• Сироватковий цистатин С як маркер ниркової дисфункції в дітей з ювенільним ідіоматичним артритом
ua До змісту Повний текст статті

Сироватковий цистатин С як маркер ниркової дисфункції в дітей з ювенільним ідіоматичним артритом

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 1(89): 26-30; doi 10.15574/PP.2022.89.26
Самсоненко С. В., Борисова Т. П.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Самсоненко СВ, Борисова ТП. (2022). Сироватковий цистатин С як маркер ниркової дисфункції в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(89): 26-30; doi 10.15574/PP.2022.89.26.
Стаття надійшла до редакції 07.12.2021 р.; прийнята до друку 14.03.2022 р.

Точна оцінка розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) важлива для раннього виявлення хронічної хвороби нирок, контролю нефротоксичності та корекції дози препаратів. На сьогодні проведено лише одне когортне ретроспективне дослідження поширеності хронічної хвороби нирок у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА).
Мета – визначити рівень сироваткового цистатину С та на його основі стан рШКФ залежно від форми клінічного перебігу, ступеня активності, методів лікування ЮІА в дітей.
Матеріали та методи. Обстежено 80 дітей з ЮІА. Вміст сироваткового цистатину С визначено за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу. Для встановлення рШКФ за рівнем цистатину С сироватки крові використано формулу Hoek.
Результати. Зниження рШКФ нижче 90 мл/хв/1,73 м2 до 63,08 мл/хв/1,73 м2 на основі сироваткового цистатину С встановлено у 41,3% дітей з ЮІА. Варіант клінічного перебігу ЮІА не впливає на концентрацію сироваткового цистатину С і рівень рШКФ. Виявлено високий ступінь ризику розвитку зниження рШКФ у дітей з поліартритом – 72,7% проти 48,9% (OR=2,78; CI: 1,07-7,24; p<0,04). Підвищений рівень сироваткового цистатину С та зниження рШКФ асоціюється зі ступенем активності ЮІА та його тривалістю. Зниження рШКФ відмічено у всіх дітей із високою активністю ЮІА, 71,4% – із низькою активністю, 28,3% – у ремісії. Установлено низький ступінь ризику розвитку зниження рШКФ у дітей у ремісії ЮІА – 51,5% проти 91,5% (OR=0,10; CI: 0,03-0,34; p<0,001). Негативно впливає на рівень рШКФ тривалість активної стадії ЮІА ≥4 років, що призводить до високого ступеня ризику розвитку зниження рШКФ – 39,4% проти 17% (OR=3,17; CI: 1,13-8,9; p<0,04). Виявлено високий ступінь ризику розвитку зниження рШКФ у дітей з ЮІА, які отримували на момент обстеження нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), – 54,5% проти 8,5% (OR=12,9; CI: 3,76-44,25; p<0,001). Застосування імунобіологічної терапії асоціюється з низьким ступенем ризику розвитку зниження рШКФ – 9,1% проти 46,8% (OR=0,11; CI: 0,03-0,42; p<0,001).
Висновки. Ниркова дисфункція виявлена у 41,3% дітей з ЮІА. На її розвиток впливає висока активність ЮІА, тривалість активної стадії ЮІА ≥4 років та застосування НПЗП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, ниркова дисфункція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Conkar S, Mir S, Karaslan FN, Hakverdi G. (2018). Comparing different estimated glomerular filtration rate equations in assessing glomerular function in children based on creatinine and cystatin C. J Clin Lab Anal. 32 (6): e22413. https://doi.org/10.1002/jcla.22413; PMid:29484708 PMCid:PMC6817194

2. Gicchino MF, Di Sessa A, Guarino S et al. (2021). Prevalence of and factors associated to chronic kidney disease and hypertension in a cohort of children with juvenile idiopathic arthritis. Eur J Pediatr. 180 (2): 655-661. https://doi.org/10.1007/s00431-020-03792-4; PMid:32860100

3. Hickson LJ, Crowson CS, Gabriel SE et al. (2014). Development of reduced kidney function in rheumatoid arthritis. Am J Kidney Dis. 63 (2): 206-213. https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2013.08.010; PMid:24100126 PMCid:PMC3944015

