- Синдром тонзиліту у дітей з гострою Епштейн–Барр вірусною інфекцією
 
Синдром тонзиліту у дітей з гострою Епштейн–Барр вірусною інфекцією
	Modern Pediatrics.Ukraine.2019.8(104):52-56; doi 10.15574/SP.2019.104.52
	Клименко Х. П., Надрага О. Б.
	Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Україна
	Для цитування: Клименко ХП, Надрага ОБ. (2019). Синдром тонзиліту у дітей з гострою Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Сучасна педіатрія. Україна. 8(104): 52-56; doi 10.15574/SP.2019.104.52
	Стаття надійшла до редакції 29.07.2019 р., прийнята до друку 07.12.2019 р.
	Гостра Епштейн–Барр вірусна (ЕБВ) інфекція – інфекційний мононуклеоз (ІМ) – характеризується гарячкою, спленомегалією, збільшенням лімфатичних вузлів, гепатитом. У 85,8% пацієнтів з ІМ виявляється тонзиліт, етіологія і клінічне значення якого тривалий час дискутуються.
	Мета: встановити клінічні і лабораторні особливості перебігу ІМ, спричиненого ЕБВ, що супроводжувався тонзилітом та колонізацією слизової піднебінних мигдаликів патогенними мікроорганізмами; з'ясувати чинники, пов'язані з цим процесом.
	Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 67 дітей віком від 1 до 18 років з діагнозом ІМ. До групи 1 увійшло 43 дитини, у яких посів слизу із зіва виявив патогенну факультативно аеробну мікрофлору; до групи 2 було включено 24 пацієнти, у яких результати бактеріологічних досліджень слизу зіва були негативними або виявлено мікроорганізми, що відносять до резидентної нормофлори.
	Результати. Перебіг ІМ у групі пацієнтів з гострим тонзилітом бактеріальної етіології був важчим, переважно внаслідок виразного гіпертермічного синдрому. Вміст у крові С-реактивного протеїну, антистрептолізину О та аланінамінотрансферази у цих пацієнтів був достовірно вищим. Статистичний аналіз підтвердив пріоритетний внесок у процес колонізації слизової оболонки піднебінних мигдаликів у пацієнтів з ІМ таких чинників, як жіноча стать, пора року, вік та перебіг хвороби з виразною гепатомегалією, гіпертермією та високим вмістом атипових мононуклеарів у периферичній крові.
	Висновки. Встановлено важчий перебіг ІМ у групі пацієнтів з гострим тонзилітом бактеріальної етіології. Чинниками, які пов'язані з колонізацією слизової оболонки піднебінних мигдаликів патогенними мікроорганізмами, є жіноча стать, пора року, вік, гепатомегалія, гіпертермія та високий вміст мононуклеарів у крові.
	Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Комісією з питань біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
	Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
	Ключові слова: діти, Епштейн-Барр вірус, інфекційний мононуклеоз, синдром тонзиліту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Deo PN, Deshmukh R. (2019). Oral microbiome: Unveiling the fundamentals. Journal of oral and maxillofacial pathology. JOMFP.23(1): 122–128. doi: 10.4103/jomfp.JOMFP_304_18
2. Fabrega-Ferrer M, Zhou D et al. (2019). Atomic structure of the Epstein–Barr virus portal. Nat Commun. 10: 3891. https://doi.org/10.1038/s41467-019-11706-8; PMid:31467275 PMCid:PMC6715670
3. Gomez A, Nelson KE. (2017). The Oral Microbiome of Children: Development, Disease, and Implications Beyond Oral Health. Microbial ecology.73(2): 492—503. https://doi.org/10.1007/s00248-016-0854-1; PMid:27628595 PMCid:PMC5274568
4. Greydanus D, Merrick J. (2019). Infectious mononucleosis: be aware of its lethality! International Journal of Adolescent Medicine and Health. 31(1). https://doi.org/10.1515/ijamh-2018-0284
5. Klein R. (2019). Infections of the Oropharynx Matthew. Emerg Med Clin N Am. 37 (2019): 69—80. https://doi.org/10.1016/j.emc.2018.09.002; PMid:30454781
6. Rostgaard K, Balfour HH Jr, Jarrett R, Erikstrup C et al. (2019). Primary Epstein–Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PLoS ONE 14(12): e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436; PMid:31846480 PMCid:PMC6917282
      
 
 
 
 
 
 