SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.1(89):124-128; doi 10.15574/SP.2018.89.124

Логвінова О. Л.
Харківський національний медичний університет, Україна

Стаття присвячена нагальному питанню сучасної педіатрії — візингу. Гіпердіагностика астми у дітей визначила мету роботи, яка полягала в аналізі новітніх світових літературних джерел щодо уніфікації критеріїв діагностики та диференційної діагностики візингів у дітей і тактики лікування хворих. Представлено відносно новий для педіатрії України, проте широко розповсюджений та впроваджений у світову клінічну практику термін, — «синдром візингу дошкільного віку» (у деяких джерелах — «синдром рецидивного візингу»). У роботі визначені фактори ризику розвитку даного синдрому, до яких відносять значну кількість алергенів, що впливають на організм дитини в перші роки життя, та високу сенсибілізацію індивідуума до більшості з них. Практичну значущість з визначенням ефективності і простоти використання мають індекс ризику бронхіальної астми та модифікований індекс ризику бронхіальної астми, які частково залежать від наявності «епізодичного візингу, викликаного вірусами» або «рецидивного візингу, викликаного множинними тригерами». Ефективність лікування синдрому візингу дошкільного віку визначає комплаєнс між лікарем, дитиною та її батьками, що включає нефармакологічну і фармакологічну терапію та шляхи подолання неефективності лікування. Базисне лікування синдрому візингу дошкільного віку включає інгаляційні глюкокортикостероїди та лейкотрієни (у дітей >2 років), а стартова терапія епізодів візингу відповідає принципам GINA12016.
Ключові слова: синдром візингу, рецидивний візинг, діти дошкільного віку, бронхіальна обструкція, бронхіальна астма.

Література

1. Amin P., Levin L., Epstein T. et al. (2015). Optimum predictors of childhood asthma: persistent wheeze or the Asthma Predictive Index? J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2: 709—715. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2014.08.009; PMid:25439361 PMCid:PMC4254628

2. Barros de Sousa R, Medeiros D., Sarinho E., Rizzo J. Â., Silva A.R. (2016). Risk factors for recurrent wheezing in infants: a case-control study. Rev. Saude Publica. 50: 15.

3. Beigelman A., Bacharier L.B. (2017). Management of preschool recurrent wheezing and asthma: a phenotype-based approach. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 17(2): 131—138. https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000344; PMid:28118241 PMCid:PMC5560989

4. Belhassen M.J., De Blic L., Laurent L., Chanut-Vogel C. (2016). Recurrent Wheezing in Infants Medicine (Baltimore). 95 (15): 3404. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000003404; PMid:27082618 PMCid:PMC4839862

5. Brand P.L., Baraldi E., Bisgaard H. et al. (2008). Definition, assessment and treatment of wheezing disorders in preschool children: an evidence-based approach. Eur Respir J. 32: 1096—1110. https://doi.org/10.1183/09031936.00002108; PMid:18827155

6. Brand P.L., Caudri D., Eber E. et al. (2014). Classification and pharmacological treatment of preschool wheezing: changes since 2008. Eur Respir J. 43: 1172—1777. https://doi.org/10.1183/09031936.00199913; PMid:24525447

7. Eber E., Midulla F. (2013). Рaediatric respiratory medicine. Hermes.

8. Global Strategy for Asthma Management and Prevention (2016 update). http://ginasthma.org/wp-content/uploads/2016/04/GINA-2016-main-report_tracked.pdf.

9. Lasso-Pirot A., Delgado-Villalta S., Spanier A.J. (2015). Early childhood wheezers: identifying asthma in later life. J. Asthma Allergy. 8: 63—73. PMid:26203265 PMCid:PMC4508083

10. Magnus M.C., Håberg S.E., Karlstad Ø. et al. (2015). Grandmother's smoking when pregnant with the mother and asthma in the grandchild: the Norwegian Mother and Child Cohort Study. Thorax. 70: 237—243. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2014-206438; PMid:25572596 PMCid:PMC5034931

11. Martinez F.D. (2002). What have we learned from the Tucson Children's Respiratory Study? Paediatr Respir Rev. 3: 193—197. https://doi.org/10.1016/S1526-0542(02)00188-4

12. Tenero L.L., Tenero M., Piazza, Piacentini G. (2016). Recurrent wheezing in children. Pediatr. 5 (1): 31—36.

13. Zhang Q., Fu Z., Dai J., Geng G., Fu W., Tian D. (2017). Wheezing and Cough Caused by Double Aortic Arch, Not Asthm. Case Rep Cardiol. 4: 17.