4. Hoek FJ, Kemperman FA, Krediet RT. (2003). A comparison between cystatin C, plasma creatinine and the Cockcroft and Gault formula for the estimation of glomerular filtration rate. Nephrol Dial Transplant. 18 (10): 2024-2031. https://doi.org/10.1093/ndt/gfg349; PMid:13679476

5. Kandasamy Y, Rudd D. (2021). Cystatin C: A more reliable biomarker of renal function in young infants? A longitudinal cohort study. Acta Paediatr. 110 (4): 1341-1345. https://doi.org/10.1111/apa.15538; PMid:32799396 PMCid:PMC7984386

6. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. (2013). KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplements. 3 (1): 1-50. URL: https://kdigo.org/wp-content/uploads/2017/02/KDIGO_2012_CKD_GL.pdf.

7. Kochi M, Kohagura K, Shiohira Y et al. (2016). Inflammation as a Risk of Developing Chronic Kidney Disease in Rheumatoid Arthritis. PLoS One. 11 (8): e0160225. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0160225; PMid:27537204 PMCid:PMC4990299

8. Кушніренко СВ. (2019). Оцінка розрахункової швидкості клубочкової фільтрації на підставі цистатину С у дітей з хронічною хворобою нирок 1-3 ст. (3а і 3b). Сучасна педіатрія. Україна. 6 (102): 12-17. https://doi.org/10.15574/SP.2019.102.12.

9. Mangge H, Liebmann P, Tanil H et al. (2000). Cystatin C, an early indicator for incipient renal disease in rheumatoid arthritis. Clin Chim Acta. 300 (1-2): 195-202. https://doi.org/10.1016/S0009-8981(00)00322-3

10. Mian AN, Schwartz GJ. (2017). Measurement and Estimation of Glomerular Filtration Rate in Children. Adv Chronic Kidney Dis. 24 (6): 348-356. https://doi.org/10.1053/j.ackd.2017.09.011; PMid:29229165 PMCid:PMC6198668

11. Miyamae T, Tani Y, Kishi T et al. (2020). Updated version of Japanese Childhood Health Assessment Questionnaire (CHAQ). Mod Rheumatol. 30 (5): 905-909. https://doi.org/10.1080/14397595.2019.1660027; PMid:31441680

12. Nakashima A, Horita S, Matsunaga T et al. (2021). Factors contributing to discrepant estimated glomerular filtration values measured by creatinine and cystatin C in patients with rheumatoid arthritis. Sci Rep. 11 (1): 9884. https://doi.org/10.1038/s41598-021-89303-3; PMid:33972623 PMCid:PMC8110572

13. Nordal EB, Zak M, Berntson L et al. (2011). Juvenile Arthritis Disease Activity Score (JADAS) based on CRP; validity and predictive ability in a Nordic population-based setting. Pediatr Rheumatol Online J. 9 (1): 155. https://doi.org/10.1186/1546-0096-9-S1-P155; PMCid:PMC3194508

14. Ringold S, Angeles-Han ST, Beukelman T et al. (2019). 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Treatment of Juvenile Idiopathic Arthritis: Therapeutic Approaches for Non-Systemic Polyarthritis, Sacroiliitis, and Enthesitis. Arthritis Care Res (Hoboken). 71 (6): 717-734. https://doi.org/10.1002/acr.23870; PMid:31021516 PMCid:PMC6561125

15. Sato H, Kuroda T, Tanabe N et al. (2010). Cystatin C is a sensitive marker for detecting a reduced glomerular filtration rate when assessing chronic kidney disease in patients with rheumatoid arthritis and secondary amyloidosis. Scand J Rheumatol. 39 (1): 33-37. https://doi.org/10.3109/03009740903042402; PMid:20132068

16. Targońska-Stepniak B, Majdan M. (2011). Cystatin C concentration is correlated with disease activity in rheumatoid arthritis patients. Scand J Rheumatol. 40 (5): 341-346. https://doi.org/10.3109/03009742.2011.571219; PMid:21619490