. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59158.

7. Грищенко СВ. (2019). Самовдосконалення особистості. Монографія. Чернігів, Видавництво «Десна Поліграф»: 192.

8. Гуляєва ЛП. (2023). Вплив війни на зайнятість жінок-внутрішньо переміщених осіб в Україні. Економіка та суспільство. 51. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-33.

9. Гуляєва ЛП, Олійник АА. (2023). Фінансовий стан жінок-внутрішньо переміщених осіб в Україні. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління: 8. https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-8-08-03.

10. Когут ОО. (2025). Психологічне благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Психологія. 2: 127-134. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.23.

11. Котух ОВ. (2023). Психологічне благополуччя внутрішньо переміщеної особи: адаптація та інтеграція в нову громаду. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 1: 56-61. URL: https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1289.

12. Кудінова М, Кожанова Д. (2024). Психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб: теоретичний аналіз проблеми. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 2(63): 17-24. URL: https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/3982. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.2.2

13. Логвинова МО. (2019). Внутрішньо переміщені особи як категорія вимушених мігрантів: поняття та ознаки. Науковий вісник Херсонського державного університету. 11: 44-50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ksuhsgs_2019_11_8.

14. Михлюк Е, Логовський І. (2024). Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Проблеми екстремальної та кризової психології. Харків. НУЦЗУ. 1(7): 105-117. URL: https://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/20259.

15. Нестеренко МО. (2021). Роль особистісних ресурсів у адаптації вимушених переселенців до нових умов життя. Науковий журнал Гуманітарні студії: історія та педагогіка. 1(01): 200-202. URL: http://nauksgf.wunu.edu.ua/index.php/npsgf/article/view/171.

16. Педоренко ВМ. (2022). Особливості психоемоційного стану переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Німеччини). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 5: 5-10. URL: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/157.

17. Перепелиця АВ, Опанасюк ОЮ. (2024). Психологічні травми та труднощі адаптації як соціально-психологічні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Слобожанський науковий вісник. серія: психологія. 1: 148-151. https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.26.

18. Шиліна НЄ. (2023). Проблема емоційного стану біженців та поселенців за умов війського конфлікту в Україні на прикладі студентів 5 курсу. Вчені записки ТНУ імені ВІ. Вернадського. Серія: Психологія. 34(73); 2: 30-36. URL: https://psych.vernadskyjournals.in.ua/journal/2_2023/6.pdf.

19. Sukiasyan SG, Ghazaryan AA, Petrosyan MG, Harutyunyan AM, Danielyan SS. (2024). The Mental Health of Refugees and Forcibly Displaced Persons. Journal of Mental Health Research. 5; 4: 78-92. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11839216/. https://doi.org/10.17816/CP15552; PMid:39980620 PMCid:PMC11839216

20. Варій МЙ. (2008). Психологія особистості. Навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури: 592. URL: https://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2019/10/biblioteka/file7.pdf.

21. Завгородня О, Краєва О. (2023). Психологічні проблеми осіб, вимушено переміщених внаслідок російської агресії. Вісник Національного університету оборони України. 3; 73: 2-9. URL: http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/276921/274320.

22. Жінчин МВ. (2025). Проблеми та потреби внутрішньо переміщених жінок у контексті війни: роль громадських та благодійних організацій. Психологія та соціальна робота. 2: 44-51. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.4.