Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 62-67. doi 10.15574/SP.2021.113.62
Мочульська О. М., Косовська Т. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Для цитування: Мочульська ОМ, Косовська ТМ. (2021). Системна терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 1(113): 62-67. doi 10.15574/SP.2021.113.62.
Стаття надійшла до редакції 11.11.2020 р., прийнята до друку 15.02.2021 р.

Алергічна патологія шкіри є однією з найактуальніших проблем сучасної педіатрії. Найпоширеніші алергодерматози: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра та хронічна алергічна кропив'янка, набряк Квінке, токсикодермія, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). Багато аспектів системної терапії алергодерматозів у дітей є складними та дискусійними. Сучасна стратегія лікування алергодерматозів у дітей заснована на принципах доказової медицини. Відповідно до міжнародних програмних документів EAACI (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), AAAAI (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology), PRACТALL (Practical Allergology Consensus Report), лікування алергодерматозів складається із: контролю за довкіллям по усуненню алергенних та неалергенних факторів, догляду за шкірою, фармакотерапії системної і місцевої Системна фармакотерапія передбачає застосування лікарських засобів таких груп: антигістамінні, глюкокортикостероїди, мембраностабілізуючі (кромони), антагоністи лейкотрієнових рецепторів, анти$IgE препарати, цитостатики, сорбенти, гепатопротектори, пробіотики, вітаміни і мікроелементи, антиоксиданти, седативні, ферменти, антибактерійні, протигрибкові та противірусні, імуномодулюючі та імуносупресивні препарати.
Мета — підвищити інформативність щодо сучасних можливостей системної терапії алергодерматозів у дітей.
Висновки. Системна фармакотерапія алергодерматозів має бути етіопатогенетичною і впливати на системні механізми формування алергічного запалення, що сприятиме контролю над клінічним перебігом захворювання, зменшенню інвалідизації, підвищенню якості життя пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, алергія, алергодерматози, системна терапія, внутрішня терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akan A, Dibek Misirlioglu E, Civelek E, Vezir E, Kocabas CN. (2020). Diagnosis of atopic dermatitis in children: comparison of the Hanifin-Rajka and the United Kingdom Working Party criteria. Allergologia et Immunopathologia. 48 (2): 175-181. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054619301156. https://doi.org/10.1016/j.aller.2019.07.008; PMid:31611041

2. Beltrani VS. (1998). Allergic Dermatoses. Medical Clinics of North America. 82 (5): 1105-1133. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712505704053. https://doi.org/10.1016/S0025-7125(05)70405-3

3. Bourrain JL. (2017). Toxicodermias. EMC – Dermatologia. 51 (4): 1-13. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1761289617870527. https://doi.org/10.1016/S1761-2896(17)87052-7

4. Dowling PJ, Kader R, Portnoy JM. (2019). COLA (Conferences On-Line Allergy) at 10 Years – Evolution of an Online Fellowship Curriculum. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (8): 2568-2573. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819305975. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.06.025; PMid:31279862

5. Fawbert K, Leech S. (2020). Recurrent urticaria and angioedema. Paediatrics and Child Health. 30 (7): 243-248. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S175172222030072X. https://doi.org/10.1016/j.paed.2020.04.001

6. Hsu DY, Brieva J, Silverberg NB, Paller AS, Silverberg JI. (2017). Pediatric Stevens-Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis in the United States. Journal of the American Academy of Dermatology. 76 (5): 811-817. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0190962216312853. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2016.12.024; PMid:28285784 PMCid:PMC5502094

7. Millan GG, Lopez Bran E. (2018). Toxicodermias. Medicine Programa de Formacion Medica Continuada Acreditado. 12 (48): 2846-2853. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0304541218300076. https://doi.org/10.1016/j.med.2018.01.007

8. Napolitano M, Fabbrocini G, Patruno C. (2019). Allergic contact dermatitis in patients with atopic dermatitis: A retrospective study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (7): 2459-2461. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819303307. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.03.045; PMid:30954642

9. Nassau S, Fonacier L. (2020). Allergic Contact Dermatitis. Medical Clinics of North America. 04 (1): 61-76. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712519300884. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.08.012; PMid:31757238

10. Nguyen V, Simon L, Jaqua E. (2016). Allergic Dermatoses. Primary Care: Clinics in Office Practice. 43 (3): 433-449. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0095454316300239. https://doi.org/10.1016/j.pop.2016.04.011; PMid:27545733

11. Noe MH, Micheletti RG. (2020). Diagnosis and management of Stevens-Johnson syndrome/toxic epidermal necrolysis. Clinics in Dermatology. 6: 738-744. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0738081X20301498. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.06.016; PMid:33341195

12. Ozceker D, Haslak F, Dilek F, Sipahi S, Yucel E, Guler N, Tamay Z. (2019). Contact sensitization in children with atopic dermatitis. Allergologia et Immunopathologia. 47 (1): 47-51. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054618301009. https://doi.org/10.1016/j.aller.2018.06.002; PMid:30193890